Ухвала суду № 68437319, 16.08.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28245/17

Провадження № 1-кс/761/17918/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Барцицького В.А., захисника Штомпеля В.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 00 600 013 64, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, генеральний директор ТОВ «Газ Рівне 2014», зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2, не судимий;

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва Барцицьким В.В. клопотання старшого слідчого в ОВС СУ НП у м. Києві Шепеля М.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання зазначено, що 16.06.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України, що скоєні за таких обставин.

ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив, вступив у злочинну змову з невстановленими особами та шляхом умисного несанкціонованого втручання у роботу електронно-обчислювальних машин автоматизованих систем, а саме роботу банкомату ПАТ «Перший український міжнародний банк», 19.06.2017 здійснили управління операційною системою вказаного банкомату, ініціювавши видачу грошових коштів у сумі 396 000 грн. Однак, довести злочин до кінця особам не вдалось, оскільки були затримані працівниками поліції

Рішенням слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.08.2017.

Постановою першого заступника прокурора м. Києва від 08.08.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 19.10.2017.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників правопорушення, знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину, або вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.

З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій прокурор просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані, висунута підозра не доведена, тому просили змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з утриманням підозрюваного в ізоляції від суспільства.

Крім того, захисник наполягав, що слідчим суддею порушений строк розгляду вказаного клопотання, оскільки, на думку останнього, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу має бути розглянуте упродовж 72 годин.

З огляду на зазначене захисник просив у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

У силу ч. 4 ст. 199 КПК слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З наведеної норми вбачається, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під вартою обмежений строком дії попереднього рішення слідчого судді. У цьому випадку порушенням строку розгляду клопотання є ухвалення рішення після закінчення строку тримання особи під вартою, що визначений попереднім рішенням.

Крім того, 72 - годинний строк, на недотриманні якого наполягає захисник підозрюваного, відповідно до ст. 186 КПК передбачений для розгляду лише клопотань про застосування або зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_2 ознак кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 361 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.06.2017 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального правопорушення, знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останнього, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, статків, зв'язків з державою, у якій його переслідували в межах закону.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що у ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні стосунки, сім'я та утриманці, постійне місце роботи, тобто ті вагомі фактори, які б могли стримати підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також вагомим є ризик того, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час не встановлені всі учасники кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги, що інкриміновані ОСОБА_2 злочини вчинені з корисливих мотивів, останній не має офіційного та стабільного джерела доходів не виключений ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Водночас, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведений ризик знищення або спотворення підозрюваним речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_2

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно отримати висновки призначених судових експертиз, ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника прокурора м. Києва від 08.08.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 19.10.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ч. 5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ НП у м. Києві Шепеля М.В. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою по 15 жовтня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУ НП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч