Постанова № 684350, 22.05.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.05.07 Справа № 9/275ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до Комунального підприємства «Водоканал», м. Краснодон

про звернення стягнення на активи на суму 331 620 грн. 95 коп.

в присутності представників:

від позивача –Фоменко В.С. - держ. подат. інсп., дов. № 9 від 29.12.06,

від відповідача - Лупанов П.В. - юрисконсульт, дов. № 9 від 04.01.07.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з КП "Водоканал" податкового боргу, яка виникла з податку з доходів фізичних осіб, штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб та пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 331620 грн. 95 коп. до бюджету, звернувши стягнення на активи.

Відповідач у попередньому судовому засіданні відзивом на позов від 22.05.07р. № 630 визнав суму заборгованості у повному обсязі.

Під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання та за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд розпочатий у цей же день.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач, КП «Водоканал», зареєстрований в якості суб’єкта господарювання виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 21.06.02р. за № 13871200000000463 та взятий на податковий облік до Краснодонської ОДПІ.

Відповідач має податкові зобов’язання з з податку з доходів фізичних осіб, штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб та пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 331620 грн. 95 коп.

До підприємства позивач застосовував заходи щодо примусового погашення заборгованості, передбачені законодавством, але ці заходи не призвели до позитивних наслідків, тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509 –ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. № 1251-ХІІ (далі –Закон 1251) податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Відповідно до пп. 8.1.1 ст. 8 Закону 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.2 ст. 8 Закону 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону 889 податковий агент –юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента –юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування та регламентує, поряд з іншим, порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, стосовно погашення боргу з прибуткового податку з громадян, позасудового порядку стягнення не передбачають, оскільки на заборгованість, яка є предметом цього спору, не поширюються норми Закону 2181 стосовно надіслання податкових вимог, права виникнення податкової застави, адмінарешту активів, продажу активів, що перебувають у податковій заставі тощо. Вказані заходи мають місце та стосуються виключно податкового боргу або узгоджених сум податкового зобов’язання. Заборгованість зі сплати прибуткового податку не є узгодженою сумою податкового зобов’язання або податковим боргом у розумінні Закону 2181 і стягнути з відповідача до бюджету суми прибуткового податку можливо лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 4.1 Порядку заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам сум доходів і утриманих з них податків, затв. наказом ДПА України від 30.12.97р. № 473 (чинного з 29.09.03р.), який регулює подання органам державної податкової служби України тих відомостей про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб, які передбачені ст. 9 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів" та постановою КМУ від 6 листопада 1997 року № 1232 "Про заходи щодо впровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів", довідки подаються до органів державної податкової служби щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Особливість паперового носія форми № 8-ДФ у тому, що зазначені форми містять загальну інформацію, передбачену для накопичення даних про нарахування (сплачені) на користь платника податку сум доходів та сум утриманих з них податків. Використання паперових носіїв цих форм звітності не дає змогу безпосередньо визначити податкові зобов’язання платника податку.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 331620 грн. 95 коп., відповідач визнав борг у повному обсязі, позовні вимоги визнаються обґрунтованими частково і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення до місцевого бюджету .

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, комунального підприємства «Водоканал», 94400, Луганська обл., м. Краснодон, 10-й кварта (колишня автоколона № 4), код ЄДРПОУ 31537705, суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб та пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 331620 грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29.05.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г.Ворожцов