Постанова № 68428481, 18.08.2017, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/653/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю представника відповідача Плахотнюк Н.Ю.,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Сінгаєвською Ольгою Миколївною відкрито виконавче провадження № 53897369 за виконавчим листом Мурованокуриловецького районного суду, виданим 07 квітня 2017 року у справі № 139/49/17. За рішенням суду Мурованокуриловецьку селищну раду зобов'язано задовольнити запити ОСОБА_2 від 30 серпня 2016 року про доступ до публічної інформації щодо фактів продажу Мурованокуриловецькою селищною радою майна, фактів ревізії фінансово-господарської діяльності Мурованокуриловецької селищної ради, фактів ремонту доріг та тротуарів за рахунок коштів бюджету Мурованокуриловецької селищної ради, фактів сплати Мурованокуриловецькою селищною радою штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів, та надати ОСОБА_2 запитувану інформацію у повному об'ємі із наданням копій документів, які будуть її підтверджувати.

27 липня 2017 року головним державним виконавцем Сінгаєвською О.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53897369 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.

Вважаючи, що боржником за виконавчим документом на виконання рішення суду запитувану інформацію надано не у повному об'ємі, до неї не додано копій документів, які б її підтверджували, ОСОБА_2 заявляє про незаконність закриття виконавчого провадження і 03 серпня 2017 року звернувся до суду з позовом. В адміністративному позові ставиться вимога про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 27 липня 2017 року та про зобов'язання відповідача вжити всіх заходів, що передбачені законом України «Про виконавче провадження» та іншими законодавчими актами, щодо примусового виконання постанови Мурованокуриловецького районного суду від 06 лютого 2017 року.

У судове засідання позивач не з'явився. 16 серпня 2017 року ОСОБА_2 електронною поштою до суду подав заяву (а.с. 63, 64-65), в якій просив провести розгляд справи у його відсутності. Одночасно просив суд взяти до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України про обов'язок відповідача у цій справі довести законність своїх дій та рішень. Свої позовні вимоги позивач підтримав, зазначив, що у матеріалах виконавчого провадження містяться акти на знищення Мурованокуриловецькою селищною радою певних документів, на які остання та сам відповідач посилаються як на підставу, що не дає можливості виконати в повному обсязі постанову суду. Зауважив, що, по-перше, у вказаних актах немає відомостей про знищення матеріалів ревізії за 2005 рік; по-друге, це не позбавляє можливості боржника звернутись до органу, який проводив ревізію, та отримати у нього копію акту за вказаний період, після чого надати його копію на виконання рішення суду; і, по-третє, вищезазначені акти на знищення складені в порушення вимог діючого законодавства, зокрема, Переліку типових документів, які створюються в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998, а тому не можуть братись до уваги.

Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області старший державний виконавець Плахотнюк Наталія Юріївна (а.с. 66) вимогу ОСОБА_2 не визнала і суду пояснила: У відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на виконанні перебував виконавчий лист по справі № 139/49/17, виданий 07.04.2016 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області про зобов'язання Мурованокуриловецької селищної ради задовольнити запити ОСОБА_2 про доступ до публічної інформації. Державним виконавцем 11 травня 2017 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. На виконання рішення суду, Морованокриловецька селищна рада надала лист від 06 червня 2017 року за № 02-13/277 про надання запитуваної у запитах від 30 серпня 2016 року інформації з копіями підтверджуючих документів. Проте, ОСОБА_2 заявою повідомив про неповне виконання рішення суду, у зв'язку з чим 20 червня 2017 року боржник додатково надав копії актів позапланових документальних ревізій від 12 листопада 2010 року, 01 лютого 2013 року та від 27 червня 2014 року, а також зазначив про неможливість надання такого акту за 2005 рік у зв'язку із знищенням, а акт перевірки від 20 жовтня 2016 року не був предметом запиту від 30 серпня 2016 року. Також боржник надав акти знищення документів, що стверджують ремонт доріг та тротуарів за період 2005-2009 років, та щодо фактів сплати штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів за період з 2005 року до 2010 року. Вважає, що головною метою ОСОБА_2 є домогтися накладення на Мурованокуриловецьку селищну раду штрафу за невиконання судового рішення у подвійному розмірі. Однак, головний державний виконавець ВПВР УВС ГТУЮ у Вінницькій області Сінгаєвська О.М. вважає, що були відсутні законні підстави для застосування такої відповідальності, оскільки рішення виконано у повному обсязі, крім того, за несвоєчасне виконання рішення суду з Мурованокуриловецької селищної ради стягнуто виконавчий збір в розмірі 12 800 гривень, який перерахований у дохід держави. Вважає безпідставними звинувачення позивача у неповерненні йому авансового внеску, оскільки такі його твердження спростовуються бухгалтерськими документами про перерахування йому двома платежами всього 6400 гривень. Просила в позові відмовити.

За клопотанням відповідача (а.с. 20-21) до участі в справі ухвалою суду (зворот а.с. 57) було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача боржника за виконавчим документом Мурованокуриловецьку селищну раду. Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 62), представник селищної ради в судове засідання не з'явився. У телефонному режимі селищний голова ОСОБА_4 просила розглядати справу за відсутності представника.

Суд, розглянувши справу у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у ній докази, прийшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що постановою Мурованокуриловецького районного суду від 06 лютого 2017 року Мурованокуриловецьку селищну раду зобов'язано розглянути запити ОСОБА_2 про доступ до публічної інформації від 30 серпня 2016 року щодо фактів продажу Мурованокуриловецькою селищною радою майна, фактів ревізії фінансово-господарської діяльності Мурованокуриловецької селищної ради, фактів ремонту доріг та тротуарів за рахунок коштів бюджету Мурованокуриловецької селищної ради, фактів сплати Мурованокуриловецькою селищною радою штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів із наданням копій документів, які будуть її підтверджувати. Судове рішення набрало чинності 21 березня 2017 року (а.с. 5).

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч. 2 ст. 257 КАС України). Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4 ст. 257 КАС України).

Частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11 травня 2017 року (а.с. 5) на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 53897369 по виконанню рішення Мурованокуриловецького районного суду від 06 лютого 2017 року. Цією ж постановою на підставі частин 5 і 6 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» боржника за виконавчим документом зобов'язано впродовж 10 робочих днів виконати рішення суду та надати до відділу примусового виконання обґрунтовану відповідь і документальне підтвердження виконання рішення, а також з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 12800 гривень (зворот а.с. 5).

Враховуючи обсяг документів, копії яких в паперовому та електронному вигляді Мурованокуриловецьку селищну раду було зобов'язано надати стягувачеві ОСОБА_2, селищний голова ОСОБА_4, користуючись правом, передбаченим ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», клопотала відкласти проведення виконавчих дій з наданням додаткових 10-ти робочих днів (а.с. 30).

Постановою від 22 травня 2017 року (а.с. 31) виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа у справі № 139/49/17 були відкладені до 06 червня 2017 року.

Дії відповідача щодо винесення цієї постанови узгоджуються із положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

06 червня 2017 року боржником за виконавчим документом на адресу стягувача направлено листа, який містить інформацію про перелік документів, які йому направляються на його запити, а також додано документи на 38-ми аркушах (а.с. 34-38). Копію цього листа боржник направив також на адресу головного державного виконавця Сінгаєвської О.М. (а.с. 33).

Листом від 09 червня 2017 року (а.с. 6) ОСОБА_2 повідомив відповідача у цій справі про неповне виконання боржником - Мурованокуриловецькою селищною радою рішення суду і просив притягнути боржника до відповідальності. Зокрема, зазначив, що йому відомо про 11 ревізій фінансово-господарської діяльності Мурованокуриловецької селищної ради за 2005-2016 роки, а селищна рада повідомила йому лише про п'ять таких ревізій.

На вимогу державного виконавця (а.с. 44-45) Мурованокуриловецька селищна рада 20 червня 2017 року додатково направила стягувачу акти трьох ревізій фінансово-господарської діяльності і повідомила про знищення таких актів за 2005 рік (а.с. 48) і про неможливість надання актів за 2016 рік, оскільки вони не були предметом запиту (а.с. 47).

Листом від 23 червня 2017 року (а.с. 7) ОСОБА_2 знову повідомив відділ примусового виконання рішень про неповне виконання боржником, зокрема, зазначив, що Мурованокуриловецька селищна рада, стверджуючи про знищення документів щодо ремонту доріг і тротуарів за 2005-2009 року і документів щодо сплати штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів за 2005-2010 роки, не надала доказів, які стверджують знищення документів.

Представник відповідача в судовому засіданні з приводу такого листа пояснила, що викладені у ньому факти не відповідають дійсності, оскільки Мурованокуриловецька селищна рада разом з листом від 06.06.2017 направила ОСОБА_2 акт № 4 від 10.11.2006 про виділення і знищення документів (а.с. 39-40) та акт № 1 від 2013 року про вилучення для знищення документів (а.с. 41-43).

Таким чином, у відповідача були в наявності всі докази про виконання боржником виконавчого документа у виконавчому провадженні № 53897369.

У заяві про розгляд справи за його відсутності (а.с. 63, 64-65) ОСОБА_2 вказує на упередженість і необ'єктивність державного виконавця, що полягає в тому, що він не перевірив можливість боржника звернутися до органу, який проводив ревізію у 2005 році, і в нього отримати копію акта, а потім надати йому як стягувачу на виконання рішення суду, а також не прийняв до уваги, що акти на знищення складені не у відповідності з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41.

Суд не приймає такого обґрунтування позову до уваги, оскільки:

по-перше, до обов'язків виконавців не належить перевірка достовірності складених сторонами у справі документів, їх відповідність нормативним актам та перевірка можливостей отримання документів в інший спосіб, зокрема, у виконавця відсутня інформація, коли, ким і яка ревізія проводилася в Мурованокуриловецькій селищній раді у 2005 році;

по-друге, Перелік типових документів, на які посилається позивач ОСОБА_2, з 01 січня 2013 року втратив чинність.

У своїх заявах до головного державного виконавця Сінгаєвської О.М. від 9,23 і 29 червня 2017 року (а.с. 6, 7, 8) позивач ОСОБА_2 неодмінно просить притягнути боржника за виконавчим документом до відповідальності, зокрема, накласти штраф. У позовній заяві позивач звинувачує відповідача в ігноруванні таких його клопотань.

Частиною 2 ст. 63 та ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що листами від 06 та 20 червня 2017 року (а.с. 33, 34-38, 46, 47) боржник - Мурованокуриловецька селищна рада - повідомила про повне виконання рішення суду, а тому у державного виконавця не було підстав для застосування щодо нього відповідальності за невиконання рішення.

Щодо звинувачення відповідача у неповерненні йому державним виконавцем всієї суми авансового внеску, суд також вважає його безгрунтовним, оскільки:

Сторонами не заперечується, а стверджується розпорядженням № 53897369 від 13 травня 2017 року (а.с. 28), що ОСОБА_2 як стягувач за виконавчим документом вніс авансовий внесок в сумі 6400 гривень, що відповідає вимога ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання вимог ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» про розподіл стягнутих з боржника грошових сум, державний виконавець Сінгаєвська О.М. 20 липня 2017 року розпорядженням № 53897369 (а.с. 53) зобов'язала перерахувати ОСОБА_2 51 гривню як повернення невикористаного авансового внеску. Ця сума повернена за платіжним доручення № 1370 від 20.07.2017 (а.с. 54). 21 липня 2017 року державний виконавець своїм розпорядженням (а.с. 55) зобов'язала повернути ОСОБА_2 як невикористаний авансовий внесок 6349 гривень, які були перераховані цього ж числа по платіжному дорученню № 32 (а.с. 56).

Таким чином, головний державний виконавець Сінгаєвська О.М. належно виконала вимоги Закону щодо повернення стягувану ОСОБА_2 авансового внеску.

Виконавши всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи по виконанню судового рішення, 27 липня 2017 року головним державним виконавцем Сінгаєвською О.М. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

При вирішенні даного спору суд враховує, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження»; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності сторін виконавчого провадження перед законом; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між правами та інтересами особи-стягувача і органу місцевого самоврядування як боржника; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. За таких обставин, суд вважає постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 27 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53897369 законною, а позов ОСОБА_2 про її скасування необґрунтованим і безпідставним, в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 9, 11, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 відмовити в задоволенні адміністративного позову до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з його безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Мурованокуриловецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: __