Ухвала суду № 68426858, 15.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року м. Київ К/800/32488/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року

у справі №820/8702/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.О.Н.» (надалі - ТОВ «Т.О.Н.»)

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська),

Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ДПІ у Московському районі м. Харкова)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ «Т.О.Н.» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.04.2015 року №0000762201 та від 22.04.2015 року №0000792201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Крім цього, контролюючим органом заявлено клопотання про заміну ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на її процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Т.О.Н.» з питань правомірності формування показників податкової звітності та повноти декларування податку на додану вартість до сплати за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року, а також документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2014 року по 31.01.2015 року, результати яких оформлено актами від 19.12.2014 року №4052/04-62-22-1/39237780 та від 30.03.2015 року №1819/04-62-22-1/39237780.

Перевірками встановлено порушення ТОВ «Т.О.Н.» пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Азонтес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова Компанія Партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Делюкс Компані» нафтопродуктів, з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок, а також неправомірним врахуванням у даних податкового обліку операцій щодо реалізації зазначених нафтопродуктів.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на непредставлення позивачем на перевірку товарно-транспортних накладних, документів, що підтверджують якість та відповідність встановленим вимогам придбаних нафтопродуктів, а також наголошував, що акти приймання-передачі нафтопродуктів складені з порушенням, оскільки не містять реквізитів щодо одиниць виміру та об'єму нафтопродуктів.

На підставі зазначених актів перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2015 року №0000762201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30444252,50 грн., у тому числі 24355402,00 грн. за основним платежем та 6088850,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 року №0000792201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14562201,00 грн., у тому числі 9707454,00 грн. за основним платежем та 4854747,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ «Т.О.Н.» до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: актів приймання-передачі нафтопродуктів; податкових накладних; сертифікатів та паспортів якості; оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Крім цього, судами з'ясовано, що фізичне переміщення придбаного позивачем у ТОВ «Азонтес», ТОВ «Нафтова Компанія Партнер», ТОВ «Донмас», ТОВ «Делюкс Компані» товару не здійснювалось, оскільки останній вже знаходився на складі Публічного акціонерного товариства «Дніпронафтопродукт», з яким ТОВ «Т.О.Н.» укладено договір зберігання від 01.07.2014 року №4210.

На підтвердження оприбуткування товару за правилами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, та використання придбаних нафтопродуктів у власній господарській діяльності позивачем подано товарно-транспортні накладні, які містять підписи відповідальних за приймання нафтопродуктів осіб, штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача та інформацію про прийнятий нафтопродукт (вид, марку, вагу, час прибуття та вибуття перевізника), оборотно-сальдові відомості, а також документи, які свідчать про реалізацію паливно-мастильних матеріалів через належну ТОВ «Т.О.Н.» мережу автозаправних станцій кінцевим споживачам.

Контролюючими органами, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачами і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Т.О.Н.» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «Т.О.Н.» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на її процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ І.В. Приходько