Постанова № 68426446, 17.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 р. Справа № 820/4505/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4505/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , Харківської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправними та скасувати висновки ДПІ у Київському м. Харкова про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 24 березня 2015 року №1190/7/20-31-17-01-27 та від 20 лютого 2015 року №913-15/7/89-20-31-17-01-27 за результатами перевірки ОСОБА_1 в частині встановлення недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади»; визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці ДФС від 3 квітня 2015 року №202-О «Про звільнення ОСОБА_1.»; поновити його на посаді головного державного інспектора митного посту «Козача Лопань» Харківської митниці ДФС; стягнути з Харківської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 квітня 2015 року по день ухвалення рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано наказ Харківської митниці ДФС від 3 квітня 2015 року №202-О «Про звільнення ОСОБА_1.». Поновлено позивача на посаді головного державного інспектора митного посту «Козача Лопань» Харківської митниці ДФС. Стягнуто з Харківської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 квітня 2015 року по день ухвалення судового рішення - 29 липня 2015 року, виходячи із розрахунку середньої заробітної плати у розмірі 166,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою вищого адміністративного суду від 05.07.2017р. касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року скасовано в частині стягнення з Харківської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року залишено без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи у їх сукупності та рішення, що приймалися під час її розгляду, враховуючи ухвалу вищого адміністративного суду від 05.07.2017р., колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного .

Судами першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що позивач 12 серпня 2002 року був прийнятий на роботу на посаду інспектора відділу магістральної митниці «Харків-Сортувальний» та прийняв присягу держслужбовця.

01 лютого 2003 року позивача переведено на роботу на митний пост «Козача Лопань» на посаду інспектора.

Відповідно до наказу Харківської митниці ДФС від 24 грудня 2014 року №06-о позивача з 25 грудня 2014 року прийнято на роботу до Харківської митниці ДФС на посаду головного державного інспектора митного поста «Козача Лопань» Харківської митниці ДФС в порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів.

У період з грудня 2014 року по лютий 2015 року ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо позивача проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», за наслідками якої складено висновок вих.№9913-15/7/89-20-31-17-01-27 від 20 лютого 2015 року, який надіслано Харківській митниці ДФС.

Даним висновком встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (2013 рік) вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права), а саме, у розділі IV «Відомості про транспортні засоби» декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не вказано транспортний засіб, а саме: причіп КНОТ 31-2013, 2010 року випуску, який згідно письмових пояснень позивача придбаний за кошти батьків.

За результатами проведеної перевірки, з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та підтверджувальних документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1 - 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.

Аналогічний висновок наведений у листі ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24 березня 2015 року №1190/7/20-31-17-01-27.

Наказом начальника Харківської митниці ДФС від 3 квітня 2015 року №202-о «Про звільнення ОСОБА_1.» позивача звільнено з займаної посади головного державного інспектора митного поста «Козача Лопань» з 3 квітня 2015 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за наслідком проведеної перевірки був встановлений факт недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій позивачем за попередній рік декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а тому звільнення позивача з посади є законним та обґрунтованим.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України встановлено , що при здійсненні відносно позивача перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» не було встановлено невідповідності вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, а вартість майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про його доходи, отримані із законних джерел, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що підстав для звільнення позивача відповідно до пункту 7-2 частини 1 статті 36 КЗпП України не було, а тому рішення суду апеляційної інстанції законне та обґрунтоване. Так, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено (постанова Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року).

При цьому , Вищий адміністративний суд України скасував постанову апеляційного адміністративного суду в частині зобов'язання стягнути з Харківської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 3 квітня 2015 року по день ухвалення рішення, оскільки судом не вказано розмір виплати, а також розрахунок розміру цієї виплати та вказав на те , що під час нового розгляду судам потрібно дослідити та встановити середню заробітну плату позивача, з урахуванням обчислення виплат отриманих ним за попередні два місяці роботи.

При новому розгляді суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У відповідності до положень ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку, передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року № 6-87цс11 та від 14 січня 2014 року № 21-395а13.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено , що згідно довідки Харківської митниці ДВС , яка міститься в матеріалах справи ,середня заробітна плата для обчислення часу вимушеного прогулу розраховується станом на 03.04.2015 і враховує заробітну плату за 2 попередні місяці роботи, що передують події, тобто за лютий і березень 2015.

Сума середньоденною заробітної плати 166,56 грн. є нарахованою без здійснення утримання податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Розрахунок оплати днів вимущеного прогулу за період з 04.04.2015 пo 29.07.2015 проведено згідно графіку роботи Харківської митниці ДФС при 40 годинному робочому тижні (Лист Міністерства соціальної політики від 09.09.2014 №10196/0/14-14/13 2 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік») та складає : квітень 2015р. кількість робочих днів, які підлягають оплаті 18, травень 2015р.-18, червень 2015 р.-20, липень 2015 р.-21

Сума вимушеного прогулу за період з 04.04.2015 по 29.07.2015 складає: за квітень з 04 по 30 число - 18 х 166,56 = 2998,08 грн.; за травень з 01 по 31 число - 18 х 166,56 = 2998,08 грн.; за червень з 01 по 30 число - 20 х 166,56 = 3331,20 грн.; за липень з 01 по 29 число - 21 х 166,56 = 3497,76 грн. Загальна сума складає 12825,12грн.

Відповідно до п.2.26 Інструкції про порядок заповнення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціальної політики та Міністерства юстиції України від 29.07.1993 №58 день звільнення вважається робочим днем, тому день звільнення ОСОБА_1 03.04.2015 було оплачено, як робочий день.

Таким чином, колегія суддів вважає , що середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2015 року по 29.07.2015 року становить 12825 грн. 12 коп. та підлягає стягненню з відрахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено , що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу була нарахована та виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі , в підтвердження чого надані відповідні копії розрахункових листів.

Тобто , така постанова суду апеляційної інстанції про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2015 року по 29.07.2015 року у розмірі 12825 грн. 12 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів фактично є вже виконаною .

Враховуючи те , що позов даний пред'явлено правомірно підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні. При цьому , колегія суддів зазначає , що підтвердження факту добровільної сплати цих сум впливає виключно на процес виконання рішення суду (сплачені суми повторному стягненню не підлягають).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015р. по справі № 820/4505/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Харківської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Стягнути з Харківської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середній заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2015 року по 29.07.2015 року у розмірі 12825 грн. 12 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 22.08.2017 р.