Постанова № 68426337, 09.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1829/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2016 року по 16.11.2016 року, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.06.2016 року по 16.11.2016 року у розмірі 28073,83грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2016 року по 15.11.2016 року у розмірі 27871,86грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняте нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач з 07.11.2015 року призначений на посаду слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області з присвоєнням спеціального звання майор поліції.

Атестаційною комісією №10 ГУ НП в Одеській області 26.02.2016 року за результатами атестування позивача прийнято рішення (висновок): «п.4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», а тому, 30.06.2016 року наказом №580 о/с ГУ НП в Одеській області ОСОБА_1 звільнений з посади слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року у справі №815/3373/16 (набрала законної сили) наказ ГУ НП в Одеській області №580 о/с від 30.06.2016 року про звільнення ОСОБА_1 визнано протиправн та скасовано, а позивач поновлений на посаді слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.

На підставі рішення суду, наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1522 о/с від 16.11.2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді слідчого Портофранківського ВП Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області з 30 червня 2016 року. /а.с.21/

Разом з цим, при поновленні позивача на посаді в органах національної поліції відповідачем не приймалося рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до статті 235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також, п. 24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Отже, оскільки при поновленні позивача на роботі за наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1522 о/с від 16.11.2016 року, йому не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, тому бездіяльність відповідача з цього приводу є протиправною.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацом 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

В матеріалах справи наявна довідка про доходи позивача, видана ГУ НП в Одеській області, з якої вбачається, що він отримав за травень та червень 2016 року грошове забезпечення по 6160грн. в кожному місяці, середньоденний заробіток позивача складає 201,97грн. /а.с.47/

Крім того, в матеріалах справи містяться дані відповідача (№14/1-546 від 19.05.2017 року) про те, що йому виплачена заробітна плата за 30.06.2016 року, як останній день роботи перед звільненням, та позивач 16.11.2016 року поновлений на роботі і отримав заробітну плату.

Суд першої інстанції здійснений розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2016 року по 15.11.2016 року в розмірі (201,97грн. х 138 днів) 27871,86грн.

Однак, судова колегія не погоджується з проведеним розрахунком щодо кількості робочих днів за які нараховується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до виробничого календаря за 2016р., в липні 2016р. - 21 робочий день, у серпні 2016р. - 22 робочих дня, у вересні 2016р. - 22 робочих дня, жовтень 2016р. - 20 робочих дня, та по 15.11.2016р. - 11 робочих днів, тобто усього 96 днів.

Таким чином, розрахунок виплати складає 96 х 201,97грн. = 19389,12грн.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції помилково розрахував розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року скасувати в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2016р. по 15.11.2016р. у розмірі 27871,86грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2016 року по 15.11.2016р. у сумі 19389 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 12коп.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія