Ухвала суду № 68425949, 22.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №805/1764/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

при секретарі судового

засідання: Святодух О.Б.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 особисто

від відповідача : Сущенка В.А., Кісельової С.С. за довіреністю

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 14 липня 2017 року

у справі № 805/1764/17-а

за позовом ОСОБА_4

до Прокуратури Донецької області

про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зробленого в трудовій книжці, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) у квітні 2017 року, з урахуванням доповнень, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати наказ прокурора Донецької області № 817-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.04.2017 року, відповідно до вимог п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43, п.п. 4 п. 5-1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 8, п. 5 ст. 9, ст.ст. 10,11,12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, яким за порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності;

- поновити на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області;

- стягнути з прокуратури Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.04.2017 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць;

- визнати недійсним запис № 18 від 12.04.2017 року про звільнення з посади та органів прокуратури, зроблений в трудовій книжці ОСОБА_4 на підставі наказу № 817-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.04.2017 року (а.с.3-8, 26-29).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.141-144).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог, спростування яких наведені в мотивувальній частині рішення, та доведеності суб'єктом владних повноважень правовірності своїх дій щодо звільнення позивача з займаної посади з дотриманням норм чинного законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на неповне з'ясування та не доведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі (а.с.147-152).

Заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги та не надано правової оцінки обставинам, що встановлювались під час проведення службового розслідування, зокрема, позивач зазначає, що працівниками Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Донецької області здійснювалась перевірка у зв'язку з отриманням орієнтування на зупинений автомобіль, яким керував позивач. Однак у судових процесах в межах розгляду справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності встановлено, що відповідне орієнтування надійшло через 15 хвилин після фактичної зупинки автомобілю працівниками поліції. Члени комісії в ході проведення службового розслідування залишили поза увагою ці факти.

Позивач наголошує, що спірний наказ відповідача є необґрунтованим, грубо суперечить діючому законодавству та не відповідає фактичним обставинам. Посилаючись на положення п.4 ч.4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», статтю 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 123 від 28.11.2012 року, позивач доводить, що 15.01.2017 року під час складання представниками правоохоронних органів протоколу про адміністративне правопорушення він не використовував свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури України з метою ухилення від відповідальності, що унеможливлює взагалі будь-яку дискредитацію працівника прокуратури, вважає, що ніяким чином не порушував правил прокурорської етики.

Позивач, зазначивши в апеляційній скарзі положення п.п.5,6 ст.43, ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», приходить до висновку, що жодних підстав притягнення його до адміністративної відповідальності та звільнення з посади прокурора не має.

Крім іншого, ОСОБА_4 вважає, що оскільки в спеціальному законі не відображено механізму та можливості звільнення особи під час перебування на лікарняному, то суд повинен був керуватись загальними нормами трудового права, які забороняють звільнення в період тимчасової непрацездатності.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у суді апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20 серпня 2001 року працював в органах прокуратури Донецької області на різних посадах (а.с.9-18).

Відповідно до наказу прокурора Донецької області № 1101-к від 14.04.2016 року, обіймав посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області (а.с.17).

Класний чин - молодший радник юстиції, присвоєно наказом Генерального прокурора України № 1370к від 15.10.2010 року.

Прокуратурою Донецької області на підставі наказу прокурора Донецької області № 624-к від 02 березня 2017 року та інформації ГУ НП України в Донецькій області, наданої на запит прокуратури Донецької області щодо притягнення в період 2016-2017 років до адміністративної відповідальності працівників прокуратури області проведено службову перевірку за фактом порушення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_4, за результатом якої 11 квітня 2017 року складено Висновок, яким встановлені грубі порушення ОСОБА_4 вимог Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури та зазначено, що останній заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (а.с.84-99).

Службовою перевіркою встановлено, що 15 січня 2017 року о 02.10 годині працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 251327 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та одночасно стосовно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 708443 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Зроблено посилання, що відповідно до постанови серії АР № 708443 від 15.01.2017 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. ОСОБА_4 пояснив, що не має можливості пред'явити своє посвідчення водія через те, що воно знаходиться у м. Донецьку. З даною постановою погодився та сплатив штраф у сумі 425 грн.

Зазначено, що за ч. 1 ст. 130 КУпАП матеріали стосовно ОСОБА_4 органами поліції направлені для розгляду до Краснолиманського міського суду. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 251327 останній скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З даним висновком позивача ознайомлено 12 квітня 2017 року, про свідчить його підпис.

На підставі висновку службової перевірки, наказом прокурора Донецької області № 817-к від 12.04.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», керуючись п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43, п. п. 4 п. 5-1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 8, п. 5 ст. 9, ст. ст. 10, 11, 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності, звільнено молодшого радника юстиції ОСОБА_4 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області (а.с.19-20).

Наказом прокуратури Донецької області від 05 травня 2017 року № 936-к дату звільнення ОСОБА_4 перенесено з 12 квітня 2017 року на перший робочий день після закінчення хвороби - 21 квітня 2017 року, у зв'язку з наданням ним листка непрацездатності (а.с.68).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності звільнення позивача.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначені статтею 43 цього Закону.

Правовою підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем визначені пункти 5, 6 статті 43 Закону № 1697-VII, які передбачають, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Підпунктом 4 пункту 5-1 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону № 1697-VII встановлено, що до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1796-ХІІ (далі - Статут), дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Згідно пункту 5 статті 9 Статуту, дисциплінарними стягненнями є, зокрема, звільнення.

Частиною 1 статті 11 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.

За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно правомірності та повноти проведення службової перевірки та висновку про доведеність позивачем дисциплінарного правопорушення, покладеного в основу звільнення.

Склад дисциплінарного проступку, який полягає у таких діях позивача, як відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, доведений при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Незважаючи на те, що позивача звільнено від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 квітня 2017 року у справі № 243/288/17 встановлені певні діяння, які вчинені позивачем, а саме, керування транспортним без посвідчення водія, відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.

Крім того, позивачем не пред'явлено на вимогу поліцейського посвідчення водія, чим здійснено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП України, за яке інспектором поліції було складено постанову, з якою позивач погодився і сплатив штраф. Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що сам факт перевірки мав місце внаслідок отримання працівника управління патрульної поліції орієнтування на автомобіль жодним чином не впливають на склад дисциплінарного правопорушення.

Неприйнятним є також аргумент стосовно того, що позивач не використовував свій службовий статус шляхом пред'явлення посвідчення, оскільки статусні повноваження не залежать від цієї обставини. Сама посада прокурора зобов'язує до належної поведінки в незалежності від того, пред'являє прокурор посвідчення чи ні.

Неприйнятним є посилання позивача на звільнення в період тимчасової непрацездатності, оскільки відповідачем змінена дата звільнення (а.с.68).

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 24, ст. 41, ст. 167, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 805/1764/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 805/1764/17-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 22 серпня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний 22 серпня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар