Постанова № 68425652, 15.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р.Справа № 907/425/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівДанко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс"б/н від 12.07.2017

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2017

у справі № 907/425/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс", м. Виноградів

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг", м. Мукачево

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод Універ", м. Виноградів

про стягнення з ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" суми 1 625 819,96 Євро, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901,36 Євро, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945,84 Євро, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972,30 Євро, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0,46 Євро, що еквівалентно 12,88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії;

стягнення з ТОВ"Європродторг" суми 1 625 819,96 Євро та суми 8 075 284,46грн., 1 625 819,96 Євро, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901,36 Євро, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945,84 Євро, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972,30 Євро, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0,46 Євро, що еквівалентно 12.88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії;

стягнення з ТОВ "Консервний завод "Універ" суми 1 625 819,96 Євро та суми 8 075 284,46грн., 1 625 819,96 Євро, що еквівалентно 45 525 60,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901,36 Євро, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945,84 Євро, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972,30 Євро, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0,46 Євро, що еквівалентно 12,88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232 ,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії,

(з урахуванням поданої в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяви про збільшення розміру позовних вимог),

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники;

від відповідачів: не зявились;

Представникам позивача в судовому засіданні розяснено права та обовязки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Відповідач (скаржник) участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, однак надіслав на адресу суду клопотання б/н від 14.08.2017 (вх. ЛАГС №0104/5568/17 від 15.08.2017) про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неможливістю з»явитись в судове засідання голови комісії з припинення/ліквідатор скаржника.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у вищевказаному клопотанні представник (голова комісії з припинення/ліквідатор скаржника) є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Відповідно до приписів ст.ст.67,77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги наявність в матеріалах справи всіх необхідних доказів, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволені клопотання про відкладення та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача (скаржника), на підставі наявних у справі доказів.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи знаходиться належним чином оформлена довіреність від 21.06.2017, видана ОСОБА_4 на право представляти інтереси скаржника в суді апеляційної інстанції, останнім не обгрунтовано неможливості явки в судове засідання, відтак скаржник не був позбавлений конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2017 у справі № 907/425/16 (головуючий суддя Пригара Л.І., судді Васьковського О.В., Йосипчук О.С.) позов задоволено повністю;

присуджено до стягнення з ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" суму 1 625 819 Євро 96 центів, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901 Євро 36 центів, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945 Євро 84 центи, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972 Євро 30 центів, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0 Євро 46 центів, що еквівалентно 12 ,88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0,01грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0,00грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

присуджено до стягнення з ТОВ "Європродторг" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України» суму 1 625 819 Євро 96 центів, що еквівалентно 45 525 560, 19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901 Євро 36 центів, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945 Євро 84 центи, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972 Євро 30 центів, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0 Євро 46 центів, що еквівалентно 12 ,88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0,01грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору;

присуджено до стягнення з ТОВ "Консервний завод "Універ" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" суму 1 625 819 Євро 96 центів, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901Євро 36 центів, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ заборгованості по простроченому кредиту, 320 945 Євро 84 центи, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ заборгованості по прострочених процентах, 4 972 Євро 30 центів, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0 Євро 46 центів, що еквівалентно 12,88грн. за курсом НБУ простроченої комісії та 8 075 284 ,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986 ,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 206 700грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" подано апеляційну скаргу б/н від 12.07.2017, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що банківські виписки з власних рахунків, подані позивачем як доказ видачі кредитних коштів, є лише систематизацією інформації, яка здійснена на підставі первинних документів, чим на думку скаржника є розпорядження про видачу кредитних коштів, що зазначено безпосередньо у самій виписці.

Також, скаржник зазначає, що всі розрахунки позивача, а також спеціаліста, викладені в експертному дослідженні, який надано позивачем, виконані з порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім того, на думку скаржника, судом не враховано оплату ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 473 197,68 Євро.

Скаржник вважає, що заявки позичальника про видачу кредитних коштів за період з 28.03.2012 по 05.02.2013 на загальну суму 1 228 800Євро відсутні. Оскільки на зазначену суму відсутні заяви позичальника чи інші документи, які підтверджують потребу в кредитних коштах, то така сума коштів не є кредитними коштами, а якщо і отримана відповідачем то в позадоговірному порядку та не на умовах кредитного договору, а з інших підстав, а тому не може бути предметом розгляду даної заяви.

Також, скаржник вважає, що з урахуванням ст.41 ГПК України, постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», суд зобов»язаний був призначити судову бухгалтерську експертизу для встановлення правильної суми заборгованості за кредитним договором №300910 від 30.09.2010.

ПАТ "Державний ощадний банк України" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що посилання апелянта є безпідставними та необгрунтованими, а зобов»язання за договором кредитної лінії №300910 від 30.09.2010 у строки передбачені договором не виконані.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, судовою колегією встановлено наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, 30 вересня 2010 року між ВАТ Державний ощадний банк України, правонаступником якого є ПАТ Державний ощадний банк України (банк) та ТОВ Консервний завод Універ (позичальник, первісний боржник, відповідач 3 у справі) було укладено договір кредитної лінії № 300910 (договір, кредитний договір), за умовами якого банк зобовязався надати на умовах договору, а позичальник зобовязався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти і інші платежі за користування кредитом , на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 27 вересня 2013 року.

У пункті 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування та встановили його в еквіваленті 1 300 000 Євро. Кредит згідно пп. 2.3.1 пункту 2.3 кредитного може надаватися у валюті: Євро. Погашення кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини).

Збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування сторони погодили у пп. 2.3.2 договору згідно наступного графіку: до 30.05.2013 року 1 300 000 Євро; з 31.05.2013 року 1 040 000 Євро; з 28.06.2013 року 780 000 Євро; з 31.07.2013 року 520 000 Євро; з 30.08.2013 року до остаточної дати погашення кредиту за договором 260 000 Євро.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами договору, позичальник зобовязаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (надалі цільове призначення кредиту):

1-й транш спрямувати на повне погашення кредитної заборгованості ТОВ Виноградівський райагротехсервіс по договору кредитної лінії № 72008 від 20.08.2007, що укладений з ВАТ Державний ощадний банк України;

решту кредитних коштів в розмірі, що з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування, надавати на поповнення обігових коштів, за умови підтвердження наступних фактів, а саме: розірвання договору кредитної лінії №72008 від 20.08.2007, що укладений між ВАТ Державний ощадний банк України та ТОВ Виноградівський райагротехсервіс; вилучення записів з реєстрів обтяження майна.

Умовами п. 2.7 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник зобовязаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 10 (десять) процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному договором (пп. 2.7.1. кредитного договору);

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (погашення кредиту або його частини) проценти (з урахуванням положень пп. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту (пп. 2.7.3. кредитного договору).

Відповідно до підпункту 3.1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним пунктом 2.4. договору.

Позичальник за умовами пп. 5.3.1 кредитного договору зобовязаний належним чином виконувати всі умови договору та взяті на себе за ним зобовязання; зобовязаний точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобовязань за договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (пп. 5.3.2 кредитного договору).

У випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/ поручителем взятих на себе обовязків та недотримання умов, передбачених договором та/або документами забезпечення, у відповідності до пп. 3.3.1 кредитного договору банк має право вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за договором), в тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за кредитним договором.

Підпунктом 3.3.2 кредитного договору визначено, що після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту, позичальник зобовязаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов кредитного договору).

Умовами п. 9.2 кредитного договору сторони погодили, що положення кредитного договору передбачають можливість виникнення обставин, при настанні яких у позичальника виникає зобовязання перед банком негайно погасити заборгованість по кредиту, а також сплатити на користь банку інші платежі по цьому договору.

До договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 сторонами вносилися зміни на підставі укладених договору про заміну боржника у зобовязанні (переведення боргу) та додаткових угод.

Так, 20.10.2011 між ПАТ Державний ощадний банк України (надалі кредитор, банк), ТОВ Консервний завод Універ (надалі первісний боржник) та ТОВ Виноградівський райагротехсервіс (надалі Новий боржник, майновий поручитель, заставодавець та іпотекодавець) укладено договір про заміну боржника у зобовязанні (переведення боргу) № 201011, за умовами якого первісний боржник (відповідач 3 у справі) за згодою кредитора (позивача у справі) переводить свої боргові зобовязання за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 на нового боржника (відповідача 2 у справі), а новий боржник заміняє первісного боржника як сторону позичальника у договорі кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 та приймає на себе всі його права та обовязки за цими договорами. Загальна сума заборгованості (боргові зобовязання) первісного боржника за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 перед кредитором станом на день укладення цього договору становить заборгованість за основною сумою боргу (кредитом) у розмірі 1 300 000 Євро.

Додатковою угодою № 1 від 20.10.2011 у звязку з укладенням договору про заміну боржника у зобовязанні (переведення боргу) до договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 внесено зміни щодо зазначення сторін договору у преамбулі договору та щодо реквізитів та підписів сторін договору.

Додатковою угодою № 2 від 30.03.2012 до договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 та додаткової угоди до нього № 1 від 20.10.2011 внесено зміни в частині виключення з договору п. 2.3.3 договору відновлюваної кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 та додаткової угоди № 1 від 20.10.2011, яким визначено обовязок позичальника здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж за 365 календарних днів з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Додатковою угодою № 3 від 31.10.2012 до договору відновлюваної кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, додаткової угоди № 1 від 20.10.2011, Додаткової угоди № 2 від 30.03.2012 внесені зміни у п.п. 2.7.3 договору відновлюваної кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, додаткової угоди № 1 від 20.10.2011, додаткової угоди № 2 від 30.03.2012 та викладено його у новій редакції: Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 31 жовтня 2011 року.

Додатковим договором № 4 від 31.07.2013 про реструктуризацію до договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 сторони погодили, що на момент підписання цього додаткового договору заборгованість позичальника за основною сумою боргу згідно кредитного договору складає 1 300 000 євро, та домовилися про зміну п. 2.2 кредитного договору, з огляду на що такий викладено у новій редакції: кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше ніж 31.12.2017 року. За погодженням сторін на підставі додаткового договору № 4 внесено зміни і до пп. 2.3.2. кредитного договору та викладено його в новій редакції: Сторони погодили збільшення /зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком.

Зміна умов кредитного договору на підставі додаткового договору № 4 від 31.07.2013 не припиняє документів забезпечення та договорів страхування, а несплачені позичальником на дату його укладення штрафні санкції (неустойки, штрафи, пені тощо), повязані із простроченням погашення заборгованості за кредитним договором, не стягуються.

Виконання зобовязань позичальника (ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс") за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 забезпечено, у тому числі, договорами поруки.

Зокрема, за умовами договору поруки № 300910/3 від 20.10.2011 (надалі Договір поруки 1), укладеного між ПАТ Державний ощадний банк України (надалі кредитор, банк), ТОВ Консервний завод Універ (надалі поручитель 1, відповідач 3 у справі) та ТОВ Виноградівський райагротехсервіс (надалі позичальник), поручитель ТОВ Консервний завод Універ зобовязався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобовязань за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

На підставі договору поруки № 300910/4 від 31.07.2013 (надалі договір поруки 2), укладеного між ПАТ Державний ощадний банк України (надалі кредитор, банк), ТОВ Європродторг (надалі поручитель 2, відповідач 2 у справі) та ТОВ Виноградівський райагротехсервіс (надалі позичальник), поручитель ТОВ Європродторг зобовязався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобовязань за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

За змістом пунктів 2.1 договорів поруки 1 та 2, у разі порушення позичальником виконання зобовязання або будь-якої його частини кредитор (позивач) має право вимагати від поручителя виконання зобовязання позичальника перед кредитором, згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цими договорами.

Згідно з пунктами 2.5., 2.6 договору поруки 1 та пунктами 2.4., 2.5. договору поруки 2, якщо при настанні строку чергового платежу відповідно до кредитного договору позичальником не буде сплачено такий платіж кредитору, позичальник та/або кредитор зобовязуються повідомляти поручителя про таке прострочення платежу. Поручитель зобовязується протягом пяти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або позичальника згідно п. 2.4. цього договору виплатити несплачену позичальником суму кредитору.

Поручителі на підставі п. 3.1 договорів поруки 1 та 2 відповідають по зобовязаннях за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник.

Поручителі та позичальник залишаються зобовязаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобовязання по кредитному договору не будуть виконані повністю (п. 3.2 договорів поруки 1 та 2).

З огляду на невиконання позичальником умов договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, позивач в порядку п. 3.3.1 кредитного договору звернувся з вимогами про дострокове повернення кредиту за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010, а саме, з вимогою вих. № 55/2-08/594-4033 від 19.04.2016 на адресу позичальника ТОВ Виноградівський райагротехсервіс, з вимогою вих. № 55/2-08/613-4132 від 21.04.2016 на адресу поручителя 1 - ТОВ Консервний завод Універ, з вимогою вих. № 55/2-08/614-4133 від 21.04.2016 на адресу поручителя 2 ТОВ Європродторг, зазначивши при цьому на необхідність здійснення повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Невиконання позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором, а також невиконання відповідачами у справі вимог позивача щодо дострокового повернення заборгованості за кредитним договором, стало підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення суми заборгованості згідно договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 з відповідачів у примусовому порядку.

З урахуванням поданої в процесі розгляду спору заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.12.2016 за № 55/2-08/2210/11762/2016-00/Вих позивач просить стягнути на його користь із кожного з відповідачів суму 1 625 819,96 Євро, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901,36 Євро, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ, заборгованості по простроченому кредиту, 320 945,84 Євро, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ, заборгованості по прострочених процентах, 4 972,30 Євро, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ, заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0,46 Євро, що еквівалентно 12,88грн. за курсом НБУ, простроченої комісії та 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0,01грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Положення частини 1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Аналогічні положення містяться у ст. 10561 ЦК України, яка передбачає, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позичальник, як це зазначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 627 ЦК України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, в тому числі договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 з додатковими угодами до нього та договором про заміну боржника у зобовязанні, а також поданими позивачем банківськими виписками по рахунках ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс", які у відповідності до п.п. 3.4.1 кредитного договору є підставою для визначення суми і підстав повернення кредиту або будь якої неповерненої позичальником банку частини кредиту (включаючи суми нарахованих процентів та інших платежів), копіями меморіальних ордерів, розпоряджень на видачу готівки, заяв про продаж валюти на Міжбанківському валютному ринку, листів позичальника та платіжних доручень підтверджено надання позивачем спірної суми кредитних коштів ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс", та доведено порушення останнім договірних зобовязань за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 в частині повного та своєчасного повернення сум наданих за договором кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, яка станом на 15.12.2016 становить 1 625 819,96 Євро, що еквівалентно 45 525 560,19грн. по курсу НБУ, в тому числі, 1 299 901,36 Євро, що еквівалентно 36 399 317,92грн. по курсу НБУ, заборгованості по простроченому кредиту, 320 945,84 Євро, що еквівалентно 8 986 997,03грн. по курсу НБУ, заборгованості по прострочених процентах, 4 972,30 Євро, що еквівалентно 139 232,36грн. по курсу НБУ, заборгованості по строковим нарахованим процентам, 0,46 Євро, що еквівалентно 12,88грн. за курсом НБУ, простроченої комісії.

При цьому, укладаючи договір про заміну боржника у зобовязанні № 201011 від 20.10.2011 та додатковий договір № 4 до договору кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 відповідач визнавав наявну в нього заборгованість за кредитним договором у сумі 1 300 000 Євро, а частину заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 65 527,32 Євро та нарахованих саме на неї відсотків за користування кредитом ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" визнав під час розгляду справи поданою суду заявою б/н від 10.05.2017.

Положеннями ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, у відповідності до вимог ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладені на забезпечення виконання зобовязань позичальника (ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс") за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 договори поруки № 300910/3 від 20.10.2011, № 300910/4 від 31.07.2013 передбачають солідарну в повному обсязі відповідальність поручителів 1 та 2 (відповідачів 2 та 3 у справі) за своєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем 1 у справі) зобовязань за договором кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 року, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Отже, виходячи з доведеності належними та допустимими доказами факту надання позивачем спірної суми кредитних коштів ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" та відсутності у матеріалах справи будь яких доказів її погашення як у встановленому договором порядку, так і на письмові вимоги позивача, ні позичальником, ні поручителями, судом першої інстанції правомірно визнано, з врахуванням наведених норм законодавства позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

Щодо заявлених позовних вимог, за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, про стягнення з відповідачів суму 8 075 284,46грн., в тому числі 5 514 986,37грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції здійснивши перерахунок поданих позивачем розрахунків сум 3% річних, в тому числі 544 232,27грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 986,38грн.. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 0 грн. 00 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії, правомірно прийшов до висновку, що зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів.

В силу положень пп. 7.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. ст. 230 232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Суд першої інстанції здійснивши перерахунок пені у межах заявленого періоду правомірно прийшов до висновку, що пеня в розмірі 5 514 986, 37грн. за несвоєчасне погашення кредиту, 1 696 079,43грн. за несвоєчасну сплату відсотків, 0 грн. 01 коп. за несвоєчасну сплату комісії підлягає стягненню з відповідачів повністю.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із абз.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не надано суду достатніх та обгрунтованих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, в тому числі щодо неправильності здійснених позивачем розрахунків заборгованості. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано в повному обсязі пакет первинних документів, який підтверджує факт, що за період з 20.10.2011 по 29.05.2017 ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" за договором кредитної лінії №300910 від 30.09.2010 та договором про заміну боржника у зобов»язанні №201011 від 20.10.2011 отримано грошові кредитні кошти від позивача у вигляді траншів на загальну суму 3 838 725,00Євро.

Щодо посилання скаржника на те, що з урахуванням ст.41 ГПК України, постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», суд зобов»язаний був призначити судову бухгалтерську експертизу для встановлення правильної суми заборгованості за кредитним договором №300910 від 30.09.2010 судова колегія зазначає наступне.

ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" у клопотанні про призначення експертизи посилається на неточності та допущені помилки позивача у розрахунках позовних вимог, та подання останнім заяв про збільшення розміру позовних вимог, перевірка обґрунтованості та підставності яких вимагає спеціальних знань. Скаржник вважає недоведеним позивачем факт надання йому кредитних коштів на суму 1 228 800 Євро, оскільки заявки позичальника про видачу кредитних коштів за період з 28.03.2012 року по 05.02.2013 року на зазначену суму відсутні. Крім того, стверджує, що позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано сплачених позичальником сум на погашення кредиту в розмірі 2 473 197, 68 Євро.

Питання призначення і проведення судової експертизи врегульовано статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Сукупний аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до позичальника (ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс") і поручителів за договорами поруки № 300910/3 від 20.10.2011 року, № 300910/4 від 31.07.2013 року (відповідачів 2 та 3), про стягнення заборгованості за кредитним договором № 300910 від 30.09.2010 у зв'язку з невиконанням останніми своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

Запропоновані скаржником на вирішення експерта питання стосуються визначення дійсного розміру боргу, який виник у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № 300910 від 30.09.2010, на забезпечення виконання яких укладено договори поруки № 300910/3 від 20.10.2011, № 300910/4 від 31.07.2013.

Проте, порядок та строки повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, порядок притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати процентів, сторони погодили в умовах кредитного договору № 300910 від 30.09.2010, а порядок розрахунків поручителів у випадку невиконання боржником взятих на себе кредитних зобов'язань, як і обсяг поручительства, сторони погодили у договорах поруки № 300910/3 від 20.10.2011, № 300910/4 від 31.07.2013.

Судова колегія вважає, що запропоновані скаржником на вирішення експерта питання безпосередньо стосуються умов наведених кредитного договору і договорів поруки, та можуть бути вирішені в ході судового розгляду шляхом надання оцінки умовам договорів у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (банківські виписки та меморіальні ордери, додаткові угоди до кредитного договору, умови договорів поруки, якими сторони погодили грошовий розмір фінансового поручительства, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, вимоги банку до відповідача про погашення боргу, тощо). В даному випадку, вирішення питань, поставлених експерту, не потребує спеціальних знань, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що стосуються заявлених позовних вимог, входять до предмету доказування у справі та підлягають дослідженню судом.

Приймаючи до уваги, що метою призначення у справі судово бухгалтерської та економічної експертизи є встановлення суми боргу за кредитним договором, що може бути з'ясовано судом на підставі дослідження умов самого кредитного договору та інших доказів і не потребує спеціальних знань, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання скаржника щодо проведення експертизи є безпідставним та необґрунтованим, яке фактично спрямоване на затягування судового процесу, з огляду на що в його задоволенні судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно із п.п.4 п.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір стягується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Отже, за подання апеляційної скарги у справі №907/425/16 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 227 370,00грн.

Оскільки ТОВ "Виноградівський райагротехсервіс" при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір не у повному розмірі підлягає достягненню з скаржника в доход державного бюджету 226 350,00грн.. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2017 у справі № 907/425/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградівський райагротехсервіс", м. Виноградів, вул. Промислова, 1 (код ЄДРПОУ 00903819) в доход Державного бюджету (код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача 31216206782006) 226 350,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.