Рішення № 6842532, 26.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2009 р. Справа № 11/56-1640

Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства " Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга,3 м. Тернопіль.

до відповідача: Комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради " Великоберезовицьке ", вул. Лесі Українки,1 смт . Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

За участю представників сторін:

Позивача: Процик М.Т. головний бухгалтер, ОСОБА_2 - адвокат.

Відповідача: не зявився.

Суть справи: Дочірнє підприємство фірма "Альтфатер", м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до КП "Великоберезовицьке", вул. Лесі Українки,1 смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області про визнання договору №563 від 01.05.2008 року дійсним та стягнення 19 695 грн. 25 коп., із них 17546,79 грн. заборгованості, 1407,87 грн. пені та 740,59 грн. інфляційних витрат.

Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача розяснено їх права та обовязки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

01 травня 2008 року між ДП "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга,3 м. Тернопіль (надалі виконавець) та КП "Великоберезовицьке", вул. Лесі Українки,1 смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області (надалі замовник) був укладений договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів №563 (надалі Договір), згідно якого Замовник доручає, а виконавець зобовязується надати йому послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів (п.1.1 Договору).

Позивач звернувся до господарського Тернопільської області з вимогою визнати даний Договір дійсним, оскільки, відповідач своїм листом від 02.04.2009 року №047 повідомив позивача, що рішенням Великоберезовицької селищної ради від 27.03.2009 року за №601 комунальне підприємство "Великоберезовицьке" припинило свою діяльність, та просить договір №563 від 01.05.2008 року про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів вважати недійсним.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до довідки № 31-1011 від 29.09.2009 року Головного Управління статистики у Тернопільській області станом на 29.09.2009 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій значиться комунальне підприємство Великоберезовицької селищної ради "Великоберезовицьке", вул. Лесі Українки,1 смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області; ідентифікаційний код 34401989.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Стаття 188 Господарського кодексу передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В судовому засіданні не встановлено, що договір №563 від 01.05.2008 року, укладений між сторонами по справі було розірвано за рішенням суду чи за згодою сторін.

Відповідно до ст. ст. 215, 218, 220 Цивільного кодексу України судом може бути визнано дійсним нікчемний правочин, правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.

Договір укладено між сторонами по справі з дотриманням вимог чинного законодавства, даний договір не був визнаний судом не дійсним чи розірваним, крім того кожна із сторін виконувала свої зобовязання за даним договором, чинним законодавством України при таких обставинах, не передбачено визнання такого договору дійсним, а тому суд вважає позовні вимоги ДП "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга,3 м. Тернопіль в часині визнання договору №563 від 01.05.2008 року про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів дійсним не обгрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Згідно п. 3.1 Договору плата за послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів вноситься Замовником не пізніше 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів відповідно до умов договору та графіків-дислокацій №1 та №2, що є невідємною частиною договору. Факт надання послуг підтверджується виставленими рахунками-фактурами №13481/563 від 31.12.2008 року, №00596/563 від 31.01.2009 року, №01941/563 від 28.02.2009 року, №03272/563 від 31.03.2009 року; актами виконаних робіт підписаними між сторонами по справі №13481 від 31.12.2008 року, №00596 від 31.01.2009 року, №01941 від 28.02.2009 року, №03272 від 31.03.2009 року.

Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого заборгував відповідачу 17546,79 грн. Сума заборгованості підтверджується виставленими рахунками-фактурами №13481/563 від 31.12.2008 року, №00596/563 від 31.01.2009 року, №01941/563 від 28.02.2009 року, №03272/563 від 31.03.2009 року; актами виконаних робіт підписаними між сторонами по справі №13481 від 31.12.2008 року, №00596 від 31.01.2009 року, №01941 від 28.02.2009 року, №03272 від 31.03.2009 року, обґрунтованим розрахунком заборгованості, іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобовязання позивач нарахував відповідачу за період з 01.01.2009 по 08.07.2009 року 740,59 грн. інфляційних нарахувань.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п. 3.3 Договору нарахував відповідачу пеню за період з 01.01.2009р. по 25.06.2009р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожний день прострочки, яка становить 1407,87 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги ДП "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга,3 м. Тернопіль в частинні стягнення з відповідача 17 546,79 грн. основного боргу, 1407,87 грн. пені та 740,59 грн. інфляційних нарахувань обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Великоберезовицької селищної ради "Великоберезовицьке", вул. Лесі Українки,1 смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області; ідентифікаційний код 34401989 на користь Дочірнього підприємства "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга,3 м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22601875 17546 грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги; 1407 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань; 740 грн. 59 коп. інфляційних нарахувань; 196 грн. 95 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позовних вимог відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 27 листопада 2009 року) через місцевий господарський суд.

Суддя