Рішення № 68425319, 16.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р.Справа № 922/410/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України" (Харківська обл., с. Кутузівка) до ТОВ "С-Транс" (Харківська обл., м. Зміїв) про стягнення 652075,14 грн., за участю представників:

позивача - юриста Козуб В.А. (довіреність №7/2017 від 25.07.2017 р.),

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 14.01.2017 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 389821,12 грн., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 238063,76 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 24190,26 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті отриманого товару за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.02.2017 р. о 14:00 год.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що жодної заборгованості за поставлене молоко у 2014 р. від позивача, відповідач не має, оскільки відповідач мав переплату за попереднім договором та погасив повністю решту заборгованості за 2014 рік у 2015 році. Відтак, не може йти мова про нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

22.02.2017 р. розгляд справи був відкладений на 06.03.2017 р. о 11:30 год., та 06.03.2017 р. розгляд справи був відкладений на 20.03.2017 р. о 15:00 год.

У зв'язку з не врахуванням позивачем платіжних доручень відповідача при підрахунку заборгованості, позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 279943,99 грн., інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 180479,89 грн. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 18476,30 грн., яка прийнята судом у наданій редакції як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач надав додаткові пояснення (вх.№8539 від 13.03.2017 р. та вх.№9314 від 20.03.2017 р.) до відзиву на позовну заяву про те, що 01.01.2014 р. між сторонами був укладений новий договір №3 на заміну договору №19/10-11 від 19.10.2011 р., який діяв по 31.12.2013 р. та борг за яким було повністю сплачено станом на 09.01.2014 р., будь-яка заборгованість за цим договором була відсутня і потреби у платежах по договору №19/10-11 від 19.10.2011 р. не було.

20.03.2017 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 23.03.2017 р. о 14:00 год.

Після перерви позивач надав уточнену заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу за договором №3 від 01.01.2014 р. у розмірі 279943,99 грн., інфляційні втрати за прострочку оплати суми основного боргу за договором за період з 07.01.2015 р. по 20.03.2017 р. в сумі 180479,89 грн. та 3% річних за прострочку оплати суми основного боргу за договором за період з 07.01.2015 р. по 20.03.2017 р. в сумі 18476,30 грн., яка була прийнята судом у наданій редакції як уточнення періодів інфляційних та 3% річних.

Також, відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 календарних днів, яке було задоволено судом.

23.03.2017 р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 03.04.2017 р. о 15:00 год.

Відповідач на підтвердження відсутності заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. надав висновок фахівця ТОВ «Лампарус» та клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 р. було, зокрема, продовжено строк розгляду спору, за клопотанням відповідача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів, а також за клопотанням відповідача призначено по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3, провадження у справі №922/410/17 зупинено.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 проведено судову економічну експертизу, висновок №6185 від 12.07.2017 р. надійшов до господарського суду.

01.08.2017 р. до господарського суду Харківської області були викликані учасники судового процесу на 09.08.2017 р. о 11:00 год. для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №922/410/17 та призначення дати судового засідання.

Представники позивача та відповідача до господарського суду Харківської області зявилися та не заперечували проти поновлення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2017 р. поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд 09.08.2017 р. о 11:00 год.

Представник позивача надав заяву щодо відхилення судом висновку судової економічної експертизи №6185 від 12.07.2017 р., в якій просить суд відхилити висновки судового експерта при винесенні рішення по дійсній справі, оскільки вони викликають сумніви в його правильності, що виражається в його необґрунтованості, неузгодженості із іншими матеріалами справи, невідповідності висновків іншим фактичним даним. В обґрунтування своєї заяви представник позивача посилається на те, що експертом не було додержано вимоги законодавства при проведенні експертизи, зокрема, вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Мінфін від 31.01.2000 р. №20, щодо порядку облікування зобов'язань.

В зв'язку з вищевказаним, господарським судом було ухвалено за власною ініціативою викликати судового експерта 5 кваліфікаційного класу лабораторії економічних досліджень Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_3 ОСОБА_4 для надання пояснень щодо даного ним висновку судової економічної експертизи №6185 від 12.07.2017 р. та відкласти розгляд справи на 16.08.2017 р. о 15:00 год.

До початку судового засідання представник позивача надав заяву про фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.

Судовий експерт Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_3 на виклик господарського суду не з'явився в звязку з перебуванням його у відпустці.

Відповідач надав письмові заперечення на заяву позивача щодо відхилення судом висновку судової економічної експертизи №6185 від 12.07.2017 р., в якій не погоджується з цією заявою та вважає, що висновок судової економічної експертизи за №6185 від 12.07.2017 р. є вірним та обґрунтованим і відображає реальний стан речей, а заява позивача є необґрунтованою, факти надумані та перекручені і мають на меті ввести суд в оману стосовно наданих доказів, тому відповідач просить суд відхилити заяву позивача.

Також, відповідач надав клопотання про розподіл судових витрат, в якому просить суд покласти на позивача вартість експертизи і стягнути її на користь відповідача.

Вислухавши думку представника позивача з заявленого клопотання, суд вважає за можливе вирішити його при винесенні рішення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

01.01.2014 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №3 поставки сільськогосподарської продукції (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коровяче), що відповідає вимогам ДСТУ №3662-97 (надалі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.4 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця після повного таї фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням постачальника, підписання представником покупця всіх необхідних документів та наявності підпису представника покупця про прийом товару на накладній та/або товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору оплату за товар покупець самостійно проводить по договірним цінам, що визначаються у протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.4 договору сторони визначили, що загальна ціна на товар, поставлений за даним договором, складається по закінченню терміну дії договору на підставі первинної бухгалтерської документації (накладних на прийом-передачу товару, товарно-транспортних накладних, протоколів погодження ціни, тощо).

Відповідно до п. 2.5 договору покупець сплачує за товар, поставлений за цим договором протягом трьох банківських днів за кожну щоденну партію товару шляхом безготівкового та/або готівкового розрахунку.

Згідно з п. 3.1.6 вказаного договору постачальник (позивач) зобов'язується щомісяця проводити звірку з покупцем по взаєморозрахунках за поставлений товар.

Пунктом 3.2.3 договору сторони визначили, що покупець (відповідач) зобов'язується підписати щомісячні акти звірки, які складаються постачальником.

Як убачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 7281995,04 грн., що визнано сторонами по справі.

В акті звіряння розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 03.04.2017 р. за договором №3 від 01.01.2014 р. (т. 3 а.с. 20-28) встановлено, що зі сторони позивача поставлено продукції на загальну суму 7281994,99 грн., сума оплат становить 7002051,00 грн. Зі сторони відповідача поставлено продукції на загальну суму 7449851,00 грн., сума оплат становить 7281995,04 грн.

Згідно з наданою позивачем уточненої заяви про зменшення позовних вимог (т. 3 а.с. 6-10) заборгованість відповідача за договором №3 від 01.01.2014 р. становить 279943,99 грн.

Позовні вимоги позивача щодо заборгованості відповідача в сумі 279943,99 грн. стосуються поставок продукції за договором №3 від 01.01.2014 р.

Відповідач вказує, що станом на 01.01.2014 р., тобто на момент укладання договору №3 від 01.01.2014 р., існувала заборгованість ТОВ "С-Транс" перед позивачем за попереднім договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р. в сумі 132374,00 грн.

Зазначена заборгованість в сумі 132374,00 грн. відображена в акті звірки відповідача на початок звірки станом на 01.01.2014 р., але позивачем не визнається, тому що не є предметом даного позову.

Крім того, в період дії договору №3 від 01.01.2014 р. відповідач проводив оплату з призначенням платежу за попереднім договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р., суми по яким вважає доцільним врахувати при визначенні загальної суми заборгованості за договорами №3 від 01.01.2014 р. та №М19/10-11 від 19.10.2011 р.

З акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 (т.1 а.с. 151) вбачається, що станом на 01.01.2014 р., тобто на момент укладання договору №3 від 01.01.2014 р. у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за попереднім договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р. в сумі 132374,00 грн., яку сторони визнали як сальдо станом на 01.01.2014 р.

Вказаний акт звіряння розрахунків має підписи від імені відповідальних сторін представників позивача та відповідача.

Відповідачем надані акти звірок розрахунків між сторонами за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., які мають всі необхідні реквізити, підписані від імені відповідальних осіб підприємств та скріплені печатками позивача та відповідача.

У цих актах звіряння взаєморозрахунків, в яких відображалось як поставка так і оплата в розрізі окремих господарських операцій, складались сторонами без розподілу розрахунку заборгованості по окремим договорам. Тобто, підприємствами при визначенні заборгованості на окрему дачу узгоджувались суми поставок і оплати як за договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р., так і за договором №3 від 01.01.2014 р. без розподілу за окремими договорами.

В матеріалах справи є платіжні доручення відповідача, які відносяться до погашення по попередньому договору №М19/10-11 від 19.10.2011 р., але проводилися в період дії договору №3 від 01.01.2014 р., а саме за №8 від 08.01.2014 р. на суму 82000,00 грн., №53 від 08.01.2014 р. на суму 56500,00 грн., №49 від 10.01.2014 р. на суму 27000,00 грн., №153 від 22.01.2014 р. на суму 36000,00 грн., №286 від 19.02.2014 р. на суму 30000,00 грн., №304 від 24.02.2014 р. на суму 28000,00 грн., №317 від 25.02.2014 р. на суму 44000,00 грн., №329 від 27.02.2014 р. на суму 25000,00 грн., №343 від 28.02.2014 р. на суму 40000,00 грн., №424 від 12.03.2014 р. на суму 25000,00 грн., №498 від 25.03.2014 р. на суму 29000,00 грн., №500 від 25.03.2014 р. на суму 1000,00 грн., №579 від 03.04.2014 р. на суму 5000,00 грн., №900 від 28.05.2014 р. на суму 12000,00 грн., №997 від 12.06.2014 р. на суму 37000,00 грн., а всього на загальну суму 477500,00 грн.

Всього проведено відповідачем оплат за поставлений позивачем товар за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. в сумі 7479551,00 грн., про що свідчать платіжні доручення (т. 1 а.с. 165-264, т. 2 а.с. 1-147).

У висновку фахівця товариства з обмеженою відповідальністю "Лампарус" стосовно правильності визначення суми заборгованості по договору №3 від 01.01.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Транс" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України", який складено на підставі звернення відповідача до ТОВ "Лампарус" згідно отриманої позовної заяви від 30.01.2017 р. ДГ ДП Кутузівка НААНУ до ТОВ "С-Транс" стосовно правильності визначення суми заборгованості за договором №3 від 01.01.2014 р. та отриманих від відповідача первинних документів, зведених облікових реєстрів, банківських документів, журналів-ордерів та відомостей до них за період з січня 2013 р. по грудень 2016 р., встановлено наступне:

1) стан бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "С-Транс" задовільний;

2) первинні документи відповідають вимогам статті 9 "Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями);

3) в деяких первинних документах є незначні помилки, але ці помилки не впливають суттєво на фінансові результати підприємства та розрахунки з контрагентами;

4) заборгованість ТОВ "С-Транс" перед ДП ДГ Кутузівка НААНУ за договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р. за продукцію, отриману у 2013 р. відсутня, оскільки вона була оплачена в січні 2014 р. в повному обсязі;

5) заборгованість ТОВ "С-Транс" перед ДП ДГ Кутузівка НААНУ за договором №3 від 01.01.2014 р. за продукцію, отриману у 2014 р. відсутня, оскільки вона була оплачена в січні 2015 р. в повному обсязі;

6) заборгованість ТОВ "С-Транс" перед ДП ДГ Кутузівка НААНУ за договором №3 від 01.01.2015 р. за продукцію, отриману у 2015 р. відсутня, оскільки вона була оплачена в січні 2016 р. в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за прострочку оплати суми основного боргу за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. за період з 07.01.2015 р. по 20.03.2017 р. в сумі 180479,89 грн. та 3% річних за прострочку оплати суми основного боргу за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. за період з 07.01.2015 р. по 20.03.2017 р. в сумі 18476,30 грн.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Враховуючи, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими та для вирішення питань, які виникли в ході розгляду справи, необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи, та призначив по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3, попередивши експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертній установі були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджуються документально та нормативно відображена у бухгалтерському і податковому обліках заявлена у позовних вимогах позивача (Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України") сума заборгованості 279943,99 грн. за поставлену відповідачу (ТОВ "С-Транс") сільськогосподарську продукцію (молоко) за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р.?

2) Чи підтверджуються документально висновки ТОВ "Лампарус" щодо відсутності заборгованості у відповідача (ТОВ "С-Транс") перед позивачем (ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України") по поставкам сільськогосподарської продукції у 2014 р. за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р.?

3) Чи підтверджуються документально висновки ТОВ "Лампарус" щодо відсутності заборгованості у відповідача (ТОВ "С-Транс") перед позивачем (ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України") по поставкам сільськогосподарської продукції у 2013 р. за договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р.?

4) Чи підтверджуються документально висновки ТОВ "Лампарус" щодо відсутності заборгованості у відповідача (ТОВ "С-Транс") перед позивачем (ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України") по поставкам сільськогосподарської продукції у 2015 р. за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2015 р.?

Науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 надав висновок судової економічної експертизи №6185 від 12.07.2017 р. на поставлені судом питання, а саме:

по-першому питанню: в обсязі наданих документів, що залучені судом до матеріалів справи за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. заявлена у позовних вимогах позивача (Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України") заборгованість за поставлену відповідачу (ТОВ "С-Транс") сільськогосподарську продукцію (молоко) в сумі 279943,99 грн. документально не підтверджується.

По другому питанню: в обсязі наданих документів, висновки фахівця ТОВ "Лампарус", щодо відсутності заборгованості ТОВ "С-Транс" перед ДП "ДГ Кутузівка" НААНУ за договором №3 від 01.01.2014 р., за продукцію отриману у 2014 р., з урахуванням оплат здійснених в січні 2015 р. підтверджуються документально.

До третьому питанню: в обсязі наданих документів, висновки фахівця ТОВ "Лампарус", щодо відсутності заборгованості ТОВ "С-Транс" перед ДП "ДГ Кутузівка" НААНУ за договором №М19/10-11 від 19.10.2011 р., за продукцію отриману у 2013 р., оскільки вона була оплачена в січні 2014 р., підтверджуються документально.

По четвертому питанню: в обсязі наданих документів, висновки фахівця ТОВ "Лампарус", щодо відсутності заборгованості ТОВ "С-Транс" перед ДП "ДГ Кутузівка" НААНУ за договором №3 від 01.01.2015 р., за продукцію отриману у 2015 р., оскільки вона була оплачена в січні 2016 р. в повному обсязі, підтверджуються документально.

Отже, як убачається з висновків судової економічної експертизи №6185 від 12.07.2017 р., відповідач не має заборгованості перед позивачем за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. Сума заборгованості заявлена у позовній заяві не підтверджується вказаними висновками.

Посилання представника позивача на помилковість висновків судового експерта щодо зазначення у висновках про те, що облік зобов'язань в розрізі договорів не ведеться, а ведеться суцільним порядком, чим порушено вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Мінфін від 31.01.2000 р. №20 щодо порядку облікування зобов'язань, суд вважає безпідставними та недоведеними, оскільки ці висновки можливо спростувати лише первинними документами, але позивач відмовився надати їх суду, як і витребувані судовим експертом у клопотанні документи, необхідні для проведення судової експертизи, в зв'язку з чим судова експертиза була проведена по наявним матеріалам справи та наданим відповідачем первинним документам.

Посилання позивача на порушення судовим експертом вимог чинного законодавства, а саме Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Мінфін від 31.01.2000 р. №20, щодо порядку облікування зобов'язань суд вважає безпідставними, оскільки предметом дослідження була наявність або відсутність заборгованості відповідача саме за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р., а не виконання відповідачем вимог ПСБО 11 "Зобов'язання".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При розгляді даного спору за наявності заперечень відповідача щодо заборгованості саме за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. господарський суд для правильного вирішення спору зобов'язав позивача надати до господарського суду: належним чином засвідчені копії всіх документів, доданих до позову; копію протоколу погодження ціни; копії довіреностей відповідача на отримання товару; докази часткової оплати відповідачем заборгованості; обґрунтований розрахунок суми позову; письмове уточнення повного найменування відповідача та позовних вимог щодо періодів нарахованих інфляційних та 3% річних; докази відправки відповідачу уточнень та обґрунтованого розрахунку, а також акт звірки взаєморозрахунків за договором №3 поставки сільськогосподарської продукції від 01.01.2014 р. станом на час розгляду справи, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом документи.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача саме за договором поставки сільськогосподарської продукції №3 від 01.01.2014 р. та не надав доказів в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір та витрати по оплаті судової експертизи належить покласти на позивача.

Керуючись ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 32-35, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 Аграрних Наук України" (62405, Харківська обл., с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6. Код ЄДРПОУ 05460427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Транс" (63403, Харківська обл., м. Зміїв, Таранівське шосе, 5. Код ЄДРПОУ 2546691) судові витрати по оплаті судової експертизи в сумі 22320,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_5