Постанова № 68425297, 22.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа№ 911/2339/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Разіної Т.І.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 22.08.2017 по справі №911/2339/17 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Дар"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017

у справі №911/2339/17 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Селянського фермерського господарства "Дар"

до Приватного підприємства "Церера-Агро-Транс"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі №911/2339/17 позовну заяву (з доданими до неї документами) повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.08.2017, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку представника позивача, враховуючи та те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача та перевіривши підстави залишення позовної заяви без розгляду, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Частиною 1 статті 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У відповідності до п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судам першої інстанції" від 26.12.2011 N 18, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 170 139,00 грн сукупної заборгованості за договорами оренди земельної ділянки №41 від 30.03.2010, №39 від 30.03.2010, № 29 від 30.03.2010, № 117 від 10.09.2010, № 13 від 30.03.2010, № 2 від 30.03.2010, № 143 від 01.09.2010, № 12 від 30.03.2010, № 114 від 01.09.2010, № 115 від 01.09.2010, № 103 від 01.09.2010, № 6 від 30.03.2010, № 8 від 30.03.2010, № 355 від 23.07.2010, № 96 від 01.09.2010, які укладені між різними фізичними особами (орендодавцями) та відповідачем (орендарем), в той же час фактично зміст та умови останніх є однаковими. Орендовані земельні ділянки знаходяться на одній території Розумницької сільської ради Ставищенського району Київської області.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги (цесія) це угода (правочин) в наслідок якої відбувається заміна особи на активній стороні зобов'язання із збереженням всіх інших елементів зобов'язального правовідношення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача на підставі договорів відступлення права вимоги (цесії) №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16 від 29.06.2017 перейшло право вимоги до відповідача про сплату заборгованості за зазначеними вище договорами оренди.

Враховуючи викладене, судова колегія зауважує, що позовні вимоги виникли з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів заявника, відповідачем за вказаними вимогами є одна й та сама юридична особа, а тому заявлені вимоги є однорідними та їх об'єднання не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення даного спору. Більше того, об'єднання такого роду позовних вимог здатне не лише забезпечити повне та всебічне дослідження обставин справи, але й мінімізувати навантаження на суд.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у даному випадку об'єднання відповідних позовних вимог не буде мати своїм наслідком суттєве утруднення вирішення спору, а навпаки, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі №911/2339/17 слід скасувати, а матеріали справи направити на розгляд до Господарського суду Київської області.

Оскільки судом апеляційної інстанції було переглянуто та скасовано ухвалу суду першої інстанції з числа зазначених у ч.7 ст.106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, тому розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Дар» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі №911/2339/17 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі №911/2339/17 скасувати.

3.Матеріали справи №911/2339/17 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.І. Разіна

Л.В. Чорна