Рішення № 68424961, 09.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р.Справа № 922/936/17

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Хотенець П.В.

судді: Сальнікова Г.І. , Байбак О.І.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон", м. Харків про стягнення 741488,05 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ордер серії ДП № 148/000039 від 15.03.2017 року

відповідача - ОСОБА_2, за дов. від 01.07.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 713501,93 грн. заборгованості, 4119,32 грн. 3% річних та 23866,80 грн. пені за договором купівлі-продажу № 182-06/14 від 06 червня 2014 року.Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір та 22000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Колегія суддів, долучає до матеріалів справи надані відповідачем документи та переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні проти зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 705523,77грн. не заперечує, просить задовольнити позов в частині стягнення різниці при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, 3% річних та пені; суму за надання адвокатських послуг та судовий збір повністю покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні просить зарахувати зустрічні однорідні позовні вимоги, визнає позов в частині стягнення різниці при зарахуванні зустрічних однорідних вимог, 3% річних та пені, заперечує проти задоволення суми за надання адвокатських послуг та просить судовий збір розподилити пропорційно задоволеним вимогам.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.

06 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК" (позивачем, продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" (відповідачем, покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 182-06/14.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 182-06/14 позивач зобов*язаний поставити на адресу відповідача вертикальний обробляючий центр з ЧПУ моделі "DNM 500II", здійснити пусконалагоджувальні роботи, а відповідач, у свою чергу, повинен прийняти поставлений товар та оплатити його.

21 липня 2016 року верстат був переданий покупцю відповідно видаткової накладної № 51 (довіреність на отримання ТМЦ № 51 від 18 липня 2016 року), а 19 серпня 2016 року сторони підписали між собою акт № 1 виконання пусконалагоджувальних робіт.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу від 06 червня 2014 року вартість обладнання складає в еквіваленті 132600,00 доларів США, оплата проводиться в національній валюті України по офіційному курсу долара США к гривні встановленому НБУ в наступному порядку: 20% від суми договору - попередня оплата не пізніше 10 червня 2014 року; 20% від суми договору - попередня оплата не пізніше 10 липня 2014 року; 20% від суми договору - попередня оплата не пізніше 10 серпня 2014 року; 10% від суми договору - попередня оплата не пізніше 10 вересня 2014 року; 30% від суми договору - кінцева оплата протягом 6 місяців з моменту підписання сторонами Акту виконання пусконалагоджувальних робіт (по 5% щомісячно).

Матеріали справи свідчать про те, що в порушення підпункту 2.2.5. пункту 2.2 договору купівлі-продажу № 182-06/14 відповідачем не здійснено оплату вартості обладнання, яка мала бути здійснена в період: з 20 жовтня 2016 року по 19 листопада 2016 року (заборгованість 6630,00 доларів США); з 20 листопада 2016 року по 19 грудня 2016 року (заборгованість 6630,00 доларів США); з 20 грудня 2016 року по 19 січня 2017 року (заборгованість 6630,00 доларів США); з 20 січня 2016 року по 19 лютого 2017 року (заборгованість 6630,00 доларів США).

Свої обов*язки по сплаті з 20 жовтня 2016 року по 19 лютого 2017 року, вартість станка в еквіваленті 26520,00 доларів США покупець не зробив, з урахуванням офіційного курсу гривні по відношенню до долару США, встановленим НБУ станом на 15 березня 2017 року (2690,4296 за 100,00 доларів США), розмір заборгованості складає 713501,93 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2017 року (після порушення провадження по даній справі) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК" з заявою № 34 про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом часткового зустрічного зарахування суми понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" збитків на суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК" щодо сплати заборгованості за вертикальний обробляючий центр з ЧПУ моделі "DNM 500II", внаслідок чого сума заборгованості, що підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК" на даний час складає 7978,16 грн.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов*язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 705523,77 грн., приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог, вважає за можливе її задовольнити, як законну та обґрунтовану та припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" заборгованості в сумі 705523,77 грн. по пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7978,16 грн. заборгованості задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4119,32 грн. 3% річних задовольнити.

Згідно пункту 6.1. договору купівлі-продажу № 182-06/14 у разі неналежного виконання взятих по даному договору зобов*язань по строкам, винна сторона зобов*язана сплатити пеню у розмірі 0,06% від суми погодженого, але не поставленого або не сплаченого в строк товару за кожен день прострочки, але загальна сума пені для кожної із сторін не може перевищувати 5% від суми цього договору. До сторін не застосовується неустойка за перші 2 тижні прострочки. За вказаних умов договору розмір пені складає 23866,80 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23866,80 грн. пені задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також просить покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 22000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивачем надані такі документи: договір про надання правової допомоги № 15/03/17 від 15 березня 2017 року, укладений між Адвокатським об*єднанням "Фінекс" в особі керуючого ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК", за умовами якої адвокат зобов'язався надати адвокатські юридичні послуги за дорученням позивача; платіжне доручення № 238 від 31 березня 2017 року; свідоцтво Міністерства юстиції України № 613 від 03 липня 2009 року про реєстрацію Адвокатського об*єднання "Фінекс"; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1009 адвоката ОСОБА_1 та ордер серії ДП № 148/000039 від 15 березня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що заявлена позивачем сума не є співрозмірною щодо наданих послуг, оскільки спір, що виник між сторонами не є складним та не потребує вивчення великої кількості документів та судової практики. Таким чином, колегія суддів вважає достатньою та співрозмірною щодо наданих послуг оплату адвокату в сумі 11000,00 грн.

Таким чином, колегія суддів покладає на відповідача витрати позивача на послуги адвоката в сумі 11000,00 грн., а в сумі 11000,00 грн. витрат на послуги адвоката відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 655, 692, Цивільного кодексу України, статтями 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 78, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гелікон" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 35245211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРІТЕК" (49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Турбінний, буд. 4, код ЄДРПОУ 35740102) 7978,16 грн. заборгованості, 4119,32 грн. 3% річних, 23866,80 грн. пені, 11000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 539,46 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 705523,77 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11000,00 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.

Повне рішення складено 09.08.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6