Рішення № 68424799, 15.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017Справа №910/9536/17

За позовом Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання

до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз»

про стягнення 15.695,80 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» 15.695,80 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачеві була завдана шкода, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), у зв'язку з чим було пошкоджено автомобіль Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, який належить Станично-Луганському районному територіальному медичному об'єднанню. Шкоду було заподіяно водієм автомобіля Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1 На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/1981018), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9536/17 та призначено її до розгляду на 04.07.2017.

26.06.2017 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № АК/1981018.

Відповідач у поданих 03.07.2017 до відділу діловодства суду запереченнях на позовну заяву просить розглядати справу без участі представника відповідача та вважає, що сума страхового відшкодування з урахуванням звіту експерта та вирахуванням франшизи становить 7.721,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9536/17 від 04.07.2017, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 15.06.ж2017, розгляд справи відкладено на 15.08.2017.

Від відповідача 21.07.2017 на адресу суду надійшли витребувані судом документи.

Від позивача 08.08.2017 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та надано витребувані судом оригінали документів доданих до позовної заяви.

Позивач в судове засіданні 15.08.2017 не з'явився.

Відповідач в судове засідання 15.08.2017 не з'явився.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 15.08.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі № 425/3466/16-п вбачається, що 27.10.2016 о 15:25 год. у м. Рубіжне по вул. Набережна, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, який зупинився (рухався) попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Даною постановою суду встановлено вину ОСОБА_1 за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, якій належить Станично-Луганському районному територіальному медичному об'єднанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Позивач листом № 1822 від 21.1.2016 повідомив відповідача про настання страхового випадку та просив відшкодувати ремонт автомобіля в розмірі 23.676,00 грн. (згідно наряду-замовлення ПП «Автомобільна компанія «Укравтоснаб» № 1 від 178.11.2016), що підтверджується відповідачем у відзиві.

Згідно наданого відповідачем висновку № 068/16 від 03.11.2016 вартість матеріальної шкоди, заподіяної при дорожньо-транспортній пригоді володільцю автомобіля Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, становить 9.721,50 грн.

Разом з цим матеріали справи містять документальне підтвердження того, що позивачем здійснено ремонт автомобіля Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, вартість якого загалом становить 13.684,00 грн.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1981018.

Відповідно до умов договору (полісу) № АК/1981018 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3.

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 100.000,00 грн. та встановлено розмір франшизи в сумі 2.000,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1981018, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Ford Scorpio державний номер НОМЕР_3 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки, умовами полісу № АК/1981018 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування підлягає зменшенню на його розмір.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідач суми страхового відшкодування не виплатив.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Лада 219060, державний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, а також те, що відшкодуванню підлягає розмір фактично понесених витрат за вирахуванням франшизи, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 11.684,00 грн. (13.684,00 грн. - 2.000,00 грн. франшизи).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1.204,20 грн. пені задоволенню не підлягають з огляду на наступне

Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.

Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення власника з регресним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винною у ДТП особою, а договірні відносини між сторонами відсутні, а відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Однак, правові підстави для стягнення суми пені відсутні, оскільки розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах сторін не визначено.

Разом з цим, згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, положення п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Крім того, відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 992 Цивільного кодексу України та п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Однак, ні Цивільним кодексом України, ні Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування позивач просить на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 668,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 139,20 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Оскільки, у відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.

Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже між сторонами у справі існує грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. При цьому. грошове зобов'язання у деліктних правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явленням вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити страхове відшкодування та відповідач виплату коштів не перерахував, а отже мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 668,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 139,20 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Заперечення викладені у відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки звіт про оцінку є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення майна.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 33552636) на користь Станично-Луганського районного територіального медичного об'єднання (93601, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. 5-я лінія 39, код ЄДРПОУ 01983602) суму страхового відшкодування в розмірі 11.684 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 20 коп. - 3% річних, 1.273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.08.2017.

Суддя В.В.Сівакова