Постанова № 68424199, 21.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 910/12302/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited")на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017у справі№ 910/12302/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited")доПублічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс"провизнання відсутнім права вимоги по кредитному договору №638 від 22.07.2008за участю представників сторін:

позивача: Ковальова Л.Ф.

відповідача: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: Гладишенко М.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання відсутнім права вимоги у ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" по Кредитному договору № 638 від 22.07.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 у справі № 910/12302/16 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.), у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 910/12302/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу, визнати відсутнім права вимоги у ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" по Кредитному договору № 638 від 22.07.2008.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, вважаючи помилковими висновки суду про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права; зазначає про порушення судами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки судами фактично не досліджувалося питання відсутності у ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" права вимоги по кредитному договору.

09.08.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа-1 не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 22.07.2008 між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", та Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" було укладено Кредитний договір № 638 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.

Згідно із п. 1.2 Кредитного договору позичальнику встановлюються наступні ліміти заборгованості за кредитною лінією: по заборгованості в доларах США загальний ліміт встановлюється в розмірі 15000000 доларів США, що зменшується згідно з додатком № 1 до договору. По заборгованості в гривні загальний ліміт встановлюється в розмірі 5000000,00 грн.

Строк дії кредитної лінії: з 22.07.2008 по 21.07.2015 (п. 1.3. Кредитного договору).

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. Кредитного договору за домовленістю сторін забезпеченість виконання зобов'язань за договором є обов'язковою умовою договору. Виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується: іпотекою нежилих приміщень з № 1 по № 5, № 5а, № 6 по № 20 (групи приміщень 15), №№ 1, 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень 18) фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 1 324,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належать компанії Efenes properties limited (Кіпр) загальною заставною вартістю 15609765,72 дол. США.

Відповідно до п. 10.6 Кредитного договору, Банк має право, в т.ч. з метою залучення кредитних ресурсів, передавати в заставу свої майнові права за Договором (право вимоги виконання позичальником зобов'язання), а також здійснювати уступку права вимоги до позичальника за договором відповідно до законодавства.

30.07.2008 між Товариством "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited") (іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", було укладено Іпотечний договір № 638/ІП-3, згідно із умовами якого в якості забезпечення виконання Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 638 від 22.07.2008 іпотекодавець передав, а ЗАТ "Сведбанк Інвест" як іпотекодержатель, прийняв в іпотеку предмет іпотеки - нежитлові приміщення з № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень 15), № 1, №1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень № 16), з № 1 по № 11, №№ 11а, 12, 13 (групи приміщень № 18 - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. А), загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою правління НБУ № 152 від 02.03.2015 віднесено Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 52 запроваджено у вказаному банку тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015, яку рішенням виконавчої дирекції Фонду № 111 від 02.06.2015 продовжено до 03.07.2015.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 06.06.2015 № 437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Омега Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.07.2015 № 127 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Згідно з протоколом засідання виконавчої дирекції Фонду № 150/15 від 03.07.2015 вирішено передати активи неплатоспроможного банку Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" на користь перехідного банку Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк", включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк". Загальна вартість активів неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" (включаючи забезпечення за ними), що передаються на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС банк" становить 229119082,68 тис. грн.

Відповідно до п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС банк" перехідний банк є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол № 102/15) зі змінами від 12.06.2015 (протокол № 127/15), активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ "Омега Банк".

03.07.2015 Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством "Перехідний банк "РВС Банк" (перехідний банк) складено Акт № 124/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" (далі - Акт), за яким неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов'язаннях за наступними договорами (права на активи): кредитний договір № 638 від 22.07.2008 з ДП "Фірма "Дайленко" з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною його частиною, згідно з додатком № 1 до акту (основний договір), договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за основним договором, з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною їх частиною, згідно з додатками № 2, 3 до акту (кожен з яких - договір забезпечення).

Пунктом 2 Акту встановлено, що вартість прав на активи складає 17890000,00 грн. та визначена пропозицією переможця конкурсу з виведення неплатоспроможного банку з ринку, визнаного таким переможцем згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.05.2015.

Відповідно до пп. 4.1 Акту з моменту підписання акту, перехідний банк набуває всіх прав кредитора за основним договором та кожним договором забезпечення та одержує, включаючи але не обмежуючись, в т.ч. право звернути стягнення на предмет застави за договорами забезпечення та за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за основним договором у повному обсязі, у разі невиконання боржниками за основним договором зобов'язань за основним договором та/або боржниками за договорами забезпечення зобов'язань за договорами забезпечення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 у справі № 910/8536/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог Ефенес Пропертіз Лімітед до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання недійсним Акту № 124/07/2015-К від 03.07.2015 приймання-передачі перехідному банку ПАТ "Перехідний банк "РВС" Банк" в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк".

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 18.09.2015 право власності на нерухоме майно, передане позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 638, було зареєстроване за ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" (на підставі дублікату Договору іпотеки та Акту).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" про визнання припиненим правовідношення по Кредитному договору № 638 від 22.07.2008, укладеному між ДП "Фірма "Дайленко" та ПАТ "Омега Банк".

Судами також встановлено, що 30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Перехідний банк "РВС Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим № 3046), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ДП "Фірма "Дайленко" за кредитним договором № 638 від 22.07.2008, з урахуванням усіх змін та доповнень та Іпотечним договором № 638/ІП-3 від 30.07.2008.

Пунктом 1.3 Договору відступлення від 30.09.2016 встановлено, що з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього договору та акту прийому-передачі права вимоги новий кредитор повністю замінює первісного кредитора у основному договорі, та отримує всі права, що виникають з договору, укладеного в забезпечення виконання боржником зобов'язань за основним договором.

Як передбачено п. 1.5 Договору відступлення від 30.09.2016, сторони домовились, що новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за основним договором (113700000,00 грн. без ПДВ) в день укладання цього договору. Судами встановлено, що вказану суму ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" 30.09.2015 сплатило на користь ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк", що підтверджується платіжним дорученням № 1.

30.09.2016 ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" було підписано Акт прийому-передачі документів до Договір про відступлення права вимоги від 30.09.2016 № 3046, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв серед іншого Акт приймання-передачі прав на активи від ПАТ "Омега Банк", копію Кредитного договору № 638, Дублікат Іпотечного договору № 638/ІП-3.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 31.12.2014 за Договором купівлі-продажу прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. за реєстровим №1898, Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" як продавець погодився продати (відступити) та передати покупцю, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" як покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 сторони узгодили, що "права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

"Позичальник" означає позичальника за кредитним договором, які зазначені в додатку 1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги).

При цьому "загальна купівельна ціна" є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у додатку 1, та становить 5000000,00 грн.

"Купівельна ціна за Право вимоги" означає суму, що визначена як "Купівельна ціна" у додатку 1 щодо кожного права вимоги.

Пунктом 2.3 Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 визначено, що права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання - передачі прав вимоги.

У п. 42 Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, з урахуванням змін внесених Додатковим договором від 09.01.2015, визначено Кредитний договір № 638 від 22.07.2008 позичальником за яким є Дочірнє підприємство "Фірма Дайленко", разом з договорами іпотеки №№638/ІП-1, 638/ІП-2, 638/ІП-4, укладених з Дочірнім підприємством "Фірма Дайленко" та договором поруки № 638/П-1, укладеним з ОСОБА_8 Заборгованість за кредитом визначено у сумі 193343857,39 грн., нараховані та несплачені проценти - 136056653,4 грн., купівельна ціна права вимоги складає 703061,36 грн.

31.12.2014 року за Актом приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" відповідно до п. 2.3. Договору прийняло права вимоги, визначені в додатку до цього Акту.

Судами встановлено, що забезпечення у вигляді Іпотечного договору № 638/ІП-3 вказаний договір не містить.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 826/12348/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016, визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Омега Банк" Лемеша М.В. щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та визнано протиправним і скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Омега Банк" Лемеша М.В. щодо визнання вищезазначеного договору від 31.12.2014 нікчемним.

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 у справі № 910/10364/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Іпотека Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент" про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та визнання недійсним договору купівлі - продажу права вимоги від 04.07.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Іпотека Кредит" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент".

Посилаючись на те, що Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" у повному обсязі всі права вимоги по Кредитному договору № 638 від 22.07.2008 та договорами забезпечення і станом на 03.07.2015 у ПАТ "Омега Банк" не було ніяких прав кредитора за вказаним кредитним договором, а тому Публічному акціонерному товариству "Перехідний банк "РВС Банк" фактично зобов'язання по кредитному договору не передавалися, позивач звернувся із позовом до суду у цій справі про визнання відсутнім у ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" права вимоги по Кредитному договору № 638 від 22.07.2008 .

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Частиною 10 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, а частиною 12 зазначеної статті Закону встановлено, що перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду № 150/15 від 03.07.2015 та згідно із Актом № 124/07/2015-К приймання-передачі неплатоспроможний банк Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" передало, а перехідний банк Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" у порядку правонаступництва прийняло всі права кредитора за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 з ДП "Фірма "Дайленко" та договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, що відповідно до вищенаведених норм законодавства свідчить про набуття Публічним акціонерним товариством "Перехідний банк "РВС Банк" прав кредитора у зобов'язанні.

Питання правомірності передачі Публічному акціонерному товариству "Перехідний банк "РВС Банк" прав кредитора за кредитним договором № 638 від 22.07.2008 було предметом спору у справі № 910/8536/16, у якій рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2016, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" та Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "РВС Банк" про визнання недійсним Акту № 124/07/2015-К від 03.07.2015 приймання-передачі в порядку правонаступництва прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк".

Відповідно до ст. 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Желтяков проти України" Європейським судом з прав людини наголошено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії").

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів погоджується із вірним по суті висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2017 у справі № 3-1629гс16.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Company "Efenes Properties Limited") залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 910/12302/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко