Постанова № 68423822, 16.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 р. № 820/2409/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 225-ос від 11 травня 2017 року щодо звільнення його, майора ОСОБА_1 (П-004312), начальника першого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (за місцем дислокації н.п. Краматорськ) оперативно-розшукового управління у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту;

- скасувати наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 485-аг від 30 серпня 2016 року про накладення на нього, майора ОСОБА_1 (П-004312), начальника першого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (за місцем дислокації н.п. Краматорськ) оперативно-розшукового управління дисциплінарного стягнення "сувора догана".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накладення на нього наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 485-аг від 30 серпня 2016 року дисциплінарного стягнення "сувора догана", з урахуванням того, що воно накладено за ДТП дворічної давнини, є незаконним та суперечить вимогам ст. 87 Дисциплінарного статуту, а отже і винесення в подальшому наказу № 225-ос від 11 травня 2017 року про звільнення його зі служби є незаконним.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані накази є законними та обґрунтованими, винесені з дотриманням вимог законодавства, а отже позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 485-аг від 30 серпня 2016 року, суд зазначає, наступне.

На виконання наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.07.2016 № 383-АГ "Про призначення службового розслідування", офіцерами Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, проведено службове розслідування з приводу зясування обставин виявлених пошкоджень службового автомобіля ВАЗ-21230 військовий номер 0229 Ю4, а також перевірки дотримання посадовими особами Харківського прикордонного загону вимог керівних документів з приводу експлуатації та своєчасного відновлення транспортного засобу.

За результатами службового розслідування, наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.08.2016 №485-аг офіцеру (оперуповноваженому) першого сектору міжрайонного оперативно - розшукового відділення з м.д. н.п. "Краматорськ" оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління майору ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення "сувора догана".

Висновками службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1, у період виконання обовязків начальника відділу прикордонної служби "Тополі" Харківського прикордонного загону: ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; пунктів 275, 276 Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.12.2009 №1040 (чинна на момент вчинення правопорушення); виконувати інші обовязки, визначені статтями 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами України, наказами регіонального управління, начальника органу охорони державного кордону; статті 101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.07.95 № 243/95-ВР.

Судом встановлено, що 03.09.2014 позивач у період виконання обовязків начальника відділу прикордонної служби "Тополі" Харківського прикордонного загону відповідав за експлуатацію автомобільною технікою, яка надана для забезпечення службово-бойової діяльності цього прикордонного підрозділу.

Службовим розслідуванням встановлено, що 03.09.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21230 в/н 0229 Ю4, під керуванням солдата ОСОБА_3

Так, в результаті ДТП 03.09.2014 був пошкоджений службовий автомобіль відділу прикордонної служби "Тополі" ВАЗ-21230 військовий номер 0229 Ю4.

Судовим розглядом встановлено, що в день ДТП з цим службовим автомобілем, вказаний транспортний засіб виїхав для перевезення особового складу без старшого машини, під керуванням водія, який не був закріплений за цим автомобілем та не був допущений до його керування. Солдат ОСОБА_3, який 03.09.2014 був водієм службового автомобіля ВАЗ 21230 в/н 0229 Ю4, не був закріплений за вказаним автомобілем та не був допущений до самостійного управління цим транспортним засобом.

Дані обставини підтверджуються копією наказу Харківського прикордонного загону від 12.12.2013 №1660-аг "Про допуск персоналу до управління транспортними засобами, спеціальною технікою та тих, що обладнані для перевезення особового складу і небезпечних вантажів в 2014 році", відповідно до пункту 4.1. якого службовий автомобіль ВАЗ 21230 в/н 0229 Ю4, закріплено за водієм молодшим сержантом ОСОБА_4 Резервними водіями згідно цього наказу було призначено: майора ОСОБА_5, капітана ОСОБА_6., старшого сержанта ОСОБА_7

З пояснень ОСОБА_3, наданих начальнику Харківського прикордонного загону вбачається, що він 03.09.2014 керуючи службовим автомобілем ВАЗ 21230 в/н 0229 Ю4, здійснював перевезення особового складу прикордонного наряду без старшого машини.

Також, відповідно до дорожнього листа №5148, водієм автомобіля ВАЗ 21230 в/н 0229 Ю4 03.09.2014 було визначено старшого сержанта Драновського, старшим машини - майора ОСОБА_1

Відповідно до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.07.95 № 243/95-ВР, ОСОБА_1 зобовязаний був письмово рапортом негайно доповісти про факт нанесення матеріальної шкоди службовому автомобілю.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що письмової доповіді від позивача не було, що доводиться довідкою Харківського прикордонного загону.

У судовому засіданні позивач зазначив, що 03.09.2014 в день ДТП, він після того як дізнався про пригоду, одразу повідомив безпосереднього керівника про даний факт в усній формі, проте під час судового розгляду справи дані доводи позивача не знайшли підтвердження.

Відповідно до пункту 4.3. Інструкції про порядок використання автомобільної техніки в Державній прикордонній служби України на мирний час, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.12.2003 №429, до самостійного управління транспортними засобами допускається персонал Державної прикордонної служби України, що має посвідчення водія на право водіння транспортного засобу з відповідною категорією, пройшов відповідні програми підготовки водіїв та посадових осіб Державної прикордонної служби України для удосконалення знань та майстерності водіння транспортних засобів і склав іспити.

Крім того, приписами пункту 4.13. Інструкції передбачено, що усі посадові особи, зацікавлені у здійсненні переміщення машин, повинні проводити особистий контроль за порядком руху, своєчасним прибуттям до пунктів призначення (вибуттям з них), дотриманням заходів безпеки та встановлених вимог під час виконання завдань.

Відповідно до пункту 4.14. Інструкції передбачено, що використання автомобілів забороняється, зокрема, без старшого машини під час перевезення особового складу.

Згідно пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.07.95 № 243/95-ВР (далі - Положення), у разі виявлення факту можливого заподіяння матеріальної шкоди командири підрозділів про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобовязані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.

Відповідно до частини 4 вступу Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 24 березня 1999 року N 551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут) визначає, що дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно абзацу 4 пункту 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 2 пункту 9 Положення про регіональне управління Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2003 №173, начальник регіонального управління користується дисциплінарними правами командувача військ оперативного командування Збройних Сил України.

Згідно пункту "в" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на молодших та старших офіцерів може бути накладене дисциплінарне стягнення "сувора догана".

Згідно статті 73 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командувач військ оперативного командування має право: щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів З рангу), відповідних їм і нижчих; г) звільняти з військової служби через службову невідповідність від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих.

Таким чином, враховуючи те, що службовим розслідуванням встановлено порушення ОСОБА_1 військової дисципліни, та під час судового розгляду справи позивачем не наведено, а судом не встановлено належних доказів на спростування висновків службового розслідування, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.08.2016 №485-аг є обґрунтованим.

Крім того, щодо посилань позивача на ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (в редакції на час винесення оскаржуваного наказу), дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Тобто, законодавець (в редакції статуту на час проведення розслідування) визначив обчислення терміну для притягнення до дисциплінарної відповідальності не з дня (моменту) вчинення порушення, а з дня коли командиру стало відомо про порушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Відповідно до п. 26 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, днем закінчення службового розслідування вважається день затвердження начальником (командиром) висновку службового розслідування.

Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стала службова записка заступника начальника регіонального управління - начальника інженерно-технічного відділу полковника ОСОБА_8 від 19 липня 2016 року.

Висновок службового розслідування був затверджений 19 серпня 2016 року.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржуваний наказ винесено у строки, передбачені законодавством на час його винесення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.08.2016 № 485-аг є законним, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в частині його скасування задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача в частині скасування наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 225-ос від 11 травня 2017 року про його звільнення, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.08.2016 №485-аг, яким йому оголошено "Сувору догану" та наказом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.05.2017 №305-аг, яким йому оголошено "Попередження про неповну службову відповідність".

Відповідно до п. 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

Пункт 267 зазначеного Положення визначає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", з ініціативи: 1) командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж" та "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";

Згідно пункту "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Відповідно до пункту 270 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, звільнення військовослужбовців з військової служби з підстав, передбачених пунктом "г" частини другої, частинами третьою, шостою і сьомою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється: у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно з усіх підстав (крім звільнення осіб офіцерського складу за службовою невідповідністю у порядку дисциплінарного стягнення та у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів) - начальниками регіональних управлінь.

Таким чином, враховуючи наявність у ОСОБА_1 протягом 12 місяців двох дисциплінарних стягнень, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.05.2017 №225-ос про звільнення з військової служби позивача у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту виданий в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а отже позовні вимоги в частині його скасування є необґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2017 року.

Суддя А.С. Мороко