Постанова № 68423286, 03.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року , о 14:45 годині,Справа № 808/512/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ М 2007» до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство освіти і науки України, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, державний навчальний заклад «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти», про скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 07.11.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького МУЮ Запорізької області ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень: права власно-сті за Державою в особі Міністерства освіти і науки України на будівлю гуртожитку ЛІТ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд. 2б. Вважає прийняте рішення незаконним, оскільки на момент його прийняття, починаючи з 30.06.2010, вказана будівля належала на праві власності ТОВ «ІНВЕСТ М 2007», а державний реєстратор, всупереч приписам ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» й п.п. 15, 95 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не перевірив наявність вже зареєстрованого у 2010 році права власності на цю будівлю, вна-слідок чого не виявив суперечності між вже зареєстрованими правами й поданим до ре-єстрації документом та, як наслідок, прийняв незаконне рішення про державну реєстрацію права власності за особою, у котрої це право припинилося за 5 років до прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 07.11.2014 №18028266, згідно з яким право власності на будівлю гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд. 2б, зареєстровано за Державою в особі Міністерства освіти і науки України, що прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1; скасувати запис про право власності №7602465 від 07.11.2014 про реєстрацію права власності на вищевказану будівлю гуртожитку за Державою в особі Міністерства освіти і науки України, котрий міститься у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання представник позивача не зявився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не зявився, до його початку надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов не визнає у повному обсязі. В матеріалах справи наявне клопотання про заміну сторони, в якому він просить замінити первинного відповідача на належного, а саме: з ГТУЮ у Запорізькій області на Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради. В обґрунтування зазначає, що ГТУЮ у Запорізькій області не є правонаступником теруправлінь юстиції, в тому числі й ліквідованого Запорізького міськрайонного управління юстиції Запорізької області (яке є правонаступником Запорізького міського управління юстиції Запорізької області). Вказує, що усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача в частині скасування рішення державного реєстратора на підставі рішення суду належить до компетенції Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Представник Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в судове засідання також не зявився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі та письмова заява від 31.03.2017, в якій зазначено, що Департамент не може виступати відповідачем у справі про оскарження дій посадової особи реєстраційної служби Запорізького МУЮ, бо відсутній факт правонаступництва між цими юридичними особами.

В судове засідання також не зявилися представники третіх осіб: Міністерства освіти і науки України - з неповажної причини: про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином; Департаменту освіти і науки ЗапорізькоїОДА і ДНЗ «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти» надали клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне: судом встановлено, що 07.11.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького МУЮ Запорізької області ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17028266 про державну реєстрацію права власності за Державою в особі Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) на будівлю гуртожитку ЛІТ. А-5 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд. 2б, загальною площею 4198,85 кв.м. Зазначене рішення прийнято на підставі заяви з реєстраційним номером 8791512 від 03.11.2014, поданої уповноваженою особою ОСОБА_2, та свідоцтва про право власності, серія і номер САА №097449, виданого 01.06.2004 виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Також судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 у справі №8/102/09 за позовом ТОВ «Зеніт-3» до Запорізького професійного металургійного ліцею зобовязано останній передати за актом приймання-передачі ТОВ «Зеніт-3» будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану за вищевказаною адресою, й визнано право власності ТОВ «Зеніт-3» на обєкт нерухомого майна вищевказану будівлю гуртожитку. Право власності зареєстроване орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 26.06.2009, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23138197.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2010 у справі №10/179/10 за позовом ТОВ «ІНВЕСТ М 2007» до ТОВ «Зеніт-3» про стягнення 200000 гривень за-тверджено мирову угоду у справі №10/179/10 наступного змісту: сторонами по господарській справі № 10/179/10, яка знаходиться в провадженні господарського суду Запорізької області, ТОВ «ІНВЕСТ М 2007» в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ «Зеніт-3» в особі директора ОСОБА_4 досягнуто згоди щодо врегулювання господарського спору шляхом укладення цієї мирової угоди, змістом якої є наступні положення:

1. Господарське зобовязання, внаслідок неналежного виконання якого відповідачем виник господарський спір, переданий на вирішення суду, підлягає новації в частині способу виконання, а саме: зобовязання відповідача сплатити позивачеві грошові кошти в сумі 200000 гривень замінюється зобовязанням відповідача передати у власність позивачеві погоджений сторонами обєкт нерухомості: будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану по вулиці Орджонікідзе, буд. 2-б в м. Запоріжжі, належний відповідачеві на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 по справі № 8/102/09;

2. За цією мировою угодою за ТОВ «ІНВЕСТ М 2007» визнається право власності на будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану по вул. Орджонікідзе, буд. 2-б в м. Запоріжжі;

3. Попередня реєстрація права власності на будівлю гуртожитку (літ. А-5), розташовану по вул. Орджонікідзе, буд. 2-б в м.Запоріжжі за ТОВ «Зеніт-З», здійснена згідно з рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.2009 по справі № 8/102/09, підлягає скасуванню на підставі цієї мирової угоди;

4. Одночасно із виникненням у позивача права власності на обєкт господарське зобовязання, яке виникло внаслідок виконання сторонами договору № 1 від 13.04.2010, вважається виконаним належним чином, а позивач втрачає право вимагати інфляційного збільшення суми боргу, процентів, відсотків, неустойки чи застосування інших господарсько-правових санкцій;

5. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом у встановленому судом порядку.

Право власності зареєстроване ОП ЗМБТІ 30.06.2010, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26559288.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного: спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (надалі ОСОБА_5 №1952-IV, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, 07.11.2014), який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень. ОСОБА_5 спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

За визначенням абзацу другого ч.1 ст. 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Станом на 07.11.2014 (дату прийняття оскаржуваного рішення), відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1952-IV, систему органів державної реєстрації прав становили: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). Згідно з ст. 8 цього Закону, орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) від-криває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) ве-де реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) на-дає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобовязані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Аналогічні приписи викладені й у п. 15 Порядку державної реєстрації прав на неру-хоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 (надалі Порядок №868). Згідно з п. 94 останнього, під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав. Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 95 Порядку №868, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства й встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що на час прийняття оскаржуваного рішення право власності на вищевказаний обєкт нерухомості було зареєстровано в порядку, визначеному чинним на той час законодавством, за ТОВ «ІНВЕСТ М 2007», й запис про реєстрацію права власності був чинним навіть після впровадження Єдиного державного реєстру прав та обтяжень нерухомого майна, що слідує із приписів ст. 3 Закону №1952-IV, а державний реєстратор, в порушення приписів ст. 9 Закону №1952-IV та п.п. 94, 95 Порядку №868, не перевірив наявність вже зареєстрованого у 2010 році права власності на вказаний обєкт нерухомості, внаслідок чого не виявив суперечності між вже зареєстрованими правами та поданими документами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення і наявність підстав для його скасування.

При цьому суд не приймає до уваги покликання представника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо неможливості участі управління у справі як відповідача через відсутність правонаступництва після органів державної реєстрації й віднесення до компетенції Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради повноважень щодо скасування записів про державну реєстрацію прав. Так, суд зазначає, що дійсно за приписами п.2 ч. 1 ст. 6 Закону №1952-IV (в редакції, чинній на час розгляду справи) суб'єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, районні державні адміністрації та акредитовані суб'єкти. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону, до їх повноважень належить забезпечення проведення державної реєстрації прав.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону №1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, в даному випадку належним відповідачем за позовною вимогою про скасування запису про право власності №7602465 від 07.11.2014 є саме Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради як субєкт державної реєстрації, проте ГТУЮ у Запорізькій області в даному спорі виступає відповідачем за позовною вимогою про визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 07.11.2014 №18028266, задоволення якої не тягне за собою обовязку ГТУЮ у Запорізькій області вчиняти певні дії щодо державної реєстрації прав.

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають зна-чення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) доб-росовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною другою ст.71 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами як субєктами владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи і вимог законодавства. Надавши правову оцінку всім обставинам справи, що знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ст.94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 1600 гривень (платіжне доручення №10 від 15.02.2017 на 1600 гривень, оригінал якого знаходиться в матеріалах судової справи (а.с.3).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 07.11.2014 №18028266, згідно з яким право власності на будівлю (ЛІТ.А-5) гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд. 2б, зареєстровано за Державою в особі Міністерства освіти і науки України, що прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області ОСОБА_1.

Скасувати запис про право власності №7602465 від 07.11.2014 про реєстрацію права власності на будівлю (ЛІТ.А-5) гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд. 2б, за Державою в особі Міністерства освіти і науки України, котрий міститься у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Присудити на користь ТОВ «ІНВЕСТ М 2007» судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного теруправління юстиції у Запорізькій області й Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради по 800 (вісімсот) гривень з кожного.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш