Постанова № 68423151, 14.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 р. Справа №805/1986/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у сумі 4 728 281,58 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2016 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому на нього покладений обов'язок нарахувати та сплатити фінансово-господарські санкції згідно зі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», тому стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» нараховані адміністративно господарські санкції в розмірі 4 728 281,58 грн., які у добровільному порядку підприємством не сплачені. З вказаних підстав позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму.

Представник позивача через канцелярію суду надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем пропонувалась заробітна плата для осіб з інвалідністю у розмірі близько 168-186 грн. на місяць (61 вакансія у ВСП «Шахтоуправління Добропільське»). Тобто, відповідач на своїх підприємствах створив для осіб з інвалідністю вкрай невигідні умови праці з низькою заробітною платою. При цьому, Добропільський центр зайнятості листом попередив відповідача про те, що вакансії для інвалідів носять формальний характер у звязку з тим, що зазначена тривалість робочого часу (0,1 тарифної ставки або 4 години на тиждень), що не забезпечує мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством. Крім цього, велика кількість вакансій для осіб з інвалідністю подавалася до центру зайнятості з позначкою «тимчасова». Отже, всі трудові договори, що могли бути укладені з інвалідами, були б строковими, що також не може не вплинути на бажання осіб працевлаштуватися саме на підприємстві відповідача.

Крім того, незважаючи на те, що у звітах відповідача за формою № 3-ПН у графі 1. Основні дані про вакансії у стовбці «Укомплектування вакансії за сприяння Державної служби зайнятості України» стоїть помітка «ТАК», фактично центром зайнятості не могли пропонуватися особам з інвалідністю деякі вакансії відповідача через завищені вимоги до претендентів та невідповідність критеріїв підходящої роботи досвіду роботи шукачів. Тому, представник позивача вважає, що відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів для недопущення скоєння правопорушення, передбаченого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначив, що згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом безпосереднього звернення на підприємство або в державну службу зайнятості. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» протягом 2016 року повідомляло Добропільський міський центр зайнятості та Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою №3-ПН про наявність вакансій. Крім того, товариством щомісячно розміщувались в міських засобах інформації «Вісник шахтаря», «Новий шлях» оголошення про наявність вакансій для осіб з обмеженими можливостями та 8-9 грудня 2016 року товариством проведено день відчинених дверей, а також товариство прийняло участь в ярмарку вакансій.

Разом із тим, представником зазначено, що фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів товариством за направленням міського центру зайнятості не було.

Крім цього, представником відповідача надані до суду додаткові письмові пояснення, згідно з якими, представник зазначив, що КЗпП України надає право підприємствам встановлювати скорочений робочий час, регулювати робочий тиждень, а також тривалість щоденної роботи. Тому, жодним нормативно-правовим актом підприємство не обмежене в організації робочого тижня, кількості робочих днів, тривалості робочого часу. Тобто, працевлаштування осіб з обмеженою фізичною можливістю на неповний робочий день чинним законодавством України не заборонено. Представник відповідача зазначив, що відповідач неодноразово звертався до центру зайнятості з проханням надати інформацію щодо інвалідів з метою врахування особливих вимог, потреб з метою створення індивідуальних робочих місць, однак запити оставлені без відповіді. Отже, робочі місця, заявлені ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» залишились вакантними у звязку з відсутністю необхідної кількості інвалідів. З вказаних підстав просив відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечення, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа - Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів, як урядового органу. Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України, що визначено п.п. 1, 2, 12, 17 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі Положення) (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення.

Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку (код ЄДРПОУ 13492430), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ», зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку 25.10.2010, включене до ЄДРПОУ за № 37014600, та перебуває на обліку позивача.

Згідно наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 7184 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, якими відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 233 особи, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» складала 287 осіб.

З розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2016 році вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» складала 87560,77 грн., тому відділенням Фонду за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів нарахована сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4 728 281,58 грн.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 11.05.2010 № 2171-VI передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Часиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Наряду з викладеним, статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджені форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання» (далі наказ № 316).

Відповідно до пп. 1.1. п. 1 наказу № 316 затверджена форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»; пп.1.2. п.1 цього наказу затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Згідно з п.2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пп. 2.2.6. п.2.2. Порядку подання форми звітності № 3-ПН у графі 5 розділу І форми проставляється «Так», якщо роботодавцем передбачається укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів, або «Ні» - у разі укомплектування вакансії роботодавцем самостійно.

У разі згоди роботодавця на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів (у графі 5 розділу І зазначено «Так») для кожного такого запису заповнюється розділ ІІ, у якому відображається порядковий номер відповідного запису у розділі І, а також характеристики такий вакансій, умови праці та вимоги до претендентів, що передбачено п.3.1. Порядку заповнення форми звітності № 3-ПН.

У пункті 3 розділу ІІ форми вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані № 5076-VI), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян, (в тому числі «інваліди»), що визначено пп.3.1.3. п.3.1. Порядку заповнення форми звітності №3-ПН.

Формою звітності № 3-ПН, затвердженою наказом № 316, визначений термін її подання, а саме: «за наявності попиту на робочу силу (вакансії): не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й)».

Судом встановлено, що відповідач протягом 2016 року інформував Добропільський міський центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом надання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» та його відокремленими підрозділами до Добропільського міського центру зайнятості звітів про наявність вакансій для інвалідів за формою №3-ПН, а саме: ІІ інформації про попит на робочу силу (вакансії) від 04 січня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 11 січня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 15 січня 2016 року; ІІ інформації про попит на робочу силу (вакансії) від 02 лютого 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 03 лютого 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 01 березня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 04 березня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 01 квітня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 04 квітня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 19 травня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 24 травня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 30 травня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 08 червня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 26 червня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 07 липня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 29 липня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 10 серпня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 29 серпня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 09 вересня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 29 вересня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 04 жовтня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 10 жовтня 2016 року; ІІ інформації про попит на робочу силу (вакансії) від 28 жовтня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 08 листопада 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 10 листопада 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 17 листопада 2016 року; ІІ інформації про попит на робочу силу (вакансії) від 18 листопада 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 01 грудня 2016 року; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 07 грудня 2016 року.

Суд вважає, що відповідачем вжиті заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, а саме з надання звітів (інформації) про попит на робочу силу (вакансії) до територіального центру зайнятості та до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у 2016 році.

При цьому, суд не приймає твердження представника позивача щодо створення відповідачем для осіб з інвалідністю невигідних умов праці з низькою заробітною платою, що виразилось у зазначені відповідачем в звітах (інформації про попит на робочу силу (вакансії) в графі режим роботи «4 години 1 день на тиждень», оскільки Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не ставить вимоги перед роботодавцем створення робочого місця в залежність від тривалості робочого часу.

Крім цього, суд зауважує, що статтею 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда.

Отже, чинне законодавство України повязує виконання підприємствами, організаціями зобовязань щодо працевлаштування інвалідів саме з наявністю рекомендацій медико-соціальної експертизи, за відсутністю яких підприємство позбавлено можливості самостійно створити необхідне робоче місце для інваліда, насамперед не усвідомлюючи, який саме інвалід, з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання може звернутися безпосередньо, чи буде направлений з метою працевлаштування.

Судом встановлено, що відповідачем та його структурними підрозділами надсилались листи до Добропільського міського центру зайнятості з проханням сприяння працевлаштування інвалідів та надання інформації щодо інвалідів, з метою врахування їх особливих вимог, потреб, з метою створення індивідуальних робочих місць, однак інформація та відповідь на листи відповідача не надходили.

Таким чином, обовязок державної служби зайнятості щодо направлення інвалідів на працевлаштування не виконано, а тому заявлені відповідачем посади для інвалідів залишились вакантними.

Разом із тим, в матеріалах справи міститься лист Добропільського міського центру зайнятості, в якому зазначено, що відмов зі сторони підприємства у працевлаштуванні інвалідів протягом 2016 році не було (том ІІІ, а.с.96).

Також в матеріалах справи наявні оголошення про запрошення у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями до відокремлених підрозділів відповідача в засобах масової інформації «Весник Шахтера» та «Новий шлях», випуск від 06.07.2016, випуск від 02.09.2016, випуск від 21.11.2016, випуск від 08.12.2016.

Крім цього, судом встановлено, що 15.09.2016 та 25.11.2016 ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» взяло участь в ярмарку вакансій, 08.12.2016 та 09.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» проведено день відчинених дверей, в якому прийняли участь представники підприємства та центру зайнятості, за результатами цього заходи 3 особи отримали направлення на працевлаштування до відокремленого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ».

Зазначене вище свідчить про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» виконані вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо самостійного працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Крім того, суд зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в розумінні ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

На виконання зазначеної вимоги позивач не надав до суду належних доказів порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з огляду на що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» не порушені вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Повний текст постанови виготовлений 21.08.2017.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 14.08.2017. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.