Рішення № 6842179, 19.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.09           Справа № 8/95-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми до відповідача: Дочірнього підприємства «Торговий Дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96», м. Суми

про стягнення 2291 грн. 25 коп.

СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пилипенко О.В.

Від відповідача: не з’явився

При секретарі судового засідання – Котенко Н.М.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 2291 грн. 25 коп. боргу, в т.ч. 1734 грн. 43 коп. основного боргу по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 739-т від 01.10.2006р., 481 грн. 82 коп. пені, 24 грн. 09 коп. – 3% річних та 50 грн. 91 коп. інфляційних, а також просить суд стягнути з відповідача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів сплати боргу не подав, в судове засідання не з'явився.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи № 8/95-09 від 26.10.2009р., що направлялася судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “організація за зазначеною адресою не значиться”.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 739-т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов’язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов‘язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію.

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, станом на 16.10.2009р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 1734 грн. 43 коп. за період з 01.12.2008р. по 19.08.2009р., що підтверджується матеріалами справи, а саме відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2008р. по 19.08.2009р., актами прийому-передачі теплової енергії від 30.04.2009р., від 31.03.2009р., від 31.01.2009р., від 31.12.2008р., від 30.11.2008р., від 31.10.2008р., від 28.02.2009р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідачем доказів сплати 1734 грн. 43 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 481 грн. 82 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 739-т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 481 грн. 82 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданих позивачем матеріалів 3% річних складають 24 грн. 09 коп., інфляційні збитки складають 50 грн. 91 коп.

Вимоги позивача про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми підтверджуються розрахунком суми позову та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не подав суду обґрунтованого відзиву на позов та доказів сплати заборгованості, то вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий Дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96» (40000, м. Суми, вул. Лисенко, 3; р/р 26004301704070 в ЦВ ПІБ м. Суми, МФО 337278, код 32317780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10; р/р 2600710607 СОД «Райффайзен банк Аваль» в м. Суми, МФО 337483, код 33698892) 1734 грн. 43 коп. основного боргу, 481 грн. 82 коп. пені, 24 грн. 09 коп. - 3% річних, 50 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 102 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя