Ухвала суду № 68421043, 18.08.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12816/17

н/п 1-кс/640/6771/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Недосєкіної В.О.,

прокурора - Слюсара І.М.,

слідчого - Лопатіна В.О.,

власника майна - підозрюваної ОСОБА_1,

захисників власника майна - адвоката Ліпчанського В.В., адвоката Ігнатова Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції Лопатіна В.О. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017220000000213 від 16.08.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, -

встановив:

17.08.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції Лопатіна В.О., погоджене з прокурором, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Слюсарем І.М., в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Російської Федерації, уродженки Республіки Узбекистан, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 вилучене 16.08.2017 під час проведення огляду місця події, а також особистого обшуку ОСОБА_1, а саме на: упаковку вологих серветок «Smile» з полімерного матеріалу; жіночу сумку білого кольору, обладнану застібкою типа «молнія»; паспорт громадянки Російської Федерації НОМЕР_1, виданий 09.03.2017 ОУФМС 367 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; мобільний телефон марки Іphone-6 в корпусі золотистого кольору, модель А1586, imei: НОМЕР_2; місцем зберігання вилученого майна зазначеного у пунктах №№ 1-4 даного Клопотання визначити Управління Служби безпеки України в Харківській області (м. Харків, вул. Мироносицька, 2).

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_1 у період часу з 11 по 15.08.2017, знаходячись у власних справах в м. Мелітополь Запорізької області, придбала при невстановлених на даний час органом досудового розслідування обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану висушену) з метою подальшого особистого вживання. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 після придбання зберігала при собі.

15.08.2017, після 22 години, ОСОБА_1 в автомобілі марки «Мерседес-Бенц», д.р.н. «НОМЕР_3», прослідувала з м. Мелітополь Запорізької області в напрямку розташування МАПП «Гоптівка» (Харківська область, Дергачівський район, 38-й км траси «Харків-Бєлгород») з метою подальшого слідування на територію РФ.

При цьому, під час слідування ОСОБА_1, здійснюючи свій злочинний намір, з метою приховування наявного у неї наркотичного засобу від митного контролю, знаходячись в якості пасажира вказаного вище транспортного засобу, приховала зазначений наркотичний засіб в упаковку з вологими серветками у два пакунки, загорнуті в поліетиленову стрічку, та помістила дану упаковку з наркотичним засобом у внутрішню кишеню власної жіночої сумки.

Далі, 16.08.2017, продовжуючи свою злочинну діяльність, приблизно о 06 години, в зоні митного контролю МП «Щербаківка» МАПП «Гоптівка» (Харківська область, Дергачівський район, 38-й км траси «Харків-Бєлгород») при проведенні митного контролю автомобіля марки «Мерседес-Бенц», д.р.н. «НОМЕР_3», під час проведення відносно неї усного декларування, ОСОБА_1 свідомо не заявила співробітникам Харківської митниці ДФС про переміщуваний через митний кордон України особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маючи намір його незаконно контрабандним способом перемістити на територію Російської Федерації для подальшого особистого вживання.

Однак, злочинний намір ОСОБА_1, направлений на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, з приховуванням від митного контролю, не було закінчено до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки 16.08.2017, о 07 годині 30 хвилин, під час здійснення митного контролю автомобіля марки «Мерседес-Бенц», д.р.н. «НОМЕР_3», з використанням службового собаки, співробітниками Харківської митниці ДФС України у внутрішній кишені жіночої сумки ОСОБА_1 виявлено поліетиленову упаковку з під вологих серветок, в середині якої між серветками знаходилось два пакунки, загорнуті в поліетиленову стрічку з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною вагою 24, 78 грама.

16.08.2017 слідчим СВ Управління проведено огляд місця події злочину, під час якого вилучено: два згортка з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом; упаковка вологих серветок «Smile» з полімерного матеріалу, в якої ОСОБА_1 було приховано особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс; жіночу сумку білого кольору, обладнану застібкою типа «молнія», в якої ОСОБА_1 переміщувала особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс; первинні документальні матеріали, складені за фактом порушення ОСОБА_1 митних правил.

Крім цього, 16.08.2017, під час затримання СВ Управління громадянки РФ ОСОБА_1 в якості підозрюваної, в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до вимог ч.3 ст. 208, ч.7 ст. 223, ст. 236 КПК України, проведено її особистий обшук, під час проведення якого виявлено та вилучено: паспорт громадянки Російської Федерації НОМЕР_1, виданий 09.03.2017 ОУФМС 367 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; мобільний телефон марки Іphone-6 в корпусі золотистого кольору, модель А1586, imei: НОМЕР_2.

При цьому, оглядом вказаних речей та документів, проведеним під час означених слідчих дій, встановлено, що вони містять інформацію про спосіб та обставини здійснення злочинної діяльності ОСОБА_1, у зв'язку з чим мають значення для встановлення істини у справі.

Таким чином, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищезазначені речі та документи є доказом злочину, використовувались як засоби вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.

Речі та документи, вилучені за результатом проведення огляду місця події 16.08.2017 року, а також під час особистого обшуку ОСОБА_1, відповідають критеріям статті 98 КПК України, та свідчать про причетність громадянки ОСОБА_1 до протиправної діяльності, пов'язаної із вчиненням злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 305 КК України.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, оскільки можна дійти висновку, що вказані речі та документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на вилучені речі та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та проведення з ними в подальшому відповідних експертних досліджень.

Відповідно до вимог пп.2, 3 ч.1 ст. 171 КПК України, у клопотанні вказано перелік та види майна, що належить арештувати, крім цього вилучення вказаних речей та документів здійснено безпосередньо у ОСОБА_1, та є конкретним фактом, що підтверджує її право власності на це майно та право на користування ним.

Зважаючи на викладене, з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі на вказані речі та документи необхідно накласти арешт на час досудового розслідування та судового провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, речей та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали подане клопотання.

Власник майна - підозрювана ОСОБА_1 та її захисники - адвокат Ліпчанський В.В., адвокат Ігнатов Є.Є., в судовому засіданні частково заперечували проти задоволення клопотання, просили не накладати арешт на мобільний телефон «Iphone 6».

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 22017220000000213 від 16.08.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.

16.08.2017, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, МП «Щербаківка» (МАПП «Гоптівка»), Харківська митниця ДФС, з 10.25. год. до 12.45 год. проведено огляд місця події, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 16.08.2017 вилучено, зокрема, упаковка вологих серветок «Smile» з полімерного матеріалу; жіночу сумку білого кольору, обладнану застібкою типа «молнія» (а.с. 8-20).

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.08.2017, 16.08.2017 о 10 год. 25 хв. ОСОБА_1. затримана в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено огляд затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено паспорт громадянки Російської Федерації НОМЕР_1, виданий 09.03.2017 ОУФМС 367 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; мобільний телефон марки Іphone-6 в корпусі золотистого кольору, модель А1586, imei: НОМЕР_2 (а.с. 49-52).

17.08.2017 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, тобто здійснення закінченого замаху на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (контрабанду) особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (а.с. 70-72).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що упаковка вологих серветок «Smile» з полімерного матеріалу, жіноча сумка білого кольору, обладнана застібкою типа «молнія», мобільний телефон марки Іphone-6 в корпусі золотистого кольору, модель А1586, imei: НОМЕР_2, вилучені під час проведення огляду місця події та під час особистого обшуку майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучене відповідно до протоколу огляду місця події та особистого обшуку майно, крім паспорту, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту вказаного майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна в цій частині підлягають задоволенню.

Однак, відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, враховуючи положення ст. 7, ст. 114, ст. 132, п. 2 ч. 1 ст. 159, абз. 2 ч. 2 ст. 168, ч. 4 ст.173 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним зобов'язати слідчого протягом одного місяця передати на відповідальне зберігання ОСОБА_1, у якої було вилучено мобільний телефон, після здійснення його огляду, копіювання виявленої інформації на електронні носії в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному мобільному телефоні, для залучення до матеріалів кримінального провадження №22017220000000213 від 16.08.2017, та попередити ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедура та завданням кримінального провадження.

Однак, не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на паспорт громадянки Російської Федерації НОМЕР_1, виданий 09.03.2017 ОУФМС 367 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство, оскільки в цій частині слідчим, прокурором не доведено що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в цій частині клопотанні слідчого, прокурора, не доведено значення паспорту особи для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цьому документі. В цій частині сторона обвинувачення не позбавлена можливості залучити до матеріалів даного кримінального провадження посвідчені належним чином копії вказаного паспорту.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення в цій частині клопотання, оскільки слідчим не зазначено в клопотанні та не доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, -

Ухвалив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції Лопатіна В.О. про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017220000000213 від 16.08.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 16.08.2017 під час проведення огляду місця події, а також особистого обшуку ОСОБА_1, а саме на: упаковку вологих серветок «Smile» з полімерного матеріалу; жіночу сумку білого кольору, обладнану застібкою типа «молнія»; мобільний телефон марки Іphone-6 в корпусі золотистого кольору, модель А1586, imei: НОМЕР_2- до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Передати, протягом одного місяця, на відповідальне зберігання ОСОБА_1, у якої було вилучено мобільний телефон, після здійснення його огляду, копіювання виявленої інформації на електронні носії в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії, для залучення до матеріалів кримінального провадження №22017220000000213 від 16.08.2017 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, та попередити її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

В іншій частині в задоволенні клопотань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.