Рішення № 6842046, 03.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. справа № 5020-4/138 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001,м.Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз”

(99012, місто Севастополь, вул. Паршина, 6)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 в розмірі 359929,68 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз”

до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»

про розірвання договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та стягнення заборгованості в сумі 75716,76 грн. по договору поставки № 31 від 01.10.2008

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

Позивача за первісним позовом (ВАТ «Севастопольський морський завод») –Крічун М.М. довіреність № 02/26-Ю від 19.05.2009;

Відповідача за первісним позовом (ТОВ «Техногаз») –Зелінський В.Й. директор –наказ № 15/К від 01.09.2007; Власов Ю.А. довіреність № 165 від 20.08.2009;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод»звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз” по стягнення заборгованості в сумі 286000,35 грн. з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.11.2008 між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 07/369-Ю, відповідно до умов договору якого ВАТ «Севастопольський морський завод»передало, а ТОВ „Техногаз” за актами прийому-передачі прийняло майно. Позивач зазначає, що пунктом 4.4 договору було передбачено графік оплати прийнятого ТОВ «Техногаз»майна, відповідно до якого ТОВ «Техногаз»було зобов’язано з листопада 2008 року по жовтень 2009 року оплачувати вартість придбаного товару платежами в розмірі 29140,50 грн. Позивач також зазначає, що відповідачем графіки оплати порушуються, у зв’язку з цим утворилась заборгованість в сумі 262264,50 грн. за поставлений товар та додатково заборгованість по сплаті пені, 3% відсотків річних та індексу інфляції.

Ухвалою суду від 07.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з ТОВ «Техногаз»суму заборгованості в розмірі 320545,50 грн., яка утворилась у зв’язку з відсутністю оплати за поставлений товар у повному обсязі. Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційне відшкодування в сумі 9674,65 грн., 3 % річних –4181,86 грн., пеню в сумі 25527,67 грн.

ТОВ «Техногаз»звернулось до господарського суд м.Севастополя із зустрічним позовом до ВАТ «Севастопольський морський завод»про розірвання договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та стягнення заборгованості в сумі 75716,76 грн. по договору поставки № 31 від 01.10.2008.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «Техногаз»посилається на той факт, що окрім договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 між сторонами у справі було укладено договір поставки сировини № 31 від 01.10.2008 за умовами якого ВАТ «Севастопольський морський завод»прийняло на себе зобов’язання по прийняттю від ТОВ «Техногаз»і оплаті технічних газів на загальну суму 592000,00 грн. На думку позивача за зустрічним позовом оплата вартості обладнання мала здійснюватись зарахуванням зустрічних вимог по оплаті вартості поставлених технічних газів, чого фактично не відбувалось, оскільки за період дії договору поставки сировини № 31 від 01.10.2008 ВАТ «Севастопольський морський завод»придбало технічних газів всього на суму 75716,76 грн.

Крім того, ТОВ «Техногаз»зазначає, що підстави для оплати вартості придбаного по договору купівлі-продажу обладнання № 07/369-Ю від 24.11.2008 відсутні, оскільки ВАТ «Севастопольський морський завод»не передавало технічну документацію на придбане обладнання, що виключає можливість його використання за цільовим призначенням.

Представникам сторін у судовому засіданні були роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову виходячи з наступного.

24.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод»- Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техногаз” –Покупець, було укладено договір купівлі-продажу № 07/369-Ю, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити на умовах договору наступне обладнання:

- установку газифікаційну на автомобілі ЗИЛ-130 АГУ-2М інв. № 13151 в кількості 1 одиниці;

- установку газифікаційну стаціонарну (СГУ-8000) ГКХ-8/16 інв. № 28510 в кількості 1 одиниці;

- установку для обезжирювання резервуарів УОР-1М інв. № 21835 в кількості 1 одиниці;

- цистерну транспортну для кисню ЦТК-5 інв. № 21843 в кількості 1 одиниці;

- обладнання ділянки централізованої подачі газів СГУ-8000 інв. № 28508 в комплектації, зазначеній в договорі;

- кран консольний інв. № 8929;

- балони кисневі обсягом 40 л в кількості 230 штук, балони аргонові обсягом 40 л в кількості 15 штук, балони вуглекислотні обсягом 40 л в кількості 67 штук, балони азотні обсягом 40 л в кількості 5 штук;

- контейнери для перевезення балонів в кількості 17 штук (том 1 а.с.8-9).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю, комплектація продаваємого майна має відповідати технічним паспортам і умовам даного договору. Технічний стан (якість) продаваємого майна має відповідати тому, яким його оглянув та погодив Покупець в момент прийому-передачі, що підтверджується Актом прийому передачі майна.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю передбачено, що загальна вартість майна складає 349686,00 грн.

Відповідно до пункту 4.5 Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю, оплата здійснюється з безготівковій формі по рахунку Продавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. За завою однієї із сторін зобов’язання по оплаті вартості майна припиняється заліком зустрічних однорідних вимог (за їх наявності) згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Техногаз” було складено та підписано Акти прийому-передачі майна, обумовленого пунктом 1.1 договору (а.с.12-34).

У судових засіданнях представники ТОВ «Техногаз»факт отримання товару не заперечували.

В той же час, в обґрунтування доводів про відсутність підстав для оплати отриманого товару ТОВ «Техногаз» посилається на відсутність технічної документації на придбаний товар, яка мала бути передана в момент прийомки самого товару, однак фактично не передавалась.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд звертає увагу на статтю 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки в даному випадку порушення зобов’язання має місце збоку відповідача за первісним позовом –ТОВ «Техногаз», зокрема порушення строків оплати за отриманий товар, суд вважає, що саме на ТОВ «Техногаз»лежить обов’язок доведення факту неотримання технічної документації.

Однак, в процесі розгляду справи відповідач за первісним позовом не надав суду належних доказів того, що технічна документація на товар, отриманий на підставі Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008, не передавалась. При цьому, листи № 216 від 26.12.200, № 18 від 19.02.2009, № 37 від 14.05.2009 та № 79 від 28.10.2009 не можуть являтись належними доказами, оскільки до вказаних листів не надано жодних доказів їх відправки на адресу ВАТ «Севастопольський морський завод».

Суд звертає увагу на частину 2 статті 622 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи Актів прийому-передачі, судом встановлено, що у вказаних актах в графі «Додаток»в якості додатку вказано: «Перелік технічної документації». На вказаних актах містяться підписи осіб, які передавали майно –представники ВАТ «Севастопольський морський завод», а також підпис особи, яка прийняла - представник ТОВ „Техногаз”.

На підставі викладеного, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про те, що майно, обумовлене пунктом 1.1 Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та фактично передане відповідачеві за первісним позовом, передавалось без технічної документації.

Крім того, частина 1 статті 666 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Згідно з частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Техногаз»не зверталось до ВАТ «Севастопольський морський завод»із заявами про встановлення строків для передачі технічної документації, а також для захисту своїх інтересів не скористалось правом на відмову від договору та повернення товару.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 4.4. Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно платежами в розмірі 29140,50 грн. за встановленим графіком починаючи з листопада 2008 року по жовтень 2009 року.

Приймаючи до уваги той факт, що зобов’язання ТОВ «Техногаз»по оплаті придбаного по Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю майна відповідно до погодженого сторонами графіку не виконуються, суд вважає позовні вимоги ВАТ «Севастопольський морський завод»щодо стягнення заборгованості за 11 місяців в сумі 320545,50 грн. обґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пунктом 5.2 Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків, встановлених пунктом 4.4 Договору, Покупець оплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем до позову розрахунок пені (том 1 а.с.77), судом встановлено, що пеня розрахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення, сам розрахунок є вірним. У зв’язку з цим, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Техногаз»пені в сумі 25527,67 грн. є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Позивач, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Максимум” індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, суд, з урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97Р «Рекомендації відносно застосування індексів інфляції про розгляді судових справ», вважає, що заявлене позивачем інфляційне відшкодування в сумі 9674,65 грн. підлягає стягненню на користь позивача

Розрахунок 3 % річних за весь час прострочення в сумі 4181,86 грн., здійснений позивачем, суд вважає вірним та також підлягаючим стягненню.

Що стосується зустрічного позову ТОВ «Техногаз»до ВАТ «Севастопольський морський завод»про розірвання договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та стягнення заборгованості в сумі 75716,76 грн. по договору поставки № 31 від 01.10.2008, то суд виходить з наступного.

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техногаз” –Постачальник, та Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод»- Покупець, було укладено договір № 31 поставки сировини, відповідно до розділу І якого, Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити наступну продукцію: кисень газообразний, вуглекислоту, пропан-бутан в балонах, ацетилен технічний, аргон в балонах, сварочні суміші (том 1 а.с.51).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору № 31 від 01.10.2008, ціна договору на момент укладення складає 592000,00 грн. Оплата продукції здійснюється в безготівковій формі по рахункам Постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника. За завою однієї із сторін зобов’язання по оплаті вартості майна припиняється заліком зустрічних однорідних вимог (за їх наявності) згідно з чинним законодавством.

Пунктом 3.1 Договору № 31 від 01.10.2008 передбачено, що поставка продукції здійснюється за попередніми заявками Покупця, де вказується: передбачаєма дата поставки, види та кількість продукції, вид транспортування.

На підставі наявної в матеріалах справи первинної документації вбачається, що в рамках Договору № 31 від 01.10.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю „Техногаз” на адресу ВАТ «Севастопольський морський завод»було поставлено технічні гази на загальну суму 75716,76 грн.(том 2 а.с.13-72).

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що оплата вартості обладнання по Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 мала здійснюватись зарахуванням зустрічних вимог по оплаті вартості поставлених технічних газів по договору поставки № 31 від 01.10.2008.

На думку ТОВ «Техногаз»вартість придбаного ним обладнання по Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 на суму 349686,00 грн. мала бути повністю погашена шляхом поставки ВАТ «Севастопольський морський завод»технічних газів на загальну суму договору поставки № 31 –592000,00 грн., чого фактично не відбувалось, оскільки за період дії договору поставки сировини № 31 від 01.10.2008 ВАТ «Севастопольський морський завод»придбало технічних газів лише на суму 75716,76 грн.

У зв’язку з викладеними обставинами, ТОВ «Техногаз»вважає наявними підстави для розірвання Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 –в силу статті 652 Цивільного кодексу України у зв’язку із зміною обставин зумовлених причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Такими обставинами ТОВ «Техногаз»вважає небажання ВАТ «Севастопольський морський завод»купувати технічні гази по договору поставки № 31 на всю суму, передбачену договором –592000,00 грн., яке виникло після підписання Договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008.

Надаючи оцінку наведеним вище доводам, судом встановлено відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про прямий взаємних зв'язок договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та договору поставки № 31 від 01.10.2008.

Так, в пункті 4.5 договору купівлі-продажу № 07/369-Ю від 24.11.2008 та пункті 2.4 договору поставки № 31 від 01.10.2008 передбачається лише можливість заліку зустрічних однорідних вимог.

При цьому, якщо в договорі купівлі-продажу № 07/369-Ю факт передачі майна та факт настання обов’язку оплатити майно у визначений строк є встановленим та таким, що настав, то в договорі поставки № 31 від 01.10.2008 лише декларується намір сторін поставити/купити технічні гази на загальну суму 592000,00 грн. Жодних обов’язків викупати технічні гази саме на суму 592000,00 грн. ВАТ «Севастопольський морський завод»на себе не приймало.

На підставі викладеного, купівля Відкритим акціонерним товариством «Севастопольський морський завод»технічних газів лише на суму 75716,76 грн. не може свідчити про порушення умов договору поставки та жодним чином не може являтись підставою для розірвання договору купівлі-продажу № 07/369-Ю на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2009 між сторонами у даній справі було укладено Угоду про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої заборгованість ВАТ «Севастопольський морський завод»перед ТОВ «Техногаз»по договору поставки № 31 від 01.10.2008 в сумі 75131,76 погашається заліком, шляхом зарахування вказаної суми в рахунок заборгованості, яку має ТОВ «Техногаз»перед ВАТ «Севастопольський морський завод»по договору купівлі-продажу (а.с.87).

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову та необхідність часткового задоволення первісних позовних вимог - з урахуванням Угоди від 18.09.2009 про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог. Таким чином, з ТОВ «Техногаз»на користь ВАТ «Севастопольський морський завод»перед ТОВ «Техногаз»підлягає стягненню: основна заборгованість 245413,74 грн., пеня в сумі 25527,67 грн., 3 % річних –4181,86 грн. та інфляційне відшкодування – 9674,65.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача за первісним позовом, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз” (99012, місто Севастополь, вулиця Паршина, 6, код ЄДРПОУ 32629079) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001, м.Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370) 284797,92 грн. з яких: 245413,74 грн. - основна заборгованість, 25527,67 грн. - пеня, 4181,86 грн. –3 % річних, 9674,65 грн. - інфляційне відшкодування.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз” (99012, місто Севастополь, вулиця Паршина, 6, код ЄДРПОУ 32629079) на користь Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»(99001, м.Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370) 2847,98 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині первісного позову Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Техногаз” відмовити у повному обсязі.

Суддя           підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 09.11.2009.

РОЗСИЛКА:

1. Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод”

(99001, місто Севастополь, вулиця Героїв Севастополя, 13)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Техногаз”

(99012, місто Севастополь, вулиця Паршина, 6)

3.Справа