Рішення № 6842019, 11.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 12/143

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Рівне"

до відповідача Антимонопольний комітет України Рівненське обласне територіальне відділення

про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України Рівненського обласного територіального відділення

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник Кібиш Л.І., довіреність від 25.08.2009р.

від відповідача: представники Барбашов О.В., довіреність № 41 від 14.09.2009р.,

Тлумак М.В., довіреність № 42 від 14.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним рішення Рівненського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2009р. № 39.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2009 р. за № 39 визнано ТОВ “Енергозбереження Рівне” на ринку надання послуг теплопостачання в смт.Степань в межах діючих мереж, як підприємство, яке займає монопольне (домінуюче) становище і володіє ринковою владою з часткою 100%, визнано дії ТОВ “Енергозбереження Рівне” щодо встановлення економічно необгрунтованих тарифів на послуги теплопостачання, які були встановлені в смт.Степань як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 частиною 2 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг теплопостачання, шляхом встановлення таких цін на реалізацію товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку. За вчинене порушення накладено штраф на ТОВ “Енергозбереження Рівне” у розмірі 17000,00 грн.

Позивач вважає, що відповідно до абз.3 ст.14 розділу IV Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ТОВ “Енергозбереження Рівне” відноситься за розподілом житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів на теплопостачання до третьої групи, а тому ціни/тарифи на послуги визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Отримання висновків щодо економічно обгрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги для автономного опалення, чинним законодавством не передбачено.

На підставі п.1.2 ст.21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ТОВ “Енергозбереження Рівне” правомірно запропонувало при укладенні Договору про теплопостачання ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи, про що й було підписано Договір в частині тарифів на послуги.

Підтвердження тарифу - 675,14 грн./Гкал товариство отримало 02.04.2009р., тому у підприємстві не було можливості застосувати в розрахунках за теплову енергію підтверджений тариф. Однак, економічно обгрунтовані планові витрати на послуги з теплопостачання за тарифом –675,14 грн./Гкал. значно перевищують тариф в 413,73 грн/Гкал., за яким здійснювали розрахунки споживачі, відповідно з додатками до Договору.

Позивач зазначає, що у рішенні Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення вказується, що відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції”, вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, ТОВ “Енергозбереження Рівне” на ринку надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання володіє ринковою владою і займає монопольне (домінуюче) становище з часткою 100% в межах власних мереж та зловживає монопольним становищем.          

Однак, визначення терміну - ринок товару, яким являється теплова енергія, на думку позивача є сфера обороту даного товару і крім ТОВ “Енергозбереження Рівне” послуги теплопостачання в межах Рівненської області, здійснюють понад десять комунальних та відомчих теплопостачальних підприємств.

Відповідно до п. 10.1.2 вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку та ст.12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” - при визначенні монопольного становища підприємства слід врахувати те що монопольним вважається становище суб'єктів господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%.

Частка послуг ТОВ “Енергозбереження Рівне” значно нижча за 35% ринкової влади, а тим більше за 100 %, як зазначено в рішенні, оскільки на території Рівненської області існує значна конкуренція на ринку надання даних послуг і, за таких обставин, вона не є обмеженою.

Також позивач зазначає, що Товариство не володіє ринковою владою, підприємство не створювало бар'єрів до вступу на ринок, оскільки існує понад десять теплопостачальних організацій тільки на території Рівненської області.

Відповідач позов не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Зокрема, зазначає, що відповідно до абз.2 п.1 ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ТзОВ “Енергозбереження Рівне” відноситься за розподілом житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів на теплопостачання до другої групи.

Пунктом 1 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг І і II груп (пункти 1 і 2 статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги") визначає Кабінет Міністрів України (Постанова КМУ № 955 від 10.07.2006 року, № 959 від 12.07.2009 року і Постанова № 1010 від 26.07.2006 року).

Постановою КМУ № 955 від 10.07.2006 року визначено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Відповідач в порушення зазначеного Порядку надаючи послуги теплопостачання бюджетним установам з 15.10.2008 року встановило тарифи без висновку Державної інспекції по контролю за цінами в Рівненській області щодо їх економічної обгрунтованості та не затвердило дані тарифи органом місцевого самоврядування, як передбачено чинним законодавством. Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області було надано висновок № 107 від 06.04.09р. на ціну 502 грн. 34 коп. за 1 Гкал, що є економічно обгрунтованою.

Відповідач зазначає, що надаючи послуги з теплопостачання з 15 жовтня 2008 по ціні 413,73 грн./Гкал, з 01 січня 2009 року по ціні 564,00 грн./Гкал, з 01 лютого 2009 року по ціні 721,00 грн./Гкал, висновків економічного обгрунтування даних цін Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області ТзОВ «Енергозбереження Рівне»не надавала.

ТОВ “Енергозбереження Рівне” не надано жодного рішення Степанської селищної ради щодо затвердження тарифів за період з 15 жовтня 2008 по 15 квітня 2009 року та рішень про визначення виконавцем послуг з теплопостачання в смт.Степань.

В рішенні адміністративної колегії за № 39 від 22.06.2009 року монопольним визначалось становище ТзОВ „Енергозбереження Рівне" в територіальних межах розташування теплових мереж товариства. Крім того, відповідно до статті 5 Закону України „Про природні монополії" централізоване постачання теплової енергії відноситься до діяльності суб'єктів природних монополій.

Застосування ТзОВ „Енергозбереження Рівне" тарифів у зазначених вище розмірах призвело до виникнення у споживачів заборгованості за спожиту теплову енергію.

А тому відповідач вважає, що недотримання нормативно визначеної процедури економічного обгрунтування планових витрат та не погодження тарифів з органами місцевого самоврядування, призвело до порушення ТзОВ „Енергозбереження Рівне" законодавства про захист економічної конкуренції, а саме зловживання монопольним становищем на ринку теплопостачання, що призвело до застосування економічно необгрунтованих тарифів та ущемлення інтересів споживачів.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З 15 жовтня 2008 року по березень 2009 року ТзОВ „Енергозбереження Рівне" надавало послуги теплопостачання для бюджетних установ в смт.Степань (дитячий садок «Калинка»Степанської селищної ради; Степанська районна лікарня; Степанська ЗОШ I-IIст. –колегіум), про що зі споживачами послуг було укладено договори про надання теплової енергії, постачання гарячої води. Згідно із зазначеними договорами ТзОВ „Енергозбереження Рівне" погодило зі споживачами послуг тарифи на теплову енергію у сумі 413,73 грн./Гкал /а.с.25-41/.

06 квітня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області надано ТзОВ „Енергозбереження Рівне" висновок № 107 про те, що розрахунок планових витрат на послуги з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, визначений у розмірі 502,34 грн. за 1 Гкал є економічно обгрунтованим.

Тобто тариф з урахуванням ПДВ –20 %, рентабельності –12 % становить 675,14 грн./Гкал.

22 червня 2009 року адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 39, згідно з яким ТзОВ “Енергозбереження Рівне” визнано на ринку надання послуг теплопостачання в смт.Степань в межах діючих мереж, як підприємство, яке займає монопольне (домінуюче) становище і володіє ринковою владою з часткою 100%, визнано дії ТзОВ “Енергозбереження Рівне” щодо встановлення економічно необгрунтованих тарифів на послуги теплопостачання, які були встановлені в смт.Степань, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 частиною 2 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг теплопостачання, шляхом встановлення таких цін на реалізацію товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення накладено штраф на ТзОВ “Енергозбереження Рівне”у розмірі 17000,00 грн. на підставі част.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Зазначене рішення грунтується на тому, що ТзОВ «Енергозбереження Рівне»:

- володіє ринковою владою і займає монопольне (домінуюче) становище з часткою 100%;

- послуги теплопостачання 15.10.08р. по 01.03.09р. надавались без висновків Держінспекції цін щодо економічного обгрунтування та без затвердження тарифів Степанською селищною радою;

- відсутність погодження в установленому порядку свідчить про встановлення економічно необгрунтованих тарифів, а, відтак, про зловживання монопольним становищем.

При прийнятті судового рішення за результатами дослідження наявних у справі доказів, суд виходить з такого.

Відповідно до п.12 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.08р. №04-5/247 “Про деякі питання застосування конкурентного законодавства” вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) суб’єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем, господарському суду необхідно з’ясувати, яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають відповідні негативні наслідки”.

Крім того, у п.14 вказаних Рекомендацій зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку або як недобросовісної конкуренції не є обов’язковим з’ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів та споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення зловживання (наприклад, пропонування товарів за монопольно високими цінами, укладання з різними споживачами рівнозначних договорів, що містять різні ціни чи інші умови без об’єктивно виправданих на те причин, тощо) або дій, які визначено як недобросовісну конкуренцію, та можливості настання відповідних наслідків. Господарським судам у зв'язку з цим необхідно вичерпно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, які саме негативні наслідки або інше порушення прав чи ущемлення інтересів суб'єктів господарювання чи споживачів могли б настати в результаті зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або дій, що підлягають під ознаки недобросовісної конкуренції.

Суд вважає, що відповідачем в оспорюваному рішенні не доведено які можливі, чи такі, що уже відбулися негативні наслідки настали для споживачів в результаті зловживання монопольним (домінуючим) становищем ТзОВ «Енергозбереження Рівне», виходячи з такого.

Послуги з теплопостачання відносяться до комунальних послуг. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями та споживачами, визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування затверджують (для суб’єктів господарювання комунальної форми власності) або погоджують (для суб’єктів господарювання не комунальної форми власності) тарифи на житлово-комунальні послуги.

Порядок формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги визначений статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до даної статті виконавці/виробники послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»висновки щодо економічного обгрунтування планових витрат на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води надають територіальні органи держцінінспекції.

Однак, ТзОВ “Енергозбереження Рівне” перед опалювальним періодом 2008-2009р.р. (жовтень 2008-квітень 2009 року) не зверталось до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області за висновком щодо економічного обґрунтування планових витрат, а лише 06 квітня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області надано висновок № 107, що розрахунок планових витрат на послуги з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, визначений у розмірі 502,34 грн. за 1 Гкал, є економічно обгрунтованим.

До складу тарифів крім планових витрат включаються прибуток і податок на додану вартість.

Зазначений позитивний висновок щодо планових витрат торкається періоду із 01 січня 2009р. і з його урахуванням тариф у цей період складав би 675,14 грн/Гкал.

Проте, протягом зазначеного часу відповідно до актів здачі-примання робіт (надання послуг) споживачі розрахувались по тарифу 413,73 грн./Гкал, що є значно нижчим від вказаного –675,14 грн. /а.с.110-118/.

У споживачів - бюджетних установ в смт.Степань (дитячий садок «Калинка»Степанської селищної ради; Степанська районна лікарня; Степанська ЗОШ I-IIст. –колегіум) відсутня заборгованість за послуги теплопостачання надані ТзОВ “Енергозбереження Рівне” в опалювальний сезон 2008-2009рр., що підтверджується листом виконкому Степанської селищної ради від 02.11.2009р. № 02/8-965 та листом Сарненської центральної районної лікарні від 03.11.2009р. № 932. При цьому ТзОВ “Енергозбереження Рівне” було вибрано для надання бюджетним установам послуг з теплопостачання у смт.Степань в опалювальний сезон 2008-2009рр. через те, що котельня іншого теплопостачаючого підприємства –КП «Сарнитеплосервіс»є нерентабельною; велика протяжність теплових мереж від котельні до споживачів котельні, відсутність теплової ізоляції підземних теплопроводів призводило до низької якості з надання послуг теплової енергії. /а.с.124-125/.

Відповідно до інформації КП «Сарнитеплосервіс»на опалювальний сезон 2008-2009рр тарифи на послуги теплопостачання для бюджетних установ було затверджено у розмірі 730,75 грн./Гкал /а.с.127/.

Відтак, відповідачем не доведено настання негативних наслідків для споживачів від наданих ТзОВ «Енергозбереження Рівне»послуг теплопостачання у період опалювального сезону 2008-2009рр.

В оспорюваному рішенні від 22.06.2009р. № 39 обставини щодо зловживання ТзОВ «енергозбереження Рівне»монопольним становищем викладені так.

«В ході розгляду справи було встановлено, що ТОВ “Енергозбереження Рівне” 17 березня 2009 року звернулось до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області з проханням надання висновку щодо економічного обгрунтування планових витрат на послуги з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії у розмірі 526,81 гри. за 1 Гкал.

30 березня 2009 року за № 01-24/1196 Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області надала висновок № 98, що дана ціна не є економічно обгрунтованою з наступних підстав:

- витрати по статті “прямі витрати з оплати праці” не відповідають вимогам п.13 Порядку формування тарифів;          

- витрати по статті “внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відповідають вимогам пункту 14 Порядку формування тарифів;

- витрати по статті “паливо та електроенергія” не відповідають вимогам пункту 12 Порядку формування тарифів;

- витрати по статті “амортизація” не відповідають пункту 14 Порядку формування тарифів;

- витрати по статті “фінансові витрати” не відповідають вимогам пункту 21 Порядку формування тарифів;

- витрати по статті “загальновиробничі витрати” не відповідають вимогам п.15 Порядку формування тарифів;

- витрати по статті “адміністративні витрати” не відповідають вимогам п.16 Порядку формування тарифів.

Висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області № 107 від 06.04.09р. було надано тільки на ціну 502,34 грн. за 1 Гкал, що є економічно обгрунтованою.

Таким чином, надаючи послуги з теплопостачання з 15 жовтня 2008 року по 413,73 грн./Гкал, з 01 січня 2009 року по ціні 564,00 грн./Гкал, з 01 лютого 2009 року по 721,00 грн./Гкал, висновків щодо економічного-обгрунтування даних цін Державної інспекція з контролю за цінами в Рівненській області не надавала.

Враховуючи вищевикладене, такі дії ТОВ “Енергозбереження Рівне” щодо встановлення економічно необгрунтованих тарифів на послуги теплопостачання, які були встановлені в смт.Гоща, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг теплопостачання, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку».

Суд зазначає, що у вказаному рішенні вжито термін “ціна” як щодо висновку Держінспекції цін, так і щодо остаточної вартості послуг теплопостачання, по якій розраховувались споживачі, що є невірним, оскільки, у першому випадку йдеться про планові витрати, а у другому про тариф, який включає крім планових витрат ще прибуток і податок на додану вартість.

Крім того, в указаному рішенні зазначено, що з 01 січня 2009 року послуги з теплопостачання надавались по ціні (слід розуміти тарифу) 564,00 грн./Гкал, з 01 лютого 2009 року - по 721,00 грн./Гкал, що не знайшло свого підтвердження взагалі.

Насправді, послуги надавались з 15.10.2008р. по березень 2009 р. по тарифу 413,73 грн./Гкал.

Разом з тим, при умові врахування висновку Держінспекції цін щодо планових витрат у розмірі 502, 34 грн./Гкал - тариф складав би 675,14 грн./Гкал. з 01.01.2009р.

Судом враховано, що ціна на газ не змінювалась з 01.01.2009р. і дотепер, на новий опалювальний сезон 2009–2010рр. рішенням виконкому Степанської селищної ради від 21.09.2009р. № 157 погоджено позивачу саме такий тариф –675,14 грн./Гкал при планових витратах 502,34 грн. /а.с.99/.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено неможливість установити ціну тарифу 413,73 грн./Гкал за умов існування значної конкуренції на ринку як про це він зазначає у рішенні, та не доведено наявність негативних наслідків.

Згідно п.16.4 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.08р. №04-5/247 “Про деякі питання застосування конкурентного законодавства” господарські суди у розгляді мають перевіяти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 р. №49-р. Однак, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це передбачено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку.

В оспорюваному рішенні Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення вказується, що відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції”, вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку ТОВ “Енергозбереження Рівне” на ринку надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання володіє ринковою владою і займає монопольне (домінуюче) становище з часткою 100% в межах власних мереж та зловживає монопольним становищем.

Твердження відповідача, що відповідно до ст.5 Закону України «Про природні монополії»ТзОВ «Енергозбереження Рівне»є суб’єктом природних монополій, спростовується наступним.

За змістом ст.5 Закону України «Про природні монополії»діяльність суб'єктів природних монополій у сфері централізованого постачання теплової енергії регулюється цим законом. Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Відповідно до п.п.3.1, 4.1 Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12 грудня 2006 року № 537-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 р. за № 1358/13232, до переліку суб'єктів природних монополій включаються суб'єкти господарювання (юридичні особи), які виробляють (реалізують) товари на ринках, що перебувають у стані природної монополії. Із зазначеного переліку виключаються суб'єкти господарювання, які припинили свою діяльність на відповідному ринку. Складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій здійснюють на регіональних ринках - територіальні відділення Антимонопольного комітету України.

Згідно з п.п.6.3, 6.4 Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення складають та ведуть електронні версії відповідного переліку суб'єктів природних монополій. Перелік суб'єктів природних монополій в установленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

Відповідно до даних сайту (http://www.amc.gov.ua) ТзОВ «Енергозбереження Рівне»не внесено до переліку суб’єктів природних монополій Рівненської області /а.с.132-137/.          

Якість та умови надання послуг ТзОВ “Енергозбереження Рівне” для дитячого садочка «Калинка»Степанської селищної ради, Степанської районної лікарні, Степанської ЗОШ І-ІІ ст.-колегіум влаштовувала споживачів.

Судом враховано, що позивача для надання послуг обрано безпосередньо споживачем, а не зобов’язано його відповідним розпорядженням. Перевагу ТзОВ “Енергозбереження Рівне” надано, зокрема, у зв’язку із нижчими тарифами. Теплові мережі КП “Сарнитеплосервіс” залишились непошкодженими, перебувають у дієздатному стані, воно є конкурентом і дотепер, і його мережі підведені до об’єктів споживачів.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.06.2009р. за № 39 про визнання ТОВ «Енергозбереження Рівне»на ринку надання послуг теплопостачання в смт.Степань в межах діючих мереж, як таке, що займає монопольне (домінуюче) становище і володіє ринковою владою з часткою 100%; про визнання дій ТОВ «Енергозбереження Рівне»щодо встановлення економічно необгрунтованих тарифів на послуги теплопостачання, які були, встановлені в смт.Степань, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 частиною 2 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг теплопостачання, шляхом встановлення таких цін на реалізацію товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку та про накладення штрафу у розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) грн. - недійсним.

Стягнути з Антимонопольного комітету України Рівненське обласне територіальне відділення (вул.Остафова, 27, м.Рівне, 33028, іден.код 23304211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Рівне»(вул.Артилерійська, 3а, м.Рівне, 33000, іден.код 36007828) державне мито за подання позовної заяви у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. .

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Крейбух О. Г.

підписано "20" листопада 2009 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.