Рішення № 6842016, 27.08.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" серпня 2009 р. Справа № 5/55

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос»м.Рівне

до відповідача Приватне акціонерне товариство «Агропромислова корпорація «Зоря»

с.Зоря Рівненського району

про стягнення 7 22 479 грн. 89 коп. заборгованості по розрахунках, пені, штрафу

та товарного кредиту

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін: від позивача-           Фесовець І.Є., представник (довір.№2 від 02.01.2009р.); від відповідача- Діонісьєв І.М., представник (довір.№414 від 25.08.2009р.).

Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-ТзОВ «Укртехнофос»13 березня 2009р. звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»5000 заборгованості по розрахунках, 68 632 грн. 91 коп. пені, 593 200 грн. 00 коп. штрафу та 55646 грн. 98 коп. торгового кредиту згідно укладеного договору.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на те, що сторонами було укладено три договори на поставку сільгосппродукції на умовах попередньої оплати, поставка Відповідачем була проведена на два тижні пізніше і не в повному обсязі –мала місце недопоставка; також із запізненням було повернуто Позивачу кошти, за що нараховано штрафні санкції та 25% товарного кредиту.

Відповідач в судовому засіданні 27.08.2009р. надав заяву про заміну відповідача у справі, пояснивши, що 17.08.2009р. Рівненською районної державною адміністрацією зареєстровано зміну назви Закритого акціонерного това-риства «Агропромислова корпорація «Зоря»на Приватне акціонерне товариство «Агропромислова корпорація «Зоря», при цьому код ЄДР залишився той же - 25319777, що ствердив копіями свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про включення до ЄДР.(арк.справи 95-98).

Статтею 25 ГПК України встановлено що процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судо-вого процесу. В разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право-відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її пра-вонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'-язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи надані докази, господарський суд здійснює заміну Закритого акціонерного товариства «Агро-промислова корпорація «Зоря»його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Агропромислова кор-порація «Зоря».

Відповідач-ПАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»надав відзив на позов, яким визнав позов частково в сумі 5000 грн., проти решти вимог заперечив, зокрема зазначивши, що вимоги про стягнення штрафу на загальну суму 440 810,79 грн. при існуючий заборгованості у 5000,00 грн. базуються на п.п. 8.4. та п.п. 8.5. п.8 Договору. Відповідно до п.п.8.4. п.8 Договору: “У випадку фактичної відсутності переданого товару на елеваторі, Постачальник зобов'язаний повернути фактично сплачені кошти за товар покупцеві на протязі трьох банківських днів та сплатити штраф на ко-ристь Покупця в сумі 20% від вартості вказаного товару”. На думку Відповідача цей пункт Договору встановлює ци-вільно-правову відповідальність Відповідача у вигляді штрафу за фактичну відсутність товару на елеваторі, який було передано Відповідачем.

Крім того, відповідно до ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. У зазначеному Договорі Позивач обчислює штраф не від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а від загальної суми зобов'язання, що суперечить приписам ст.549 ЦК України. Враховуючи викладене, Відповідач просив в стягненні неустойки відмовити і задоволити позов у визнаній частині.(арк.справи 99-100).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»-постачальник та ТзОВ «Укртехнофос»-покупець 27 березня 2008 року уклали договір поставки сільськогосподарської продукції №12/РП/1 (надалі в тексті Договір-1). Згідно пп. 1, 2.1, 3.2, 3.3, 4, 5.1, 6.1 Договору-1 постачальник зобов’язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити сільськогос-подарську продукцію (далі –товар) в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і Додатковій угоді. Покупець 100% попередню оплату товару у триденний строк з моменту підписання договору та виставлення рахунку-фактури (п.4.1 Договору-1). Моментом поставки вважається фактична його передача Покупцеві на елеваторі згідно складської квитанції із зазначенням власника-ТзОВ «Укртехнофос»з оформленням тристороннього акту прийому-передачі та наданням оригіналу складської квитанції покупцю. (п.4.2 Договору-1). Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.(п.11.1 Договору-1). Договір-1 підписано головою правління ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»та генеральним директором ТзОВ «Уртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.

Сторони внесли доповнення до Договору-1 шляхом укладення Додаткової угоди №1, якою уточнили назву товару –«зерно ріпаку 00», його кількість 200 тон, вартість (500000 грн.), строк поставки –30.07.2008р., вимоги до якос-ті та застереження про заборону вмісту у ріпаковому зерні генетично-модифікованих організмів. Додаткову угоду №1 до Договору-1 підписано головою правління ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»та генеральним директором ТзОВ «Укртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 15-16).

ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»-постачальник та ТзОВ «Укртехнофос»-покупець 15 квітня 2008 року уклали договір поставки сільськогосподарської продукції №6/РП (надалі в тексті Договір-2). Згідно пп. 1, 2.1, 3.2, 3.3, 4, 5.1, 6.1 Договору-2 постачальник зобов’язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити сільськогос-подарську продукцію (далі –товар) в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і Додатковій угоді. Покупець 100% попередню оплату товару у триденний строк з моменту підписання договору та вис-тавлення рахунку-фактури (п.4.1 Договору-2). Моментом поставки вважається фактична його передача Покупцеві на елеваторі згідно складської квитанції із зазначенням власника-ТзОВ «Укртехнофос»з оформленням тристороннього акту прийому-передачі та наданням оригіналу складської квитанції покупцю.(п.4.2 Договору-2). Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.(п.11.1 Договору-2). Договір-2 підписано головою правління ЗАТ «Агропромис-лова корпорація «Зоря»та генеральним директором ТзОВ «Уртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.

Сторони внесли доповнення до Договору-2 шляхом укладення Додаткової угоди №1, якою уточнили назву товару –«зерно ріпаку 00», його кількість 210 тон, вартість (546000 грн.), вимоги до якості та застереження про забо-рону вмісту у ріпаковому зерні генетично-модифікованих організмів. Строк поставки сторонами не узгоджений. Додат-кову угоду №1 до Договору-2 підписано головою правління ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»та генеральним директором ТзОВ «Укртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 17-18).

П’ята Зорянська філія ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»-постачальник та ТзОВ «Укртехнофос»-покупець 27 травня 2008р. уклали договір поставки сільськогосподарської продукції №17/РП (надалі в тексті Договір-3). Згідно пп. 1, 2.1, 3.2, 3.3, 4, 5.1, 6.1 Договору-2 постачальник зобов’язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі –товар) в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і Додатковій угоді. Покупець 100% попередню оплату товару у триденний строк з моменту підписання договору та виставлення рахунку-фактури (п.4.1 Договору-3). Моментом поставки вважається фактична його передача Покупцеві на елеваторі згідно складської квитанції із зазначенням власника-ТзОВ «Укртехнофос»з оформленням тристороннього акту прийому-передачі та наданням оригіналу складської квитанції покупцю.(п.4.2 Договору-3). Дого-вір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.(п.11.1 Договору-3). Договір-3 підписано директором П’ятої Зорянської філії ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»та генеральним директором ТзОВ «Уртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.

Сторони внесли доповнення до Договору-3 шляхом укладення Додаткової угоди №1, якою уточнили назву товару –«зерно ріпаку 00», його кількість 800 тон, вартість (1 920000 грн.), строк поставки –30.07.2008р., вимоги до якості та застереження про заборону вмісту у ріпаковому зерні генетично-модифікованих організмів. Додаткову угоду №1 до Договору-3 підписано директором П’ятої Зорянської філії ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»та генераль-ним директором ТзОВ «Укртехнофос», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 19-20).

Фактично на виконання вищевказаних договорів, ТзОВ «Уртехнофос»протягом 28.03.2007р. –02.06.2008 року перерахував на рахунок ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»2966000 грн. 00 коп.:

№41 від 28.03.2008р. на суму 500000 грн. 00 коп.;

№5752 від 16.04.2008р. на суму 546000 грн. 00 коп.;

№177 від 28.05.2008р. на суму 920000 грн. 00 коп.;

№194 від 29.05.2008р. на суму 500000 грн. 00 коп.;

№77 від 02.06.2008р. на суму 500000 грн. 00 коп., що стверджується банківськими виписками.(арк.справи 21-25).

В матеріалах справи містяться документи, які свідчать, що 30 липня 2008р. на елеваторі ЗАТ «Агропромис-лова корпорація «Зоря»завантаження зерна ріпаку на вантажний автомобіль ТзОВ «Уртехнофос»КАМАЗ (державний номер 15-71 РВМ) –не відбулось.(арк.справи 26-30).

Фактична поставка за договорами відбулась 13 серпня 2008р., коли через представника Сметана С.В., який діяв на підставі довіреності від 13.08.2008р. згідно накладної №1126 від 13.08.2008р. ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»передало, а ТзОВ «Уртехнофос»прийняло на елеваторі ЗАТ АПК «Зоря»522 тони ріпаку на загаль-ну суму 1 314 800 грн., разом з ПДВ.(арк.справи 31).

Вказаною поставкою Відповідачем було виконано зобов’язання перед Позивачем з постачання ріпаку за До-говором-1 та Договором-2, а також частково –на 112 тон зобов’язання за Договором-3.

Надалі поставок ріпаку згідно Договору-3 Відповідач не здійснював, заборгованість в сумі 1651 200 грн. 00 коп., яка утворилась внаслідок цього частково погасив шляхом перерахунку ТзОВ «Уртехнофос»платіжними дорученнями:

№7 від 18.09.2008р. на суму 150000 грн. 00 коп.;

№13 від 19.09.2008р. на суму 1 491400 грн. 00 коп., а всього на суму 1 641000 грн. 00 коп., що ствер-джується банківськими виписками.(арк.справи 32-33).

Оскільки, після 19.09.2008р. Відповідач не здійснював ні поставки товару, ні перерахунку коштів –утво-рилась заборгованість в сумі 5000 грн., що обидві сторони визнають в позовній заяві та відзиві на позов.

За порушення строку поставки за Договором-1 та Договором-2, на підставі стст. 230, 256 ГК України, стст. 549, 633, 712 ЦК України та пп.8.1, 8.4 Договору-1 та Договору-2, –Позивач нарахував на ціну договорів 20% штрафу «за фактичну відсутність переданого товару на елеваторі»та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день прострочення.

Сума пені за Договором-1, яку нараховано за період з 31.07.2008р. по 12.08.2008р. –складає 4 262 грн. 29 коп., а сума 20% штрафу –100000 грн.(арк.справи 12).

За Договором-2 сума пені, яку нараховано за період з 31.07.2008р. по 12.08.2008р. –складає 4 654 грн. 43 коп., а сума 20% штрафу –109200 грн.(арк.справи 13).

На підставі стст. 230, 256 ГК України, стст. 549, 633, 712 ЦК України та пп.8.1, 8.4, Договору-3, за порушення строку поставки за Договором-3, –Позивач нарахував на ціну Договору-3 20% штрафу «за фактичну відсутність пере-даного товару на елеваторі»та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день простро-чення.

Нарахована за період з 31.07.2008р. по 20.02.2009р. пеня за Договором-3 складає суму 59 716 грн. 19 коп., а сума 20% штрафу –384000 грн.

Крім того, керуючись п.8.5 Договору-3, який гласить:«в разі порушення терміну повернення коштів, визна-чених п.8.4 договору нараховується 25% за користування торговим кредитом.»–Позивач за період з 05.08. 2008р. по 20.02.2009р. нарахував 55 646 грн. 98 коп. 25% торгового кредиту.(арк.справи 14).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини. Крім того, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Разом з тим, за договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприєм-ницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подіб-ним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необ-хідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос-подарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Вирішуючи даний спір, господарський суд приймає до уваги такі обставини: постачальник і покупець уклали договори поставки сільгосппродукції, узгодивши 100% попередню оплату, обсяги поставки, строк та ціну; поставка проведена з порушенням строку і не в повному обсязі; з порушенням строку повернуто і кошти, при цьому існує забор-гованість –5000 грн.; Позивач нарахував передбачену Договором пеню в сумі 68632,91 грн., 593200 грн. –20% штра-фу, а також нарахував 55646,98 грн. –25% торгового кредиту.

Проте, вбачається, що для нарахування 25% торгового кредиту правові підстави відсутні, з огляду на таке.

Згідно Закону України № 283/97-ВР Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме пункт:

1.11.2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замов-нику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замов-ником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Також суть продажу товару в кредит передбачена в статті 694 ЦК України, зокрема в частині п'ятій: якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Ко-дексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що від-повідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Тобто, законодавець передбачає право нарахування продавцем процентів на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит з моменту передачі товару, але ніяк це право не надано покупцеві.

Вбачається, що всі договори передбачають 100% попередню оплату товару покупцем, і жоден з них не перед-бачає продажу товару у кредит. Крім того, правовий аналіз положень пунктів 8.4 всіх Договорів та 8.5 Договору-3, дає підстави вважати, що застосування терміну “торговий кредит” замість “товарний кредит” та протиріччя в тексті Дого-ворів на кшталт «фактична відсутність переданого товару», «нараховується 25% за користування торговим кредитом»–є некоректними, оскільки створюють умови для їх різного тлумачення сторонами.

За вказаних обставин в частині стягнення 55 646 грн. 98 коп. 25% торгового кредиту в задоволенні позову необхідно відмовити як безпідставному.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Разом з тим, суд може зменшити розмір штрафних санкцій, які стягуються з боржника, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: сту-пінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.(ст.233 ГК України).

Відповідно до принципів розумності і справедливості штрафні санкції є заходом впливу на правопрушника у сфері господарювання, а не джерелом збагачення кредитора.

Вирішуючи спір в частині стягнення 661832,91 грн. пені та штрафу, господарський суд виходить з того, що на момент звернення з позовом –стверджені матералами справи збитки Позивача складають лише 5000 грн. і сума нарахованих штрафних санкцій надмірно велика порівняно із сумою основного боргу.

Враховуючи майновий стан сторін, –ступінь виконання зобов’язання, виключність обставин, а також зважаю-чи на інтереси Відповідача –господарський суд вважає, що належні до сплати штрафні санкції повинні пропорційно прирівнюватись до суми основного боргу 5000 грн.

На підставі ст.233 ГК України, ст.33, п.3 ст.83 ГПК України, –в частині стягнення 656 832 грн. 91 коп. пені та 20% штрафу –в задоволенні позову необхідно відмовити.

Вбачається, що решта вимог Позивача стверджується Договорами, Додатковими угодами до них, банківськи-ми виписками, накладною і підлягає задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 509, 526, 655, 714, ч.1. ст.692 Цивільного кодексу України.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 10 000 грн. 00 коп. В частині стягнення 65 632 грн. 91 коп. пені та 591200 грн. штрафу –в задоволенні позову належить відмовити.

На Відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини дру-гої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 25, 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», яке знаходиться у с.Зоря Рівненського району Рівненської області (код ЄДР 25319777) на користь Товарис-тва з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Соборна, 370-В (код ЄДР 30946915) 5 000грн. 00коп. збитків за непоставлену продукцію, 3000грн. 00коп. пені, 2 000грн. 00коп. -20% штрафу, 100грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послу-ги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "31" серпня 2009 р..