Ухвала суду № 68419606, 21.08.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3813/16-к

Номер провадження 1-кс/404/1577/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Солопова В.Ю., слідчого Дейкун І.О., захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого, про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12016120020004700, відносно:

ОСОБА_2, який народився 07.07.1977 року в місті Кіровограді, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, без визначеного місця реєстраційного обліку та місця проживання, за правилами ст. 89 КК України, вважається таким, що судимостей не має, оголошеного у державний розшук,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється в тому, що він 26.03.2016 року по вулиці Балашівська, 2 в місті Кіровограді, проник у житло, звідки таємно викрав телевізор належний ОСОБА_3

Крім того, 01.07.2016 року о 12-30 год. ОСОБА_2, перебуваючи на ринку Муніципальний у м. Кіровограді, по вул. Є.Тельнова шляхом зловживання довірою свого знайомого ОСОБА_4, заволодів мобільним телефоном потерпілого.

Слідчий з прокурором заявлені в клопотанні вимоги підтримали.

ОСОБА_2 і його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, так як: відсутні ризики невиконання ОСОБА_2 процесуальних обовязків, слідству він не перешкоджає, вину визнає, існує необхідність у відшкодуванні шкоди потерпілим.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки результати впізнання, протокол допиту потерпілих і свідків, а також результати огляду місця події та речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років. (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Злочин, по якому предявлено особі повідомлення про підозру є: умисний, закінченим, корисливим, тяжким, посягає на суспільні інтереси - проти власності. Не має достатнього рівня репутації, соціально не адаптований, тривалий час не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати. Шкоду від злочинів не відшкодовано. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочину,- до шести років позбавлення волі, може стати підставою для переховування від слідства і суду. За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід-тримання під вартою.

У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, захист прав потерпілого, тощо (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобовязання, порука, застава), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обовязків. Неможливо застосувати домашній арешт, тому що підозрюваний не має житла.

Прокурор довів, що ОСОБА_2 умисно порушив умови особистого зобовязання, тривалий час перебував у розшуку, змінював місця проживання. Крім того в обох випадках: залишив місце пригоди, на власний розсуд розпорядився викраденим майном і переховувався від слідства, тобто активно перешкоджав встановленню істини по справі, що значно підвищує ступінь його суспільної небезпеки, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відстоювання ОСОБА_2 власної правової позиції, є вагомою підставою для перешкоджання у встановленні чи перекручуванні визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Відсутність законного джерела доходу, повторність, є передумовою вчинення нових злочинів. Перераховані обставини унеможливлюють застосування відносно ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Ознака повторності свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном.

За таких умов, запропонований слідчим запобіжний захід, попередить вчинення підозрюваним можливих нових злочинів, та повністю забезпечить виконання покладених на нього обовязків.

ОСОБА_2 підозрюється в злочині не повязаному із застосуванням насильства, тому згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на 1 січня 2017 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як-то вимагають положення п. п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На початковій стадії досудового розслідування слідчий суддя з обєктивних причин не може дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини зясовує суд, тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості предявленої підозри, що і виконано слідчим з прокурором.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, починаючи з 03 години 00 хвилин, 20 серпня 2017 року.

Безумовне право на лікування, буде забезпечено лікарями слідчого ізолятору, а при необхідності з консультаціями профільних спеціалістів чи завдяки конвоюванню у стаціонар до медичного закладу.

Досудове слідство тривало шість днів в період з 21.06.2016 року по 27.06.2016 року. Крім того, тридцять сім днів у період з 07.11.2016 року по 13.12.2016 року, та починаючи з 20.08.2017 року. (60 днів - 6 днів - 37 днів - 1 день = 16 днів, невикористаного строку досудового розслідування. Дія запобіжного заходу не може перевищувати строків досудового розслідування. З цих підстав клопотання необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, застосувати запобіжний захід в виді тримання його під вартою строком на шістнадцять днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_2, обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03 години 00 хвилин, 20 серпня 2017 року.

Строк дії застосованого ОСОБА_2, запобіжного заходу в виді тримання під вартою, закінчується о 03 годині 00 хвилин, 04 вересня 2017 року.

В якості застави визначити ОСОБА_2 вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 128000грн. (сто двадцять вісім тисяч гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/3813/16-к; 1-кп/404/1007/17, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Часткова відмова полягає у тому, що в ухвалі визначено меншу кількість днів, ніж заявлено слідчим у поданому ним кл опотанні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній