Рішення № 6841875, 17.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 18/181/09

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Давченко Т.М.,

з участю предстаників:

від позивача –Селіванов С.А., дов. №1062-08UR від 12.11.2008 р.;

від відпоповідача –не з’явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства компанії “Райз”,

03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152,

адреса для листування: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 136,

до фермерського господарства “Мамонт”,

56023, Миколаївська область, Казанківській район, с. Миколо-Гулак, вул. Гагаріна, 64,

про стягнення боргу в сумі 185973,73 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ компанія “РАЙЗ” просить стягнути з відповідача 85511,76 грн. –основного боргу, 41,09 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 66809,41 грн. - збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 14094,04 грн. –28% річних за неправомірне користування грошовими коштами, 12080,60 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 9436,83 грн.- збитків від інфляції та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту №00058 від 12.05.2008 р. в частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Справу, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2009 року за згодою учасників судового процесу оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд прийшов до наступного.

12 травня 2008 року між ЗAT компанія «РАЙЗ»та ФГ “Мамонт” було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №00058 з додатками №1 та №1а, які є невід’ємною частиною договору поставки (надалі -договір).

Згідно з п. 1.1. та п. 1.2. договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію (далі за текстом - Товар), а відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару та нарахованих процентів, погоджені сторонами - визначені в договорі та специфікації (Додатки № 1 та № 1а).

Так, на виконання договірних зобов'язань, позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 67 775,04 грн., що підтверджується наступними документами: довіреністю серії ЯЛТ № 960955 від 12.05.2008 року та накладними № ВН-10024-00326 від 20.05.2008 р. (на суму 34 323,84 грн.), № ВН-10024-00329 від 20.05.2008 р. (на суму 21 549,36 грн.) та № ВН-10024-00391 від 30.05.2008 р. (на суму 11901, 84 грн.).

Відповідно до п. п. 2.3., 2.5., 3.5.2. договору та додатку № 1а від 12.05.2008 року до договору, відповідач зобов'язався провести остаточний розрахунок за поставлений Товар в строк до 10.11.2008 р.

16.05.2008 року відповідачем в рахунок оплати вартості поставленого товару було сплачено позивачу грошові кошти в сумі 12356,58 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.05.2008 року.

Заборгованість відповідача по оплаті вартості (ціни) Товару складає 55 418,46 грн. (67 775,04 грн. - 12 356,58 грн.), що в грошовому еквіваленті в доларах США, згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України, станом на день поставки Товару (5,05 грн. за 1долар США), становить- 10 973,95 доларів США.

Відповідно до п. 2.2. договору, грошові зобов'язання відповідача існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений на день фактичної оплати відповідачем ціни договору (її неоплаченої частини).

Відповідно до п. 2.3., 2.6. - 2.9. договору та додатку № 1а до договору, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача проценти за користування товарним кредитом в сумі - 5,40 доларів США в строк до 10.11.2008р.

Офіційний курс долара США станом на 18.06.2009 року складає 7,61 грн. за один долар США.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, то стягненню підлягає основна заборгованість в сумі 83511, 76 грн. (10973,95 доларів США х 7,61 грн.) та відсотки за користування товарним кредитом в сумі 41,09 грн. (5,40 доларів США х 7,61 грн.)

Відповідно до ч.5 ст.225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Згідно п. 74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів сторони мають право передбачити в договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання.

Крім того, згідно п.1.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" №02-5/218 від 30.03.95 р. із змінами та доповненнями, зазначена умова договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п.7.4 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору відповідач повинен відшкодувати збитки. Сторони встановили, що розмір збитків становить 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Отже, розмір завданих позивачу збитків становить:

- з 11.11.2008 р. по 18.06.2009 р. –83511,76 грн.*80% = 66809,41грн.

Таким чином, стягненню підлягають понесені позивачем збитки в сумі 66809,41грн.

Відповідно до п. 7.5. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 (двадцять вісім ) процентів річних з простроченої суми.

У відповідності із ч.5 ст.694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, стягненню підлягає сума 14094,04 грн., що є 28% річних за неправомірне користування грошовими коштами за період з 11.11.2008 року по 18.06.2009 року.

Крім того, п.7.3 договору зазначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором строки ціни товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Пунктом 7.6. договору, сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється в день виконання стороною зобов'язання, забезпеченого санкцією.

У відповідності зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 12080,60 грн. за період з 11.11.2008 року по 18.06.2009 року.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь індекс інфляції за весь час прострочення оплати Товару в сумі 9436,83 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.          

Отже, стягненню підлягають збиткі від інфляції в сумі 9436,83 грн. за період з 11.11.2008 р. по 18.06.2009 р.

Згідно ст. 49 ГПК судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з фермерського господарства “Мамонт” (56023, Миколаївська область, Казанківській район, с. Миколо-Гулак, вул. Гагаріна, 64, код ЄДРПОУ 39642861) на користь Закритого акціонерного товариства компанія «РАЙЗ»(03680 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, п/р №26000040016675 в ВАТ «Укрексімбанк»м.Київ МФО 322312, код ЄДРПОУ 13980201) 85511 грн. 76 коп. –основного боргу, 41 грн. 09 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 66809 грн. 41 коп. - збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, 14094 грн. 04 коп. –28% річних за неправомірне користування грошовими коштами, 12080 грн. 60 коп. –пені, 9436 грн. 83 коп. - збитків від інфляції, а також 1859 грн. 73 коп.- державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя