Рішення № 6841800, 03.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р. Справа № 18/130/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Ковальжи А.І.,

за участю представників:

представник позивача – Лук’янова О.В., дов. № 09/05 від 21.01.2009р.,

представник відповідача 1) –Кирильчук О.І., дов. № 1399 від 14.08.2009р.,

представник відповідача 2) –не з’явився,

представник відповідача 3) –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»,

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

до відповідача 1) квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,

54000, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а,

відповідача 2) Миколаївського обласного військового комісаріату,

54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33.

відповідача 3) Міністерства оборони України,

03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6.

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі-позивач) звернулося з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі-відповідач 1), Миколаївського обласного військового комісаріату (далі-відповідач 2), Міністерства оборони України (далі-відповідач 3) про стягнення заборгованості у сумі 105 032 грн. 58 коп. та судових витрат по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача 1 позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що 12.10.2009р. ним здійснено оплату основного боргу у сумі 87039 грн. 35 коп., а також просив зменшити суму пені та відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення відсотків річних, інфляції.

Представники відповідача 2 та відповідача 3 у судове засідання не з’явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені, про причини своєї неявки суду не сповістили.

Заслухавши представників сторін, вивчивши наявними у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково. Висновок суду ґрунтується на такому: 01.11.2008р. між позивачем та відповідачем 2 укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2974 (далі - Договір), за умовами якого позивач постачає відповідачу 2 теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Згідно п. 6.3 Договору відповідач 2 за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної у Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

У листопаді 2008 року між позивачем та відповідачем 1 та відповідачем 2 укладений договір поруки № 2974 (далі –Договір поруки), згідно якого відповідач 1 поручається перед позивачем відповідача 2 за виконання останнім свого обв’язку по сплаті за спожиту теплову енергію, фінансування якої передбачене за рахунок коштів загального фонду державного бюджету починаючи з 01.11.2008р. в межах бюджетних призначень за наявною виділених асигнувань згідно Договору.

Згідно п. 1.5 Договору поруки підставою зобов’язання, що забезпечується Договором поруки є Договір.

Згідно п. 2.1, 2.2 та 2.3 Договору поруки у разі порушення відповідачем 2 зобов’язання, забезпеченого порукою за Договором поруки, відповідач 2 та відповідач 1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники; відповідач 1 відповідає перед позивачем в обсязі, передбаченим п.п. 1.1 та 1.2 Договору поруки; за порушення терміну оплати з вини відповідача 1 встановлюється пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочення та обов’язок сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Позивач в повному обсязі виконав господарські зобов’язання за Договором, відпустив відповідачу 1 теплову енергію для теплопостачання об’єктів відповідача 2, що підтверджується нарядами на включення системи опалення у 2008 році (докази у матеріалах справи).

За період з листопада 2008 року по квітень 2009 року відповідачу 1 поставлено теплової енергії на суму 156780 грн. 48 коп., з яких він сплатив 87039 грн. 35 коп. Таким чином відповідач 1 порушив порядок оплати спожитої теплової енергії, не виконавши умови Договору, внаслідок чого заборгував позивачу інфляційні витрати у сумі 5370 грн. 01 коп., 1637 грн. 67 коп. 3% річних та 10985 грн. 55 коп. –пені.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 13.10.2007р.,закріплює, що споживач теплової енергії зобов’язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту енергію, а ст. 25 вищевказаного Закону передбачає, що у разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати теплову енергію, заборгованість стягується в судовому порядку.

На суму основного боргу позивачем нарахована сума інфляційних витрат 5370 грн. 01 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Відповідно до ст. 233 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів в солідарному порядку пеню у сумі 5493 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 становить 5370 грн. 01 коп. –інфляційні витрати, 1637 грн. 67 коп. –3% річних, 5493 грн. - пеня.

Вимоги позивача ґрунтуються на законі, матеріалами справи підтверджені, отже, підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 233 ГК України, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54000, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; ідентифікаційний код 08029523), Миколаївського обласного військового комісаріату (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33; ідентифікаційний код 08029523 ; Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, ідентифікаційний код 30083966) 5 493 грн. –пені; 5 370 грн. 01 коп. –інфляційних витрат; 1 637 грн. 67 коп. –3% річних; 1 050 грн. 33 коп. держмита; 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя