Рішення № 6841734, 23.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р. Справа № 16/247/09

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(54055, м. Миколаїв, вул. 7Слобідська, 70 В/1)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз,18)

Про: стягнення 9574582,00 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Абдулін О.М., дов. № 40/10 від 27.08.2009 р.

Від відповідача: Ходикін М.М., дов. № 09/06 від 21.01.2009 р.

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 23.11.2009 р.

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 9574582,00 грн. заборгованості, з яких: 8307847,84 грн. –основного боргу, 258800,64 грн. - інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, 881817,37 грн. –пені.

Представник відповідача суму основного боргу у розмірі - 8307847,84 грн. визнає, але нарахування позивачем 258800,64 грн. - інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, 881817,37 грн. –пені заперечує, з посиланням на те, що 22.04.2002р. по справі №4/110 господарський суд Миколаївської області виніс ухвалу, якою був ведений мораторій на задоволення вимог кредиторів стосовно ВАТ «Миколаївська ТЕЦ». Також була введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна. Тому просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1266734,19 грн. відмовити, оскільки відповідно до ст.12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

30 вересня 2008 року між Миколаївською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(в подальшому МФ ДК «Газ України») (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль»(Покупець) було укладено договір №88/П/08 на постачання природного газу (надалі Договір). В подальшому до зазначеного вище Договору було укладено вісім додаткових угод від 01.10.2008р., 30.10.2008р., 26.11.2008р., 24.12.2008р., 30.01.2009р., 27.03.2009р., 27.04.2009р., 28.04.2009р.

Згідно з пунктом 2.1. Договору МФ ДК «Газ України»передала у власність Відповідачу в період з 1 жовтня 2008 року до 1 травня 2009 року природний газ в обсязі 12 694,000 тис. м3 на суму 27 543 503,59 грн. (двадцять сім мільйонів п'ятсот сорок три тисячі п'ятсот три) грн. 59 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р., 28.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р.

Згідно п. 6.1. Договору: «Покупець зобов'язався здійснювати оплату за природний газ виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу».

Таким чином, сума боргу ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»перед МФ ДК «Газ України»за договором № 88/П/08 від 30.09.2008 року станом на момент подання позову становить 8307847,84 грн. (вісім мільйонів триста сім тисяч вісімсот сорок сім грн.) 84 коп.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

          Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач просить також стягнути з відповідача 258800,64 грн.- інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, якої передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Крім цього, згідно з п. 7.2. Договору № 88/П/08 у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, відповідачу нарахована пеня у розмірі 881817,37грн.

Але, позивач вимагаючи стягнення 258800,64 грн. - інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, 881817,37 грн. –пені, не приймає до уваги ту обставину, що 22.04.02р. по справі №4/110 Господарський суд Миколаївської області виніс ухвалу, якою був ведений мораторій на задоволення вимог кредиторів стосовно ВАТ «Миколаївська ТЕЦ». Також була введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна.

Згідно з абзацом 24 ст.1 Закону про банкрутство термін „мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у тому значені, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Отже, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів, що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Відповідно до ст.12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такі як відшкодування збитків.

За змістом ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 2 ст.625 ЦК України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст.ст.216, 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Інфляційні збитки носять характер правової відповідальності, яка визначається як санкція при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язання. До того ж, 3% річних також не можна розглядати як визначену законом плату боржника за користування грошовими коштами кредитора - боргом, оскільки існує зв'язок між можливістю їх стягнення та наявними підставами юридичної відповідальності, отже ст.625 ЦК України передбачає відсотки як санкції за порушення боржником грошового зобов'язання.

Таким чином, відшкодування зазначених збитків від інфляції та 3% річних, як додатковий захід відповідальності, і є тими самими «іншими санкціями», які ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»забороняє застосувати за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань під час дії мораторію.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 258800,64 грн. - інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, 881817,37 грн. –пені відмовити.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз,18; п/р № 260087868 в МОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 30083966) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії “Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(54055, м.Миколаїв, вул. 7Слобідська, 70 В/1; р/р 2600500309898 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Миколаїв, МФО 326739, код ЄДРПОУ 34002440) 8307847,84 грн. –основного боргу, 25500,00 грн. –держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 258800,64 грн. - інфляційних витрат, 126116,18 грн. - 3% річних, 881817,37 грн. –пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя