Рішення № 6841506, 19.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справа № 11/225/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра-Плюс»

(54030, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 17, кв. 34, р/р26005611941 у філії ВАТ «МТБ»м.Миколаєва, МФО 326784, код ЄДРПОУ 32332730)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БаГор-Плюс»

(54001, м.Миколаїв, вул.Карла Лібкнехта, 12, кв.5, р/р26008901026066 у філії ПУМБ м.Миколаєва, МФО 326126, код ЄДРПОУ 32092731)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кочубей О.В., дов. №18/17 від 25.06.2009р.

від відповідача: Мінєєв Ю.М. –директор

СУТЬ СПОРУ: стягнення 96123,54 грн.

У судовому засіданні 17.11.2009р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.11.2009р.

Від відповідача надійшла заява №1510/3 від 16.11.2009р. відповідно до якої він заявляє, що постановою від 13.10.2009р. ТОВ «БаГор-Плюс»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. За таких обставин, виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом здійснюється у випадках і в порядку, передбаченому ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечував.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд, –

в с т а н о в и в:

На підставі усної домовленості та виставлених відповідачем рахунків-фактур №25-12/7 від 25.12.2007р., №29-02/07 від 29.02.2009р., №31-03/08 від 31.03.2008р. №30-04/08 від 30.04.2008р., позивачем впродовж грудня 2007 року –квітня 2008 року було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 175945,93 грн., в якості передплати за паливно-мастильні матеріали (дизпаливо –18240 л, бензин А-76 –9609 л, бензин А-92 –8700 л).

Як вбачається з пояснень позивача, сторони домовились, що паливно-мастильні матеріали мали бути поставлені відповідачем після попередньої оплати але без встановлених строків.

Боржник частково виконав свої зобов’язання, поставивши позивачу 5902 л бензину А-76 на суму 25260,56 грн. та 9090 л дизпалива на суму 42177,6 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними №РН-02-063 від 25.02.2008р. та №РН-03-019 від 06.03.2008р. (а.с.22).

Оскільки форму та строки розрахунків сторони не узгодили, то згідно приписів ст.530 ЦК України кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобов’язаний виконати його в семиденний строк від дня пред’явлення вимог, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, 18.06.2009р. позивач направив відповідачу лист-вимогу б/н про повернення грошових коштів в сумі 108507,77 грн. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, виконання зобов’язання по поставці паливно-мастильних матеріалів втратило для нього інтерес.

Відповідач зобов’язання щодо повернення грошових коштів виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 12384,23 грн., що підтверджується банківською випискою по розрахунковому рахунку позивача (а.с.13).

Залишок боргу складає 96123,54 грн.

31.07.2009р. за №17/7 позивач повторно направив відповідачу лист-вимогу про сплату боргу в сумі 96123,54 грн.

У визначений законом строк відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно набутого ним майна у вигляді 96123,54 грн.

Згідно з положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 ст.1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 96123,54 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо необхідності пред’явлення даних вимог в рамках справи про банкрутство, оскільки згідно з положеннями ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тільки в межах ліквідаційної процедури пред’являються вимоги за зобов’язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання по поставці паливно-мастильних матеріалів, а в подальшому зобов’язання по поверненню позивачу боргу в сумі 96123,54 грн. виникли в відповідача в період грудня 2007 року –квітня 2008 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та визнання його банкрутом. Окрім того, суд приймає до уваги, що представником відповідача, фактична наявність заборгованості не оспорюється.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 96123,54 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БаГор-Плюс», 54001, м.Миколаїв, вул.Карла Лібкнехта, 12/39, (р/р26008901026066 у філії ПУМБ м.Миколаєва, МФО 326126, код ЄДРПОУ 32092731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єра-Плюс», 54030, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 17, кв. 34, (р/р26005611941 у філії ВАТ «МТБ»м.Миколаєва, МФО 326784, код ЄДРПОУ 32332730) 96123,54 грн. боргу, 962,0 грн. держмита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя