Ухвала суду № 68413158, 22.08.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3410/17 22.08.2017 22.08.2017

Провадження №22-ц/784/1781/17

Справа № 490/3410/17 Головуючий першої інстанції: Гуденко О.А.

Провадження № 22-ц/784/1781/17 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Шагаєм О.А.

за участі позивача ОСОБА_2., його представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «АХА Страхування»

на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про визнання окремої умови угоди недійсною,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПАТ СК «АХА Страхування») про визнання окремої умови угоди недійсною.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2017 р. відкрито провадження за вищезазначеним позовом.

В апеляційній скарзі представник ПАТ СК «АХА Страхування» вказує, що ухвала судді є незаконною та необґрунтованою через порушення вимог процесуального закону щодо підсудності цивільних справ, просить її скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Відкриваючи провадження у справі та призначаючи справу до розгляду, суддя Центрального районного суду м. Миколаєва вважав, що зазначений позов підсудний даному суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судді з огляду на таке.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що між ПАТ СК «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) 14 січня 2014 р. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено».

Позивач, посилаючись на невідповідність окремих пунктів цього договору положенням Закону України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживача» (далі - Закон № 1023-ХІІ), звернувся до суду з даним позовом до страховика.

За загальним правилом підсудності, визначеним ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

В той же час статтею 110 ЦПК України передбачена можливість підсудності окремих категорій справ за вибором позивача, зокрема, визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Страхування - це окремий вид договірних зобов'язань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто договір страхування - це двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 85/96-ВР «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом преамбули цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що договір страхування - це договір про фінансову послугу, яка відноситься до небанківського сектора.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ, то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом № 1023-ХІІ в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Виходячи з положень пункту 22 частини 1 статті 1 Закону № 1023-ХІІ, споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Отже, зазначене свідчить, що норми Закону № 1023-ХІІ поширюються на правовідносини, що виникають під час укладення та виконання договорів добровільного страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, місце проживання позивача зареєстровано у АДРЕСА_1, що знаходиться у Центральному районі м. Миколаєва.

З урахуванням викладеного та положень ч. 5 ст. 110 ЦПК України позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання, тому ухвала судді про відкриття провадження у справі постановлена з дотриманням норм ЦПК України щодо правил підсудності цивільних справ, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково, відкриваючи провадження у справі, вважав, що справа підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва, не заслуговують на увагу, оскільки суддею обґрунтовано визначено підсудність за місцем проживання позивача на підставі положень ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали судді.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», відхилити, ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська