Постанова № 684105, 03.05.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.05.07 Справа № 10/81ад.

Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/81ад за позовом

Закритого акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об’єднання Азот",

м. Сєвєродоенцьк

до 1. Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку

2. Головного управління державного казначейства України в Луганській області

про стягнення 22 846 677 грн. 00 коп.

в присутності представників:

від позивача - Масловський О.В. - юрисконсульт, довіреність № 23юр від 20.10.06.;

від І відповідача - Шаповалов С.Г. - нач.юр.відділу, довіреність № 09-27/31 від 09.01.07., Калашнікова І.Б. - заст.нач.відділу, довіреність № 7819/10-028 від 05.03.07.;

від ІІ відповідача - Мінаєва І.І. - пров.спец.-юрисконсульт, довіреність № 09-22/1-65 г від 16.03.07.

У судовому засіданні відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалась перерва з 17.04.2007р. до 27.04.2007р., з 27.04.2007р. до 03.05.2007р.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювалась звукова фіксація судового процесу в засіданні 17.04.2007р.

Згідно з п. 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалась звукова фіксація судового процесу за клопотанням учасників процесу в засіданням 27.04.2007р. і 03.05.2007р.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2006 року у розмірі 22846677 грн. 00 коп.

Заявою № 23юр від 22.03.2007. позивач змінив позовні вимоги і зменшив розмір позовних вимог на 6000000 грн., виклавши позовні вимоги:

- стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок № 31111030700080 в ГУДК України у Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010200) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року у розмірі 16 846 677 грн. на користь ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на його поточний рахунок у банку.

Заявою № 23юр від 17.04.2007. позивач знов зменшив розмір позовних вимог і просить :

- стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок № 31111030700080 в ГУДК України у Луганській області, МФО 804013, код платежу 14010200) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року у розмірі 11 346 390 грн. 60 коп. на користь ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на його поточний рахунок у банку.

Ухвалою суду від 22.03.2007р. замінено другого відповідача - ВДК в м. Сєвєродонецьку на його правонаступника - Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області.

І –ий відповідач відзивом № 4936/10-005 від 21.03.2007. заперечує проти позову.

ІІ –ий відповідач відзивом № 11-25/1345 від 17.04.2007р. повідомив реквізити для стягнення бюджетного відшкодування і повідомив, що відповідно до розділу 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86, орган державного казначейства здійснює будь - які дії з виплати бюджетного відшкодування згідно висновку податкового органу або за рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (позивач у справі) взято на податковий облік в ДПІ в м. Сєвєродонецьку 29.12.2004р. за № 351, зареєстровано платником податку на додану вартість 29.12.2004р., про що видано свідоцтво за № 16631912 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

20.12.2006 року позивач подав до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року (вх. № 46685). Разом з декларацією поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними поданої декларації, усього податкових зобов’язань (рядок 9) - 12 628 044 грн., усього податкового кредиту (рядок 17) –39 870 075 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення і складала – 27 242 031 грн. (рядок 18.2).

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) –19 477 000 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 19 477 000 грн.

Суми, що підлягає відшкодуванню розрахована у рядку 4 Розрахунку бюджетного відшкодування - 19 477 000 грн.

19.01.2007р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок (вх. № 285) до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, разом з ним подані розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними уточнюючого розрахунку № 285 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) –22 846 677 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 22 846 677 грн.

Суми, що підлягає відшкодуванню розрахована у рядку 4 Розрахунку бюджетного відшкодування - 22 846 677 грн.

З 11.01.2007р. до 23.01.2007р. на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2006 року, про складено довідку № 214/23-33270581 від 29.01.2007р.

В довідці зазначено, що при перевірці показників податкової декларації за жовтень 2006 року (попередній податковий період) від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту з коригуванням платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (рядок 19.1 та рядок 19.2) складає 22 846 677 грн.

За наслідками проведеної виїзної позапланової документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 29.12.2006р. № 2042/23 - 33270581, підтверджено правомірність від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 22 846 677 грн.

В довідці № 214/23-33270581 від 29.01.2007р. також зазначено, що сума податкових зобов’язань, що відображена в декларації з ПДВ за листопад 2006 року відповідає даним реєстру виданих податкових накладних. Також вказано, що при перевірці правильності формування складу податкового кредиту порушень не встановлено.

Судом також досліджено документи, що підтверджують формування складу податкового кредиту і оплату жовтня 2006 року - реєстри отриманих і виданих податкових накладних жовтня і листопада 2006 року, податкові накладні, видані постачальниками у жовтні і листопаді 2006 року, платіжні документи жовтня 2006 року на оплату вартості товарів в т.ч. ПДВ.

Дані перевірки з питання достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року відповідають даним платника. Порушень не встановлено.

У висновку вказано, що перевіркою підтверджено заявлену ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 року в сумі 11 291 107 грн. 33 коп.

За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2006 року в сумі 11 555 569 грн. 67 коп., що пов’язано з неотриманням відповіді на запит про проведення зустрічної перевірки ЗАТ «Укргаз –Енерго».

ДПІ в м. Сєвєродонецьку видано органу казначейства такі висновки про відшкодування ПДВ за листопад 2006 року:

№ 10р від 28.02.2007р. на суму 6 000 000 грн.,

№ 14р від 21.03.2007р. на суму 5 291 107 грн. 33 коп.

№ 21р від 10.04.2007р. на суму 8 185 892 грн. 67 коп.

А також висновок № 18р від 10.04.2007р. на суму 3 160 497 грн. 93 коп., в якому зазначено період –грудень 2006 року, але вказано декларацію № 285 від 19.01.2007р. Судом встановлено, що сума 3 160 497 грн. 93 коп. згідно висновку № 18р від 10.04.2007р. відшкодована в погашення бюджетного відшкодування за листопад 2006 року, оскільки уточнюючий розрахунок № 285 від 19.01.2007р. подано 19.01.2007р., але за звітний період - листопад 2006 року. У висновку № 18р від 10.04.2007р. помилково зазначено період - грудень в зв’язку з формуванням висновку в автоматичному режимі.

Фактично перераховано з Державного бюджету України на рахунок позивача:

платіжним дорученням № 10р від 13.03.2007р. суму 6 000 000 грн.,

платіжним дорученням № 14р від 21.03.2007р. суму 5 291 107 грн. 33 коп.,

платіжним дорученням № 21р від 26.04.2007р. суму 8 185 892 грн. 67 коп.,

платіжним дорученням № 18р від 26.04.2007р. суму 3 160 497 грн. 93 коп.

Крім того сума бюджетного відшкодування зменшилась на суму 209179 грн. 07 коп. за рахунок погашення податкових векселів.

Враховуючи заяву позивача № 23юр від 17.04.2007., якою позивач зменшив розмір позовних вимог до суми 11 346 390 грн. 60 коп., судом розглядається лише вказані позовні вимоги.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

Згідно підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2. цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4. статі 7 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 7.7.5. статті 7 Закону про ПДВ встановлено, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Закон про ПДВ також передбачає, які заходи застосовуються податковим органом, за наслідками перевірки, зокрема пунктом 7.7.7. статі 7 цього Закону передбачено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

На дату звернення з позовом позивача податковим органом внаслідок проведення таких перевірок не було відповідно до пункту 7.7.7. статі 7 Закону про ПДВ прийнято і надіслано позивачу податкове повідомлення, в якому зазначаються сума перевищення бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування.

Податковий орган у п'ятиденний термін після закінчення перевірки, мав надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На дату звернення з позовом податковим органом не надано органу державного казначейства відповідний висновок в порушення пунктом 7.7.5. статі 7 Закону про ПДВ.

На дату розгляду справи податковий орган видав відповідні висновки на повну суму ПДВ, належну до відшкодування позивачу, а орган державного казначейства фактично перерахував на рахунок позивача вказані суми.

На дату прийняття постанови по справі відсутні підстави для її задоволення, відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 03.05.2007р. і постановив в задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання розподілу судових витрат (витрат по сплаті державного мита) суд керується ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. З огляду на вищевказане, враховуючи, що дане рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, відсутні підстави для присудження здійснених судових витрат з Державного бюджету України.

Ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати з відповідача. Але позивач, маючи всі підстави відмовитись від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позову, не скористався цим правом, відтак судові витрати покладаються на позивача.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.05.2007р. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 49, 51, 137, 68, 94, 95, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 07.05.2007р.

Суддя Т.М.Мінська