Ухвала суду № 68409636, 21.08.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/17849/17

Провадження №1-кс/127/7405/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Мидвецького О.В., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слiдчого Вiнницького вiддiлу полiцiї Головного управлiння Нацiональної полiцiї у Вiнницькiй областi ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Литвиненка)АДРЕСА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 3 ст.191 КК України, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Фещенко В.А. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Мидвецьким О.В.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Вінниця» (далі - ТОВ «Обрій-Вінниця») від 01.10.2008 № 39 ОСОБА_2 прийнятий на посаду торгового представника ТОВ «Обрій-Вінниця», яке зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 54. Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.10.2008 на ОСОБА_2, як торгового представника, покладено відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей та повернення грошових та матеріальних цінностей від клієнтів. Також, згідно посадової інструкції ОСОБА_2 зобовязаний вживати заходів щодо забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану продукцію.

Так, протягом серпня 2015 року ОСОБА_2, працюючи на посаді торгового представника ТОВ «Обрій-Вінниця», реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення майна (грошових коштів), яке було йому ввірене у звязку із виконанням ним своїх посадових обовязків торгового представника для тимчасового зберігання та доставки їх в касу підприємства, діючи умисно, підбурюваний жагою до легкої наживи, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна - ТОВ «Обрій-Вінниця» та бажаючи настання таких наслідків, привласнив грошові кошти в сумі 158 927 грн., які він отримав від субєктів підприємницької діяльності клієнтів фірми у якості оплати за поставлений їм товар для подальшої їх здачі в касу підприємства.

Причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_2 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви від директора ТОВ «Обрій-Вінниця» ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_4; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; висновком експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи, тощо.

Слідчий зазначив, що після вчиненого злочину ОСОБА_2 почав їздити за межі України і рідко зявляється у м. Вінниці, у т.ч. за місцем своєї реєстрації та проживання.

Згідно інформації Прикордонної служби України ОСОБА_2, починаючи з 31.10.2015 і по теперішній час часто перетинає державний кордон України, виїжджає за кордон, тобто саме після написання заяви директором ТОВ «Обрій-Вінниця» з приводу привласнення ним грошових коштів підприємства.

Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Вінницькій області ОСОБА_2 станом на 23.03.2017 зареєстрований за адресою:м. Вінниця, вул. Марії Литвиненко-Вольгемут (Литвиненка)АДРЕСА_2.

Однак, допитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_9, який проживає за вказаною адресою, повідомив, що не володіє інформацією щодо фактичного місцезнаходження, місця роботи, контактних телефонів свого сина ОСОБА_2

Допитані в якості свідків мешканці вказаного будинку підтвердили, що їх сусід ОСОБА_2 вже тривалий час не проживає з батьками.

Оскільки вжитими заходами встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2 не представилось можливим, тому 29.03.2017 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України, надіслане ОСОБА_2 поштою рекомендованим листом по місцю його реєстрації.

18.04.2017 Вінницьким міським судом надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

19.08.2017 о 18.30 год. ОСОБА_2 затриманий працівникамиДержавної прикордонної служби України на пункті пропуску «Шегині» під час перетину державного кордону.

Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що свідчить про неможливість запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обовязків, слідчий звернувся з даним клопотаннямс до суду.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, вказавши, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України може бути метою та підставою для застосування запобіжного заходу, просив застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що ОСОБА_2 лукавить про те, що не знав, що його розшукують, оскільки він знав про те, що досудовим слідством розслідується дане кримінальне провадження, що готується слідчим відносно нього підозра, тощо, натомість ОСОБА_2 навмисно переховувався від слідства за межами України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 заперечила проти даного клопотання, суду пояснила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема факт ухилення ОСОБА_2 не доведено, останній має міцні соціальні зв"язки, тобто дружину, батька, має постійне місце проживання, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, на даний час дійсно разом з дружиною виїжджає за кордон, оскільки має намір заробити кошти та сплатити борги ТОВ "Обрій - Вінниця", просила врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання чи домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі заперечення захисника, суду пояснив, що не знав, що його розшукують, просив обрати до нього більш м"який запобіжний захід.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №12015020010006328 від 22.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 3 ст.191 КК України,заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисника, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2, який одружений та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 хоча раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак він обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого кримінального правопорушення, даним злочином вчиненим повторно завдано значної матеріальної шкоди, переховувався від органів досудового розслідування, а тому наявні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В даному випадку строк дії запобіжного заход слід обмежити існуючим строком досудового розслідування до 24: 00 години 29 вересня 2017 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених названим Кодексом, ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, -.

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування , а саме: до 24: 00 години 29 вересня 2017 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37315033000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_10 казначейство України, м. Київ МФО 820 172).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обовязки, передбачені пунктами 1-3, ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: