Ухвала суду № 68408312, 21.08.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр.№2/759/4983/17

ун. №759/12248/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ПАТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2017 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку 17.08.2017 передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з прохальної частини даного позову, позивач просить визнати неправомірними дії державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Ніни Володимирівни щодо арешту майна ОСОБА_1 та скасувати Постанову державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Ніни Володимирівни про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 11.07.2017.

Позивач звернувся до суду з позовом в порядку позовного провадження, проте просить скасувати постанову державного виконавця, яка може бути розглянута в порядку звернення до суду із скаргою на рішення державного виконавця.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У випадку, коли боржник оскаржує дії державного виконавця щодо підставності та обґрунтованості арешту накладеного на майно, таке звернення підлягає розгляду шляхом подачі боржником скарги на дії державного виконавця (ст. 383 ЦПК України).

Отже, позивач має визначитись чи він бажає звернутись до суду з позовними вимогами про скасування арешту в порядку, передбаченому Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши в прохальній частині перелік майна з якого на думку позивача має бути скасовано арешт, чи позивач бажає звернутись до суду із скаргою на дії державного виконавця, яка має розглядатись в порядку, визначеного відповідним розділом ЦПК України.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, тому суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху для надання позивачу часу на усунення зазначених судом недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним надати строк для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 119-121, ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ПАТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з майна залишити без руху.

Надати позивачу п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали у зазначений строк заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: