Рішення № 68407561, 15.08.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1560/17

2/703/1061/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Васильківської Т.В.

секретар судових засідань Кочеткова І.В.

за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

та представника відповідача Власенка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Смілянської міської ради, третя особа: ОСОБА_7 про встановлення факту та продовження строку прийняття спадщини

встановив:

19 травня 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Смілянської міської ради, третя особа: ОСОБА_7, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним братом ОСОБА_8, яка померла у червні 2015 року, та визначити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: с. Борщівка, Кременецький район Тернопільська область, додатковий місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої у червні 2015 року сестри ОСОБА_8.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що його рідна сестра, ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7), яка проживала у м. Сміла Черкаської області померла у червні 2015 року. Заповіту сестра за життя не лишила. Він та його рідний брат ОСОБА_7 являються спадкоємцями другої черги за законом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_8 немає, оскільки вона була розлучена, дітей не мала, а їх батьки померли. Під час видачі йому паспорту громадянина України, з невідомих причин, його прізвище зазначили як ОСОБА_5, хоча у свідоцтві про народження прізвище зазначено як ОСОБА_5, так як і дошлюбне прізвище його померлої сестри, тобто написання його прізвища зазначеного у паспорті однією літерою відрізняється від написання дошлюбного прізвища сестри, що може ускладнити нотаріальну процедуру прийняття спадщини після її смерті. Йому відомо, що сестрі на момент смерті на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. У встановлений законом шестимісячний термін ні він, ні його брат, не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки їм не було відомо про смерть сестри. Протягом тривалого часу вони із сестрою не спілкувався, тому не знали про її смерть. Навесні 2017 року він приїхав у м. Сміла з метою та дізнався, що вона померла. Про смерть сестри йому з братом ніхто не повідомляв, тому вони не мали можливості прийняти участі у її похованні та заявити про свої спадкові права на її майно. Брат від прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті сестри відмовився на його користь, однак він позбавлений можливості звернутися до нотаріуса, в зв'язку з тим, що з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, яким просить йому поновити.

Позивач ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з наведених в позові підстав. Одночасно, зазначили, що на їх бумку поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини викликана замовчуванням Смілянською міською рада Черкаської області факту смерті сестри позивача, що виразилось у неповідомленні його про такі обставини, також в необізнаності позивача про смерть сестри, та в тому що його прізвище однією літерою відрізняється від прізвища сестри, що також перешкоджало йому звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом термін.

Представник відповідача Смілянської міської ради Черкаської області - Власенко І.І. в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що проти задоволення позову в частині встановлення факту, що позивач, є рідним братом ОСОБА_8, яка померла у червні 2015 року, Смілянська міська рада не заперечує, оскільки ці обставини підтверджуються матеріалами справи.

В частині позовних вимог щодо продовження строку прийняття спадщини заперчував та пояснив, що за загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином , право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦП України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. За змістом вказаної норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви про прийняття спадщини не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Крім того, Смілянська міська рада не зобов'язана повідомляти близьких родичів чи зацікавлених осіб про смерть особи. Смілянська міська рада Черкаської області вважає, що незнання позивача про смерть ОСОБА_8 не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому в цій части позовних вимог просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просив позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити, а судові засідання проводити без його участі. Одночасно, ОСОБА_7 надав суду письмові пояснення в яких вказав, що весною 2017 року йому та його брату ОСОБА_5 стало відомо, що у червні 2015 року померла їх рідна сестра ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7), яка проживала в м. Сміла. Заповіту сестра за життя не лишила, інших родичів крім них вона не мала, отже вони є єдиними спадкоємцями другої черги за законом. Інших спадкоємців після смеріт ОСОБА_8 немає, оскільки вона була розлучена, дітей не мала, а батьки померли. Через те що він з братом живуть у Тернопільській області та не спілкувалися з сестрою, про її смерть довідалися лише весною 2017 року. Він бажання приймати спадок після смерті сестри не має, тому було вирішено що це зробить його брат ОСОБА_5 Підтверджує факт, що його брат пропустив строк з поважних причин, так як ні його, ні ОСОБА_5, ніхто про смерть сестри не повідомляв. Запевнив, що ОСОБА_5 являється братом померлої ОСОБА_8.

Заслухавши пояснення позивача, його представників та представника відповідача, врахувавши письмові пояснення третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Згідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 11 серпня 2017 року Кременецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла - у червні 2015 року (а.с.59).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Спадкоємцем другої черги за законом на майно спадкодавця згідно закону є позивач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_7, інших спадкоємців не має.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00018517278 від 11 серпня 2017 року ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Борщівка Кременецького району Тернопільської області. Її батьками були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.61).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвище №00018517442 від 11 серпня 2017 року ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище на «ОСОБА_8» (а.с.60).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 18 травня 2017 року Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_13 - позивач по справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с. Борщівка Кременецького району Тернопільської області. Його батьками були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.8).

02 січня 2012 року Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області видано паспорт серії НОМЕР_3, в якому зазначено прізвище позивача як «ОСОБА_5» (а.с.4).

Відповідно до копії довідки виданої виконкомом Лосятинської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 09 серпня 2017 рок, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідною сестрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - позивача по справі(а.с.62).

Третя особа ОСОБА_7 у своїх письмових поясненнях зазначив, що ОСОБА_5 дійсно являвся померлій ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7) рідним братом (а.с.26).

Згідно п.7постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлення факту родинних відносин має юридичне значення для позивача, тому вимоги позивача в частині встановлення факту родинних відносин обґрунтовані на законі, підтверджені матеріалами справи, в зв'язку з чим і підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про визначення додаткового місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбаченост.1217ЦК України.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач та його представники вважають, що строк прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки про смерть ОСОБА_8 позивач не знав, так як не був повідомлений відповідачем Смілянською міською радою Черкаської області, у зв'язку з чим, він лише на весні 2017 року дізнався про смерть останньої.

Проте, суд не може погодитися з такими доводами сторони позивача. Так, відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Статтею ст.60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем та його представниками жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що в позивача були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, не додано.

При цьому, факт відмінності прізвища позивача однією літерою від прізвища його померлої сестри не є перепоною звернення із відповідною заявою до нотаріуса, а лише зобов'язує надати додаткові матеріали на підтвердження факту спорідненості із спадкодавцем, для вирішення нотаріусом питання щодо існування права на спадкування.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги, доводи сторони позивача, про те, що позивач не скористався своїм правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця.

З цих це підстав суд не може прийняти до уваги і пояснення третьої сторони, оскільки вони аналогічні доводам сторони позивача.

Крім того, суд має зазначити, що до повноважень, компетенції чи обов'язків Смілянської міської ради Черкаської області - відповідача по справі, повідомлення родичів чи зацікавлених осіб про смерть особи, не входить, а тому твердження позивача про поважність пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини з мотивів неповідомлення його відповідачем про смерть сестри, - не ґрунтується на вимогах закону.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, його вимоги не ґрунтуються на доказах у справі та нормах матеріального права, а тому у задоволенні позову в частині визначення ОСОБА_5 додаткового місячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої у червні 2015 року сестри ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) слід відмовити.

Керуючись ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 213-215, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним братом ОСОБА_8, яка померла у червні 2015 року.

В решті позовних вимог - відмовити

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2017 року.

Головуючий Т.В. Васильківська