Вирок № 68407547, 22.08.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/3934/16-к

1-кп/703/58/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

за секретаря судовиз засідань Бондаренко А.І., Кочетова І.В.

з участю прокурорів Трегубова Є.І.

захисника Примака В.А.

та обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміли кримінальне провадження №42016250000000195 про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с.Климівка, Карлівського району, Полтавської області, а мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, на момент інкримінованих дій працюючого на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, на час розгляду провадження не працюючий, одруженого, має неповнолітнього сина 2013 року народження, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до наказу №159 о/с від 11.11.2015 року, маючи спеціальне звання - майор поліції, будучи працівником правоохоронного органу, представником влади, наділеним повноваженнями відповідно до вимог ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» а також відповідно до змісту посадової інструкції працівників управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, а тому відповідно до ст. 18 та Примітки 1 ст. 364 КК України будучи службовою особою, діючи умисно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, використовуючи надану владу та повноваження, усупереч інтересам служби, в ході здійснення своєї професійної діяльності, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Так ОСОБА_4, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та в зв'язку з неприязними відносинами, які в нього склались напередодні з ОСОБА_6, який допомагав ОСОБА_5 в реалізації продуктів харчування, 03.10.2016 близько 10 години, перебуваючи по АДРЕСА_2, розташованого на вказаній вулиці, де ОСОБА_5 здійснює продаж продуктів харчування, почав перевірку його підприємницької діяльності та почав вимагати від останнього неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП - порушення порядку провадження господарської діяльності.

У свою чергу ОСОБА_5, маючи реальні підстави вважати ОСОБА_4, службовою особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП та побоюючись притягнення до адміністративної відповідальності, був змушений погодитися на вимогу ОСОБА_4 щодо надання останньому неправомірної вигоди в сумі 3000 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

У цей же день ОСОБА_4, шляхом використання наданих йому повноважень, в приміщенні кабінету № 204 Смілянського відділення поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, розташованого за адресою вул. Перемоги, 13, м.Сміла, Черкаської області, в період із 11 години 30 хвилин по 12 години 40 хвилин, наказав покласти грошові кошти в сумі 2000 грн. па його робочий стіл між документами, після чого повідомив ОСОБА_5 про те, що другу частину неправомірної вигоди останній має надати йому у визначений ним час. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу, 03.10.2016 одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди частину попередньо обумовленої суми в розмірі 2000 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до наказу №159 о/с від 11.11.2015 року, маючи спеціальне звання - майор поліції, будучи працівником правоохоронного органу, представником влади, наділеним повноваженнями відповідно до вимог ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» а також відповідно до змісту посадової інструкції працівників управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, а тому відповідно до ст. 18 та Примітки 1 ст. 364 КК України будучи службовою особою, діючи умисно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, використовуючи надану владу та повноваження, усупереч інтересам служби, в ході здійснення своєї професійної діяльності, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Так ОСОБА_4, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та в зв'язку з неприязними відносинами, які в нього склались напередодні з ОСОБА_6, який допомагав ОСОБА_5 в реалізації продуктів харчування, 03.10.2016 близько 10 години, перебуваючи по АДРЕСА_2, розташованого на вказаній вулиці, де ОСОБА_5 здійснює продаж продуктів харчування, почав перевірку його підприємницької діяльності та почав вимагати від останнього неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП - порушення порядку провадження господарської діяльності.

У свою чергу ОСОБА_5, маючи реальні підстави вважати ОСОБА_4, службовою особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП та побоюючись притягнення до адміністративної відповідальності, був змушений погодитися на вимогу ОСОБА_4 щодо надання останньому неправомірної вигоди в сумі 3000 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності.

У цей же день ОСОБА_4, шляхом використання наданих йому повноважень, в приміщенні кабінету № 204 Смілянського відділення поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, розташованого за адресою вул. Перемоги, 13, м.Сміла, Черкаської області, в період із 11 години 30 хвилин по 12 години 40 хвилин, наказав покласти грошові кошти в сумі 2000 грн. на його робочий стіл між документами, після чого повідомив ОСОБА_5 про те, що другу частину неправомірної вигоди останній має надати йому у визначений ним час. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу, 03.10.2016 одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди частину попередньо обумовленої суми в розмірі 2000 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 07.10.2016 о 11 годині 36 хвилин зателефонував ОСОБА_5 на мобільний телефон та повідомив, щоб останній привіз решту частини попередньо обумовленої неправомірної вигоди в сумі 1000 гривень до магазину «Київстар» в м. Сміла Черкаської області звідки до нього зателефонував, і до нього підійдуть заберуть кошти. Однак через деякий час ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4, що не може відлучитись з дому, де проживає та попросив його у разі можливості під'їхати до його місця перебування, на що останній погодився.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4, 07.10.2016 близько 13 години 45 хвилин під час зустрічі із ОСОБА_7, перебуваючи в АДРЕСА_3, яка відбувалась у автомобілі марки „Рено Лагуна" державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, наказав ОСОБА_5 покласти решту частини неправомірної вигоди в сумі 1000 гривень до кишені чохла переднього пасажирського сидіння вказаного автомобіля, що останній відразу ж і зробив. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу, одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди частину попередньо обумовленої суми в розмірі 1000 грн., а всього одержав від ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел, в якості неправомірної вигоди гроші в розмірі 3000 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КК України, на такій кваліфікації наполягало і обвинувачення під час судового розгляду.

Як на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину, орган досудового слідства та сторона обвинувачення посилається на такі докази:

- показання свідка ОСОБА_5, який під час судового розгляду розповів, що 03.10.2016 близько 10 години він із вантажного автомобіля неподалік церкви по АДРЕСА_2 торгував власними кавунами і динями, та різними овочами. В цей час приїхав автомобіль «Рено Лагуна» кольору металик, з якого вийшов ОСОБА_4 показав своє службове посвідчення працівника міліції, інший чоловік не представлявся, однак був в форменому одязі, та вийшовши із машини почав фотографувати причіп із товаром та складати якісь документи. ОСОБА_4 одразу пред'явив претензію з приводу того, що на передодні не зміг купити на цій точці кавуна, потім попросив показати йому документи, що дають право продавати кавуни, а дізнавшись, що таких документів немає, почав вимагати гроші, назвавши суму 17 тисяч гривен. Коли приїхав ОСОБА_6, який напередодні продавав на точці кавуни, та вибачився перед ОСОБА_4 за те, що той не зміг купити кавуна, то ОСОБА_4 сказав, що чекає його в своєму кабінеті № 204 в райвідділі з трьома тисячами гривень, за те, щоб не складати протокол щодо торгівлі без належних документів. На вказану вимогу, того ж дня, ОСОБА_5 близько 11 години 10-15 хвилин прийшов до приміщення Смілянського відділення поліції, де на вахті його було записано до журналу і пройшов на другий поверх до кабінету № 204. Перебуваючи в кабінеті, ОСОБА_5 повідомивши, що може віддати лише частину коштів, за вказівкою ОСОБА_4 поклав наявні у нього 2000 грн. в документи, що були у нього на столі. Після цього ОСОБА_4 записав його анкетні данні, номер телефону, та сказав, що він повинен сплатити йому ще 1000 грн.

Після спілкування з ОСОБА_4, 3 жовтня 2016 року він подав до податкової інспекції відповідні документи і зареєстровався як приватний підприємець у сфері здійснення оптової та роздрібної торгівлі фруктами та овочами

Обурившись діями ОСОБА_4, 05.10.2016 року, він звернувся до співробітників УВБ в Черкаській області та повідомив про вказаний факт. Далі з метою фіксації вимагання та передачі неправомірної вигоди в сумі 1000 (тисяча) грн. він видав працівникам поліції вказані гроші, які ті помітили, сфотографували та вручили йому під протокол, а він повинен був передати їх ОСОБА_4. Також на нього вділи спеціальне обладнання, але 06.10.2016 ОСОБА_4 так і не зателефонував.

7 жовтня 2016 року близько 7 години ранку на нього знов вділи відповідне обладнання для фіксації злочинних дій ОСОБА_4, а близько 11 години 30 хвилин на його номер зателефонував ОСОБА_4, який повідомив, що гроші необхідно принести на протязі години до магазину під назвою «Київстар», який розташований в центрі міста Сміла, біля магазину «Україна». Але працівники внутрішньої безпеки, які були поруч, сказали, що гроші треба передати безпосередньо ОСОБА_4, тому він сказав, що не зможе відлучитись із дому. А зателефонувавши близько 13 години 20 хвилин, до ОСОБА_4, повідомив, що гроші може передати біля свого домоволодіння, на що той погодився, та зателефонувавши через деякий час сказав, що буде через 15-20 хвилин. Близько 13 години 40 хвилин біля його будинку вони зустрілись з ОСОБА_4, у автомобілі останнього, де він за вказівкою ОСОБА_4 поклав кошти в сумі 1000 грн. до кишені в чохлі на спинці переднього сидіння.

- показання свідка ОСОБА_6, який під час судового розгляду повідомив, що 1 жовтня 2016 року на прохання свого знайомого ОСОБА_5 він спостерігав за його причепом з товаром, який знаходився в АДРЕСА_2 та близько 19-20 години відлучився, а коли повернувся то біля товару стояв автомобіль марки «Рено Лагуна» сріблястого кольору, та ОСОБА_4, якого він бачив вперше, сказав, що оскільки він сторожував кавуни, то йому слід продати їх за ціною 2 грн. за кілограм. На що він сказав, що нікому нічого не повинен, а ОСОБА_4 сказав, що ще повернеться. Про те, що цей чоловік є працівником поліції він не знав.

3 жовтня 2016 року він також був біля кавунів, також був і їх власник ОСОБА_5, та коли приїхав ОСОБА_4, то він пішов по своїх справах, але через деякий час зателефонував ОСОБА_5, та повідомив, що через нього виникли проблеми і треба підійти до місця продажу кавунів. По приїзду біля точки продажу ОСОБА_5 був ОСОБА_4 та поліцейський у форменому одязі, який складав якісь документи. Він згадав ОСОБА_4, та на прохання ОСОБА_5 вибачився перед ним за нещодавній інцидент. Після чого ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5, щоб той був у нього через 15 хвилин в кабінеті № 204 в райвідділі. ОСОБА_6 чув, що вказаний чоловік називав суму коштів 17 тисяч гривень, але кому та за що не називав.

- показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які під час судового розгляду показали, що 6 жовтня 2016 року працівниками поліції були запрошені в якості понятих. В той день в їх присутності були помічені та сфотографовані гроші в сумі 1000 грн. (купюри номіналом 50 грн. в кількості десять штук та купюри номіналом 100 грн. в кількості п'ять штук), які в подальшому вручили ОСОБА_5. Це відбувалось в автомобілі на околиці міста Сміла, Черкаської області, також на ОСОБА_5 надівали якісь засоби для відео спостереження. Потім до 23 години вони чекали у ОСОБА_5 вдома що йому хтось зателефонує, але так і не дочекались. Наступного дня зранку вони знову були вдома у ОСОБА_5, але ніхто не звонив, на пропозицію працівників поліції ОСОБА_5 зателефонував тому кого вони чекали. Близько 12 години відбулась іще одна розмова та ОСОБА_5 повідомив, що не зможе нікуди відлучитись із дому, і той чоловік погодився приїхати до нього. Потім ОСОБА_5 вийшов та спілкувався в машині з обвинуваченим, їм все було видно і чути так як на ньому була відеокамера. Потім вони були присутні під час огляду автомобіля, з якого вилучалось багато документів, огляду кабінету ОСОБА_4, повторного огляду автомобіля вже у дворі райвідділу, при цьому складалось багато документів, та вони ставили на них свої підписи, підтверджуючи зміст. ОСОБА_4 неодноразово просив надати йому захисника, але цього не відбулось.

- показання свідка ОСОБА_9, який під час судового розгляду повідомив, що він є дільничним інспектором Смілянського ВП, 3 жовтня 2016 року він був у своїх справах в міськвиконкому, та вийшовши на двір зустрів ОСОБА_4, який повідомив, що їде в райвідділ, та запропонував підвезти. Коли вони разом їхали повз центральний ринок, то ОСОБА_4 зупинив свій автомобіль неподалік собору, біля торговців кавунами, та вийшов. Він же лишався в автомобілі, та не цікався подіями що відбувались на дворі. Виходив з машини лише спілкуючись по телефону. Зміст розмови ОСОБА_4 з людьми біля кавунів, він не чув, та через нетривалий час вони поїхали до райвідділу, більше він ОСОБА_4 того дня не бачив. Ніяких документів про адмінправопорушення він не складав, та і не міг складати, оскільки це не підвідомча йому територія.

- показання свідка ОСОБА_12, яка суду повідомила, що являється працівником Смілянського ВП ГУНП, та 3 жовтня 2016 року була в наряді на пропускному режимі. В той день крім інших, до відділу поліції приходив ОСОБА_5, який зайшов о 11 год. 30 хв. та повідомив що йде в кабінет ОСОБА_4 по особистому питанню. Ніяких вказівок від ОСОБА_4 щодо даної особи вона не отримувала. Вийшов даний чоловік о 12 год. 40 хв., при цьому повідомив, що скарг не має, про що вона зробила запис у журналі.

- показання свідка ОСОБА_13, який будучи допитаним під час судового розгляду повідомив, що являється ФОП, та в жовтні до нього на офіс заходив ОСОБА_4, у якого в цьому ж магазині працює дружина, недовго поспілкувавшись він поїхав у своїх справах. Ні про які гроші він не повідомляв.

- дані витягу з ЄДРД про внесення до реєстру відповідних відомостей про вчинення злочину 5 жовтня 2016 року (т.1 а.133);

-- дані протоколу прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 5 жовтня 2016 року, відповідно до якого він повідомив про вимагання у нього працівником поліції ОСОБА_4 грошей в розмірі одна тисяча гривен за не притягнення до адміністративної відповідальності (т. 1 а.п.135-137);

- дані протоколу огляду, ідентифікації та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів, та огляду особи від 06.10.2016 із фото таблицею, відповідно до якого працівниками поліції оглянуто та вручено ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 грн, на які попередньо помічені СХР, та сфотографовані, також зафіксовані їх номінал, серія та номерні знаки (т.1 а.п.139- 146 )

- дані протоколу огляду місця події від 07.10.2016, з оптичним диском, на якому зафіксовано обставини проведення огляду автомобіля обвинуваченого, та процедура вилучення речей і документів, що в подальшому визнані речовими доказами (т. 1 а.п. 147-152);

- дані протоколу огляду Інтернет сайту, щодо наявності реєстрації ФОП ОСОБА_5 із роздруківкою відповідної інформації, згідно якої ФОП ОСОБА_5 3 жовтня 2016 року здійснив державну реєстрацію права на господарську діяльність щодо оптової та роздрібної торгівлі фруктами, овочами та іншими продуктами харчуання (т. 1 а.п. 153-156)

- дані протоколу огляду документів вилучених в автомобілі „Рено Лагуна" державний номерний знак НОМЕР_1 від 11.10.2016, відповідно якого крім великої кількості процесуальних та особистих документів ОСОБА_4 оглянуто копії документів про реєстрацію ФОП ОСОБА_5 та притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 152 КУпАП, які на підставі постанови слідчого від 11.10.2016 зберігаються при протоколі (т. 1 а.п. 157-166);

- дані заяви начальника відділу Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_15, відповідно до якої він дозволив проведення огляд місця події у кабінеті 204 Смілянського відділу поліції та у внутрішньому подвір'ї (т.1 а.с. 167);

- дані протоколу огляду місця події від 7 жовтня 2016 року з оптичним диском, відповідно до якого повторно оглянуто належний обвинуваченому автомобіль «Рено Лагуна» державний номерний знак НОМЕР_1, що на момент огляду знаходився на подвір'ї Смілянського ВП, та з якого вилучено відеореєстратор, із картою пам'яті (т.1 а.с.168-172 )

- дані протоколу огляду речових доказів від 12 жовтня 2016 року, яким оглянуто відеореєстратор «GAZER Н521» карта пам'яті з написом «SP micro SD НС 10 16 GB» на якій містять відео файли, адаптером до неї з написом «GAZER micro SD Adapter Lock», кріплення та дріт живлення (т. 1 а.п. 173-175);

- дані протоколу огляду відеозапису, що міститься на вилученій флеш-карті з відеореєстратору «GAZER Н521», із стенограмою подій, що передували затриманню ОСОБА_4 та фото таблицею (т. 1 а.п. 179-188)

- дані протоколу огляду предмету, із фото таблицею, відповідно до якого оглянуто належний обвинуваченому мобільний телефон марки «Lenovo», із двома сім картами «Київстар», «Life» та картою пам'яті «SanDisk 2 GB micro SD», яким встановлено перелік вхідних, вихідних та пропущених дзвінків на телефон ОСОБА_4 за період з 25.09 по 7.10.2016 року (т. 1 а.п. 189-198);

- дані листа Смілянської ОДНІ ГУ ДФС у Черкаській області щодо реєстрації ОСОБА_5 приватним підприємцем починаючи з 3 жовтня 2016 року (т. 1 а.п. 200);

- дані копії матеріалів адміністративної справи про притягнення у вересні 2016 року ОСОБА_5 до адмінвідповідальності за ст.. 152 КУпАП (т.1 а.п. 202-207)

- дані протоколу огляду журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 19.10.2016, з копією аркушів журналу, на яких зафіксовано прихід 3.10.2016 року об 11:30 та уход об 12:40 ОСОБА_5 в кабінет №204 (т. 1 а.п. 208-216 );

- дані листа Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області щодо закріплення кабінету №204 за старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області ДЗЕ НП України ОСОБА_4 (т. 1 а.п. 218)

- дані висновку експерта № 2/1377 від 21.10.2016, відповідно до якого на грошових купюрах вилучених із автомобіля ОСОБА_4 є нашарування СХР з люмінесценцією жовтого кольору; на тампонах зі змивами з рук ОСОБА_4 нашарування СХР не виявлені; СХР виявлена на вилучених з автомобіля ОСОБА_4 грошових купюрах має спільну родову належність з СХР наданою на експертизу в якості експериментального зразка (т. 1 а.п. 220-238)

- дані протоколу огляду фрагменту газетного паперу із зразком СХР, два марлевих тампони із змивами з лівої та правої руки ОСОБА_4 та контрольний тампон, та постанови про визнання їх речовими доказами (т. 1 а.п. 227-229);

- дані висновку експерта № 1/1737 від 26.10.2016, відповідно до якого грошові купюри вилучені під час ОМП в автомобілі ОСОБА_4 виготовлені підприємством, яке здійснює випуск гривні для національного банку України (т.1 а.п 231- 235)

- дані протоколу огляду грошових коштів, та постанови про визнання речових доказів, якими оглянуто та визнано речовими доказами попередньо вилучені під час ОМП з автомобіля ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 1000 (тисячі) гривень вартістю 100 (сто) гривень в кількості 5 (п'ять) штук, які мають наступні серії та номери: КВ 8988564, МС 491 1206, ВФ 5992781, ME 8241740, КС 0250813; 50 (п'ятдесят) гривень в кількості 10 (десять) штук, які мають наступні серії та номери: КД 3628931; КЛ 0938546; НЕ 0761327; РЖ 5427412; ПД 7534813; РВ 9637737; СН 1114932; СЗ 5834609; ПД 8918361; ПЄ 4532049 (т. 1 а.п. 236-238);

- дані протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від13 жовтня 2016 (т. 1 а.п. 245-247);

- дані протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 13 жовтня 2016 року зі стенограмою (т. 1 а.п. 248-251);

- даними витягу з наказу № 159 о/с від 11.11.2015 про призначення ОСОБА_4 на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (т. 2 а.п. 7);

- даними витягу з посадової інструкції працівників управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (т. 2 а.п. 6);

Крім цього, за клопотанням прокурора, в судовому засіданні, суд дослідив відео- та аудіо- записи, які містяться на спеціальних носіях (DVD дисках), що зберігаються у паперових конвертах із відмітками (т.1 а.п.152, 172, 178, т.2 а.п.1)

За своїм змістом, відео- та аудіо- файли відображають події та обставини, суть перебігу яких відображено в досліджених судом двох протоколах про огляди місця події, в стенограмі подій, відображених на файлах з відео реєстратору, а також в стенограмі результатів аудіо-, відео контролю за особою.

Але, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута із грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - не підтверджують прямо чи опосередковано існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. Тому суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення вину ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України не довела.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 категорично заперечував свою причетність до інкримінованих йому злочинних дій передбачених ч.3 ст.368 КК України. Надав суду показання, що в кінці вересня чи на початку жовтня, точної дати не пам'ятає, у вечірній час він разом з дружиною та сином з метою придбати кавун, підійшли до вантажного автомобіля, по АДРЕСА_2, неподалік центрального ринку та поблизу собору, з якого здійснювалась торгівля кавунами. Біля автомобіля нікого не було, хоча по обстановці було видно, що торгівля здійснюється, та вони з сім'єю залишились чекати. Приблизно через 20 хвилин до автомобіля підійшов ОСОБА_6, який на його зауваження про недопустимість залишення товару, почав висловлюватись нецензурною лайкою, та відмовився здійснювати йому продаж кавунів. Як дружина, так і маленький син це все бачили, та були дуже схвильовані, тому він вирішив поїхати звідти, але сама ситуація його сильно розізлила, та він мав на меті висловити своє невдоволення власнику. Через декілька днів, а саме 3 жовтня 2016 року, він проїжджав на власному автомобілі по центру міста Сміла, та побачивши біля міської ради дільничного ОСОБА_9 вирішив його підвезти, адже їхав до райвідділу. Коли проїздили по вул.АДРЕСА_2, то побачив, що з того ж автомобіля здійснюють продаж кавунів. Зупинившись, він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_9 лишився всередині та не приймав ніякої участі у розмові, чи взагалі виходив ОСОБА_9 з автомобіля, він не бачив. Кавунами торгував ОСОБА_5, який повідомив, що це його машина та товар. Він представився, назвавши свою посаду та місце роботи, та розповів йому про той неприємний інцидент, що мав місце на передодні, також просив провести бесіду з відповідним продавцем. На що ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6, який під'їхав та вибачився за свою поведінку, на цьому конфлікт фактично було вичерпано. В свою чергу, під час спілкування, він, як пересічний громадянин попросив показати документи на право здійснювати торгівлю, з метою довідатись чи контролюється хоч якимось чином якість відповідного товару. При цьому він не здійснював офіційну перевірку, відділ у я кому він працює взагалі не займається розслідуванням таких питань.

ОСОБА_5 став телефонувати своєму батьку, після розмови з яким, повідомив, що взагалі ніяких документів на право торгівлі та по якості кавунів він не має. Обурившись, такою ситуацією, він вказав ОСОБА_5 на неприпустимість торгівлі продуктами, без будь-яких документів, та запропонував для продовження розмови прийти до нього у райвідділ, оскільки вже поспішав на роботу, де мала відбутись запланована раніше зустріч. Назвавши номер свого кабінету, сів в авто та вони разом зі ОСОБА_9 поїхали до райвідділу. Ніяких протоколів на місці ніхто н складав, ні про які кошти, він нікому там не вказував, та єдине для чого він сказав ОСОБА_5 прийти до нього в кабінет, це бажання роз'яснити йому про необхідність належного оформлення його діяльності.

Через деякий час до нього в кабінет прийшов ОСОБА_5, якому він роз'яснив про необхідність реєстрації його як ФОП, а також порядок отримання дозволів на торгівлю кавунами в місткій раді. Ні про які гроші розмови не було, та ОСОБА_5 йому нічого не передавав. Під час розмови, він погодився з необхідністю належним чином оформити свою діяльність, але почав розповідати, що таке оформлення потребує вкладення коштів, яких він в той момент не мав, що у нього на утриманні перебувають діти, та попрохав позичити йому необхідну суму, яку найближчим часом віддасть. Перейнявшись ситуацією, що виникла у ОСОБА_5, та бажаючи сприяти припиненню порушення ним закону, при здійсненні торгівлі продуктами, які міг вжити і його син, він вирішив позичити йому одну тисячу гривен, про яку той просив, оскільки вона була у нього в наявності. При цьому, обмінявшись контактними даними, домовились, що той у найкоротші терміни належним чином оформить свою діяльність, отримає необхідні дозволи про що його повідомить, та поверне гроші, як тільки буде мати відповідний виторг. 7 жовтня 2016 року ОСОБА_5 зателефонував йому, він зрозумів, що той оформив документи, та хоче віддати позичені кошти, тому повідомив, що зараз знаходиться в центрі, в «магазині Київстар», та що він може привезти гроші і залишити там. Через деякий час у телефонній розмові ОСОБА_5 повідомив, що він знаходиться вдома з дітьми, та не може нікуди відлучитись, тому вони домовились зустрітись біля його помешкання. На обумовленому місці, ОСОБА_5 сів в його автомобіль на заднє сидіння. Він знав, що той повинен віддати йому гроші та показати документи, тому сказав покласти їх у задній карман пасажирського сидіння, так як той знаходився безпосередньо біля нього, і це було зручно. Під час розмови, ОСОБА_5 підтвердив, що оформився як ФОП, та почав висловлювати незрозумілі речі, про можливість вирішення питання з правоохоронними органами, щодо дозволу продовжувати торгівлю, на що він уточнив, що він має на увазі, та повідомив, що йому слід завершити оформлення дозвільних документів, також зауважив на недопустимість хамства з боку продавця. Разом з тим, той продовжував наполягати щодо необхідності сплати якихось коштів дільничним, та він йому сказав, що нічого нікому не треба платити, головне щоб були оформлені документи, і тоді ніяких проблем у нього не буде. В цей час до них під'їхали працівники внутрішньої безпеки, та почали здійснювати процесуальні дії. Він неодноразово просив забезпечити участь захисника у відповідній слідчій дії, але його прохання було проігноровано. Після огляду автомобіля з якого вилучили всі його речі, а також слідчий сказав, що і автомобіль вилучається, за кермо сів працівник ДАІ, та автомобіль перевезли на майданчик райвідділу. Вже там, в автомобілі знову проводити огляд, при цьому якщо перший раз у нього хоча б формально запитали дозволу, то другий раз у нього ніхто нічого не питав, та він взагалі не був залучений до відповідної слідчої дії, хоча знаходився неподалік.

Вважає що його кримінальне переслідування є безпідставним, ніяких дій на вимагання чи то отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди він не вчиняв. Вважає, що ОСОБА_5 має якусь неприязнь до всіх представників правоохоронних органів, яка у поєднанні із небажанням оформляти належним чином підприємницьку діяльність та дозволи на здійснення торгівлі, спонукало його до того, що він його оговорив, та створив такі умови, що викличуть підозру в його доброчесності. Наполягав, що ніякого злочину він не вчиняв, а тому просив його виправдати.

Аналізуючи показання обвинуваченого, надані під час судового розгляду, у комплексі із дослідженими судом доказами, суд приходить до висновку, що такі показання є послідовними, узгоджуються між собою та в цілому із сукупністю інших доказів досліджених судом, оцінку достовірності та допустимості, яких буде наведено нижче.

Статтею 91 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов'язок доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення

Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі ж сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Оцінюючи допустимість зібраних під час досудового розслідування доказів, суд звертає увагу на обставини, що послугували підставою для внесення відомостей до ЄРДР та процедуру здійснення негласних слідчих дій щодо ОСОБА_4

Так, крім заяви свідка ОСОБА_5, стороною обвинувачення суду не надано жодних відомостей, які б підтверджували наявність у правоохоронних органів конкретних та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_4 причетний до корупційних дій з використанням влади наданої йому законом.

Сторона обвинувачення, наполягає, що таких висновків правоохоронні органи дійшли виходячи із змісту заяви ОСОБА_5 від 05.10.2016 про вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_4 за не складання ним протоколу про адмінправопорушення, при цьому жодних доказів про наявність у ОСОБА_4 повноважень складти відповідний протокол за вчинення адмінправопорушення передбаченого ст. 164 КУпАП, стороною обвинувачення суду не надано.

Так, прокурор наполягав на тому, що ОСОБА_4 мав такі повноваження, оскільки був посадовою особою поліції, та на його переконання відповідно до вимог ст. 255 КУпАП всі посадові особи поліції мають повноваження на складення протоколу за ст. 164 КУпАП.

Суд не погоджується із такими доводами прокурора, оскільки п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП, визначає право складення протоколу за відповідною статтею не будь-якою посадовою особою поліції, а лише уповноваженою особою. Така вимога закону, на думку суду передбачає надання підтвердження повноважень конкретної посадової особи на право складати протокол за вчинення відповідного адміністративного правопорушення, відповідно до особливостей місця її роботи.

Так, відповідно до повідомлення начальника управління захисту економіки в Черкаській області, відповідно до п.3 ч.2 розділу 4 Положення про управління захисту економіки в Черкаській області, затвердженого наказом ДЗЕ НП України від 16.11.2015 року №3 працівники управління мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства. Одночасно, працівниками УЗЕ протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП не складались, та даний вид правопорушень не являється пріоритетним напрямком діяльності управління (т.2 а.п.5)

Таким чином, ОСОБА_4, як службова особа управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з урахуванням напрямку діяльності відповідного управління, не був уповноважений на складання протоколу за ст. 164 КУпАП.

Оцінюючи в якості доказу заяву ОСОБА_5, про вчинення злочину суд враховує ту обставину, що заявник вказує, що ОСОБА_4 вимагає у нього неправомірну вигоду в розмірі 1 тисячі гривен, при цьому сам свідок ОСОБА_5 не заперечує факти здійснення ним торгівлі з порушенням визначеного законом порядку, при цьому жодних даних про ніби то вже здійснену ним передачу ОСОБА_4 коштів у сумі 2000 грн, в заяві не зазначає, жодних доказів на підтвердження заяви не надає.

Таким чином, на момент внесення відомостей про злочин до ЄРДР та початок проведення розслідування щодо ОСОБА_4 у правоохоронних органів фактично були відсутні об'єктивні підстави вважати його причетним до вчинення корупційних дій, проте відносно нього ініціюються проведення негласних слідчих дій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2012р. у справі «Веселов та інші проти Російської Федерації», встановлено, що якщо доказ є результатом негласної операції, органи влади повинні бути готовими продемонструвати, що у них були обґрунтовані причини для організації негласної операції. Наявність конкретних та об'єктивних підстав є обов'язковою умовою для здійснення негласних операцій.

Крім того, оцінюючи обставини ініціювання початку розслідування даного кримінального провадження, суд враховує, що при постановленні рішення у справі "Тейксейра де Кастро проти Португалії" ЄСПЛ констатував, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

З аналізу показань свідків ОСОБА_5, та залучених в якості понятих свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були присутні під час здійснення контролю за злочином, дії ОСОБА_5 під час здійснення відповідної операції були суворо підконтрольні працівникам внутрішньої безпеки. Зокрема, після того, як ОСОБА_4 не зателефонував 6 жовтня та в першій половині дня 7 жовтня, то за вказівкою працівників що здійснювали супровід негласних слідчих дій, ОСОБА_5 сам зателефонував ОСОБА_4, та тільки після цього розпочалось їх спілкування щодо передачі коштів.

Крім того, як вбачається зі стенограми спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_4 7 жовтня 2016 року в автомобілі Рено, ОСОБА_4 від свідка надходить пропозиція здійснювати проплати з метою забезпечення не перешкоджання працівниками правоохоронних органів його зайняттю господарською діяльністю без отримання всіх необхідних дозвільних документів, на що ОСОБА_4 не погоджується, та наполягає на необхідності оформлення документів.

Наведені обставини, встановлені під час проведення судового розгляду на думку суду об'єктивно вказують на активну участь працівників поліції, які здійснювали супровід негласних слідчих дій, що виходять за межі пасивного розслідування.

Таким чином, виходячи з наведеного, та правової позиції Європейського суду з прав людини, обставини встановлені судом вказують на провокацію з боку працівників правоохоронних органів, шляхом надання вказівок залученому до негласних слідчих дій свідку ОСОБА_5, з метою спровокувати ОСОБА_4 до вчинення дій, що мають ознаки злочину передбаченого ст. 368 КК України.

За таких обставин, суд вважає показання свідка ОСОБА_5, та інші докази отримані за його активної участі, є такими, що здобуті з внаслідок провокації, тобто з порушенням норм Закону, а тому вони є не допустимим доказом, та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Як зазначено вище, на підтвердження винуватості ОСОБА_4, прокурором надано протоколи негласних слідчих дій.

Згідно частини 3 ст. 246 КПК України рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Проведені негласні слідчі дії, у формі аудіо- та відео контролю за особою, як свідчать дані наданих протоколів, а також дані листа Апеляційного суду Черкаської області проводилися на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду черкаської області №1806т від 5 жовтня 2016 терміном з 6.10 по 30.11.2016 року(т.2 а.п.18)

Однак стороною обвинувачення всупереч положенням ст. 92 КПК України, якою регламентовано обов'язок доказування, не доведено допустимість даних, що містяться у вказаних протоколах, як доказів обвинувачення, тоді як сторона захисту піддавала сумніву наявність такої ухвали слідчого судді.

В свою чергу судова палата у кримінальних справах ВСУ, своєю постановою у справі №671/463/15-к від 6 березня 2017 року, висловила правову позицію, щодо невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду Відповідно до вказаної правової позиції, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов'язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій(зокрема ухвали слідчих суддів), та їх не відкриття є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.

Таким чином, суд визнає дані, що містяться у протоколах за результатами проведення відповідних негласних слідчих дій, недопустимими доказами, оскільки вони отримані з порушенням порядку передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

Крім того, як повідомили в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, а також свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11. як 6, так і 7 жовтня ОСОБА_5 вручали засоби контролю, з якими він у подальшому зустрічався із ОСОБА_4

Разом з тим, прокурором не долучено до матеріалів кримінального провадження процесуальні документи, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_5 засобів аудіо-, відеоконтролю, а так само не надано відомості щодо підстав його залучення до участі в проведенні таких негласних слідчих дій.

Крім того, стороною обвинувачення стверджується, що дозвіл на проведення аудіо та відео контролю був наданий ще з 6 жовтня 2016 року, та про факт фіксування подій у вказаний період вказували допитані судом свідки, разом з тим, протокол про результати аудіо- , відео контролю містить роздруківку розмов, лише починаючи з 13 години 25 хв. 7 жовтня 2016 року, коли ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_5 та домовляється про зустріч біля його будинку, при цьому нічого не зазначено про обставини їх попереднього спілкування у той же день але у більш ранні час, на які вказує надана суду інформація, отримана під час огляду переліку вхідних та вихідних викликів на мобільному телефоні обвинуваченого, що об'єктивно вказує на приховування стороною обвинувачення від суду частини отриманої в результаті негласних слідчих дій інформації.

Також, суд враховує, що на підтвердження винуватості ОСОБА_4 суду надано протокол від 13 жовтня 2016 року,. за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в межах даного кримінального провадження, а саме про результат контролю за вчиненням злочину в якому наведено обставини подій в період з 6 по 7 жовтня 2016 року. проведеної на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Черкаської області Трегубова Є.І

Надаючи оцінку відповідному доказу, суд враховує, що процедура проведення відповідної негласної слідчої дії виконана з дотриманням процесуальних норм, проте за змістом відповідний протокол не відповідає іншим наданим суду доказам, зміст яких не піддається сумніву.

Так, з показань свідків, що були присутні під час здійснення відповідного контролю, як поняті, вбачається, що перший телефонний зв'язок 7 жовтня між обвинуваченим та свідком ОСОБА_5, було здійснено саме свідком, за вказівкою працівників правоохоронних органів, разом з тим, в зазначеному протоколі вказано, що першим зателефонував ОСОБА_4, та почав вимагати від ОСОБА_5 передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 1000 грн. у визначеному ним місці.

Надаючи аналіз відповідному змісту протоколу, у поєднанні з показаннями свідків, а також за відсутності предоставлення суду зафіксованої розмови відповідного змісту, суд приходить до висновку, про фальсифікацію змісту відповідного протоколу, шляхом внесення обставин, які в дійсності не мали місця.

З урахуванням наведеного, такий доказ визнається судом недопустимим, та не приймається судом.

Оцінюючи належність та допустимість доказів, отриманих в результаті двох оглядів місця події від 07.10.2016 року, що проводився у салоні автомобіля марки „Рено Лагуна" державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_4 суд виходить із наступного:

Як вбачається із тверджень прокурора, відповідні огляди місця події було проведено безпосередньо після події передачі ОСОБА_5 коштів ОСОБА_4, та проникнення слідчого до салону відповідного автомобіля належного ОСОБА_4, відбулось за його добровільною згодою, яка зафіксована на відеозаписі фіксації відповідної процесуальної дії.

Разом з тим, сторона захисту наполягала, на тому, що процедура відповідної слідчої дії за своїм змістом фактично є обшуком автомобіля, на який відсутній дозвіл слідчого судді, тобто з порушенням визначеного законом порядку.

Оцінюючи добровільність надання згоди ОСОБА_4 на проведення огляду його автомобіля, суд виходить з обставин встановлених шляхом огляду відповідного відео файлу, на якому зафіксовано, що обвинувачений перед початком огляду автомобіля дійсно надав свою згоду, проте з урахуванням його становища, а саме утримування двома особами, із заламлювнням рук, не може свідчити про добровільність висловленої згоди.

Крім того, до початку проведення огляду, обвинувачений тричі просив надати йому можливість поспілкуватись з адвокатом, а також про неприпустимість розпочинати слідчі дії без участі його захисника, проте така його законна вимога була проігнорована, та слідча дія відбулась.

Надаючи аналіз законності проведення відповідної слідчої дії, суд враховує, що така слідча дія була проведена з грубим порушення права ОСОБА_4. на захист.

Крім того, суд керується вимогами ч.3 ст. 233 КПК, відповідно до якої слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

В свою чергу ВССУ, своєю ухвалою від 20 серпня 2015 року, справа № 5-1735км15 висловив правову позицію, щодо застосування судами норм КПК, що регламентують відповідні слідчі дії, у якій зазначив, що відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про звернення слідчого чи прокурора до суду за наданням дозволу слідчого судді на обшук транспортного засобу наступного дня, після проведення огляду транспортного засобу, який за тих обставин був невідкладним, унеможливлює використання протоколу огляду цього транспортного засобу як доказу під час прийняття процесуального рішення та посилання на нього під час ухвалення судового рішення.

Надаючи оцінку допустимості відповідного доказу, суд застосовує концепцію ЄСПЛ «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Суд вважає, що як самі протоколи огляду місця події, так і докази, які вилучені під час їх проведення, так само як і висновки експерта, здійснені за результатами дослідження відповідних доказів є недопустимими доказами, оскільки процедура отримання таких доказів, була проведена із порушенням вимог Закону, а тому такі докази не приймаються судом на підтвердження вини обвинуваченого.

Крім того, судом враховано, що весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та наданих прокурором на підтвердження вини обвинуваченого, не спростовує його показань, щодо обставин подій, які мали місце в період з 1 по 7 жовтня 2016 року.

Зокрема органом обвинувачення не надано жодного об'єктивного доказу того, що ОСОБА_4 вимагав та отримав у своєму службовому кабінеті від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 2 тисяч гривен.

Таке обвинувачення, як і відомості про попереднє вимагання ОСОБА_4 коштів в розмірі 3 тисяч базується лише на свідченнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Надаючи аналіз достовірності таких свідчень, судом враховано, що, ОСОБА_5, здійснював на території м.Сміла торгівлю кавунами та іншими овочами з порушенням визначеного законом порядку такої діяльності, та при цьому свідок ОСОБА_6, який не будучи належним чином оформленим як працівник, також здійснював торгівлю кавунами ОСОБА_5, та напередодні мав конфлікт із обвинуваченим ОСОБА_4 який мав намір їх придбати.

За таких обставин, на думку суду відповідні свідки є заінтересованими особами, які зацікавлені у притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, а тому їх показання, самі по собі без підтвердження будь-якими іншими об'єктивними доказами, не є достовірними, та не можуть бути враховані судом як єдиний доказ обвинувачення.

За змістом решти досліджених доказів, суд приходить до висновку, про неналежність таких доказів, оскільки вони як кожен сам по собі, так і всі вони в сукупності, - жодним чином не підтверджують обставин висунутого ОСОБА_4 обвинувачення.

Зокрема ОСОБА_4 не заперечував, як факт спілкування зі свідком ОСОБА_5 та його працівником ОСОБА_6, так і ту обставину, що ОСОБА_5 за його рекомендацією приходив до нього в кабінет де отримав роз'яснення з приводу процедури належного оформлення документів, що надають право на законній основі займатися тією діяльністю, якою займався ОСОБА_5 В свою чергу, на підтвердження таких тверджень обвинуваченого вказує та обставина, що саме 3 жовтня 2016 року, тобто в той же день, коли між ним відбулась роз'яснювальна розмова, ОСОБА_5 зареєструвався як фізична особа підприємець, із відповідним видом діяльності, що об'єктивно вказує на виконання ним тих дій, які рекомендував вчинити ОСОБА_4

В свою чергутвердження свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що дільничний інспектор, який був з ОСОБА_4 3 жовтня 2016 року на АДРЕСА_2, складав відносно ОСОБА_5 документи про адмінправопорушення були спростовані під час допиту свідка ОСОБА_9, який категорично заперчував таку обставину, та повідомив, що опинався в тому місці випадково, і жодних процесуальних дій там не вчиняв.

Також суд не приймає в якості належного доказу копії документів про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_5, оскільки дані документи жодним чином не підтверджують обставин викладених в обвинуваченні пред'явленому ОСОБА_4 Зокрема, як встановлено з відеофайлів вилучених з відеореєстратора встановленого в машині обвинуваченого, та оглянутих судом, ОСОБА_4 відповідні документи ОСОБА_5 не пред'являв, та взагалі не вказував про їх існування, тоді як обставина відсутності дозвільних документів у ОСОБА_5 була відома ОСОБА_4 з повідомлення самого ОСОБА_5

Саме ж по собі існування відповідних документів, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження згідно з вимогами ст. 91 КПК України, отже є неналежними доказами.

Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України стороною обвинувачення надано не було.

Клопотань щодо дослідження будь-яких інших доказів та допиту свідків від учасників кримінального провадження не надійшло.

Враховуючи ті обставини, що суд обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та при розгляді справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити і створював в ході розгляду справи всі необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних прав та обов'язків, зобов'язаний розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення на підставі наданих суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши всі докази, надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних, допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_4, як службовою особою здійснено по відношенню до ОСОБА_5 вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 у зв'язку з недоведеністю його причетності до вчинення кримінального правопорушення у якому він обвинувачуються.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз стягненню з обвинуваченого не підлягають у зв'язку з його виправданням, тому їх слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання обраний ОСОБА_4 та тимчасове відсторонення його від займаної посади після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.

Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що ним вчинене дане кримінальне правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання та відсторонення його від займаної посади, по набранню вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль РеноЛагуна д.н.з. НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_4 за належністю звільнивши від зобов'язання за зберігальною розпискою;

- -відеореєстратор «GAZER Н521» карта пам'яті з написом «SP micro SD НС 10 16 GB» на якій містять відео файли, адаптером до неї з написом «GAZER micro SD Adapter Lock», кріплення та дріт живлення а також мобільний телефон марки «Lenovo», із двома сім картами «Київстар», «Life» та картою пам'яті «SanDisk 2 GB micro SD», що зберігаються камері речових доказів слідчого відділу прокуратури Черкаської області - повернути за належністю ОСОБА_4;

- оптичні диски та документи, що зберігаються при матеріалах справи- залишити при матеріалах судової справи;

- кошти в сумі 1000 (тисячі) гривень - повернути ОСОБА_5 за належністю

- використані сейф пакети, марлеві тампонами зі змивами з рук ОСОБА_4, фрагмент газетного аркушу, що зберігаються камері речових доказів слідчого відділу прокуратури Черкаської області - знищити.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: Т. В. Васильківська