Ухвала суду № 68405438, 17.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/3178/14-ц Головуючий у І інстанції Керекеза Я. І.Провадження № 22-ц/780/4208/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 17.08.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Лівінського С.В., із участю секретаря Якимчук Ю.С., розглянувши у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на бездіяльність старшого державного виконавця Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденка Андрія Васильовича,

В С Т А Н О В И Л А :

20 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» звернулося до суду із вказаною скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденка Андрія Васильовича, в якій просить

визнати бездіяльністю невжиття старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденком Андрієм Васильовичем заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №50708450,

скасувати постанову старшого державного виконавця Руденка Андрія Васильовича відносно ухвалення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 вересня 2016 року по виконавчому провадженню №50708450,

зобов`язати старшого державного виконавця Руденка Андрія Васильовича винести постанову про відновлення виконавчого провадження №50708450,

зобов`язати старшого державного виконавця Руденка Андрія Васильовича вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №50708450.

Скаргу обґрунтовує тим, що старшим державним виконавцем Руденком Андрієм Васильовичем було відкрито виконавче провадження 05 квітня 2016 року та державний виконавець безпідставно врахував довідки, щодо майна боржника, які були отримані до відкриття виконавчого провадження.

Поряд з цим, вказані обставини свідчать про те, що старшим державним виконавцем не виконано зобов'язання з розшуку майна боржника.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2017 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» відмовлено.

На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що оскаржувана постанова винесена в межах зведеного виконавчого провадження, до якого приєднано виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1263/14 від 01 квітня 2015 року.

Зазначене підтверджується копією постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 05 квітня 2016 року, яка досліджена в судовому засіданні ( а.с. 147 ).

В межах цього зведеного виконавчого провадження державним виконавцем здійснювались дії щодо розшуку майна боржника, у тому числі до об`єднання виконавчих проваджень, що суд розцінює як належне дотримання державним виконавцем у своїх діях вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» ( що діяв на момент винесення оскаржуваної постанови ) передбачає, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Положення зазначеної статті передбачає право, а не обов`язок державного виконавця на вчинення певних дій.

При цьому суд враховує, що стягувач не звертався із заявами щодо розшуку майна колишньої дружини боржника, яке може бути визнано їх спільною сумісною власністю, тому державний виконавець не ініціював процес по виявленню такого майна.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про те,, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законом заходів для розшуку майна боржника.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» подало апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при її постановленні.

Просило, задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно ст. 383 ЦПК України, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 397,54 грн. ( а.с. 49 т. 1).

01 квітня 2015 року на підставі зазначеного рішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист ( а.с. 38-39 т. 2 )

На підставі заяви зазначеного кредитора, 05 квітня 2016 старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденком Андрієм Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50708450 за даним виконавчим листом і того ж дня - постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №45083586, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ( а.с. 11-12, 13, 14, 22, 23, 27-29 т. 2 ).

Окрім цього, державний виконавець здійснив запит до Держтехнагляду, територіального сервісного центру 3248 МВС України в Київській області на предмет виявлення майна та поточних рахунків боржника ( а.с. 24 т. 2 ).

Згідно отриманих відповідей, даних на ОСОБА_4 не виявлено ( а.с. 25, 26, 30 т. 2 ).

Відсутні у Держаної податкової служби України, Пенсійного фонду України відомості і про отримання боржником доходів, в т.ч. за трудовими угодами, цивільно-правовими договорами, пенсії, а юридичну особу - фіичну особу-підприємця припинено ( а.с. 31, 32, 33, 34 т. 2 ).

Не виявлено 19 серпня 2016 року державним виконавцем по місцю проживання ОСОБА_4 і належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення ( а.с. 35 т. 2 ).

І лише 26 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденком Андрієм Васильовичем на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у повній відповідності до інших положень Закону України "Про виконавче провадження", ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( а.с. 36-37 т. 2 ).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що дії та постанови державного виконавця повністю грунтуються на положеннях чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження", у відповідній редакції на час їх вчинення та ухвалення, відповідно.

Зазначеної у скарзі Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» бездіяльності щодо невжиття державним виконавцем заходів з розшуку майна боржника, як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується апеляційний суд, не виявлено.

Тим паче, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит», по суті, погодилось із діями державного виконавця щодо ухвалення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки не оскаржило їх, що свідчить, на переконання апеляційного суду, про правомірність дій державного виконавця у цій частині.

За таких обставин, суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відхилення заявлених товариством вимог і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, ним дана належна оцінка доказів по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 6, 11, 18, 25, 32, 47, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 213, 383-385 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами по справі.

Посилання апелянта на те, що йому не було надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження спростовуються матеріалами справи ( а.с. 15 т. 2 ).

Окрім іншого, зазначена обставина не свідчить про обгрунтованість заявлених вимог, оскільки названий процесуальний документ державного виконавця не оскаржується.

Інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі, зокрема, про безпідставність посилання старшого державного виконавця на довідки щодо майна боржника, отриманих до відкриття провадження, відсутність посилання на номер зведеного провадження та дати постанови про об'єднання проваджень у зведене, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених у скарзі вимог та не є підставою, у силу викладеного, для задоволення апеляційних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, окрім цього, зазначити наступне.

Згідно п. 18 постанови N 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення ( частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження ).

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» про зобов`язання старшого державного виконавця Руденка Андрія Васильовича винести постанову про відновлення виконавчого провадження №50708450, вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №50708450 не можуть бути задоволенні також і з підстав, зазначених у названій частині постанови.

Окрім іншого, у державного виконавця не знаходиться виконавче провадження, унаслідок чого він позбавлений можливості у законний спосіб виконати ці зобов`язання.

Кредитор також, на переконання апеляційного суду, з метою захисту своїх прав та інтересів, не позбавлений можливості повторно, при необхідності, подати у встановленому законом порядку виконавчий документ на виконання.

Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржувана ухвала, постановлена з додержанням вимог закону, не може бути скасована у відповідності до положень п. 1 ст. 312 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» відхилити. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на бездіяльність старшого державного виконавця Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Руденка Андрія Васильовича залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

С.В. Лівінський