Ухвала суду № 68403761, 17.08.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 cерпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року та рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління юстиції в Хмельницькій області, треті особи: Кам'янець-Подільське міжміське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук Світлана Леонтіївна, про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно й договору дарування та визнання права на спадкування частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами,

в с т а н о в и л а :

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 11 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилив, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року залишив без змін.

4 серпня 2017 року до Верховного Суду України звернулась ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвалених у справі рішень з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 17 Закону України «Про власність».

На підтвердження підстав перегляду судових рішень заявниця надала постанови Верховного Суду України від 13 червня 2012 року та 18 грудня 2013 року.

Перевіривши доводи заявниці, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предметим спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявниця, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що позивачка в 1988 році вселилась у спірний будинок як дружина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однак на день смерті останній не був співвласником спірного будинку і за життя за ним не визнавалось право власності, при цьому спільного господарства та спільного бюджету з ОСОБА_9, яка була власником будинку, вони не вели. Крім того, посилання позивачки на те, що ОСОБА_8 вклав значні кошти в поліпшення спірного будинку, не є підставою для визнання за ним права власності на ј частину вказаного майна.

У наданих для порівняння постановах Верховного Суду містяться висновки про те, що:

- у 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва, отже, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію (18 грудня 2013 року № 6-137цс13);

- відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об'єкт нерухомого майна, збудований до набрання зазначеним Законом чинності, не породжує в особи цього права, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об'єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва (13 червня 2012 року № 6-54цс12)

Таким чином, у справах, за результатами розгляду яких прийнято надані для порівняння постанови, та у справі, рішення в якій просить переглянути заявниця, наявні різні фактичні обставини.

Підстави для висновку про те, що ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління юстиції в Хмельницькій області, треті особи: Кам'янець-Подільське міжміське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук Світлана Леонтіївна, про визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно і договору дарування та визнання права на спадкування частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року та рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л І. Охрімчук

Я.М. Романюк