Ухвала суду № 68403747, 15.08.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

15 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Лященко Н.П.,

Романюка Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування,

в с т а н о в и л а :

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 17 травня 2017 року залишила рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

13 липня 2017 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини п'ятої статті 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цієї норми матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2015 року, в якій, на його думку, по-іншому застосовано вказану норму матеріального права. На підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, він посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - постанова Пленуму ВСУ).

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 17 травня 2017 року, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, залишивши без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, погодився з їх висновками про відсутність правових підстав для усунення відповідача від права на спадкування за законом з огляду на те, що суд не встановив факту його ухилення від обов'язку щодо утримання спадкодавця. При цьому відсутні докази на підтвердження того, що відповідач мав можливість надавати таку допомогу та спадкодавець потребував допомоги саме цієї особи.

Разом з тим в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2015 року, наданій заявником для порівняння, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, встановив, що спадкодавець перебував у безпорадному стані та потребував допомоги відповідача, який умисно ухилявся від надання допомоги, усвідомлював цей обов'язок і мав можливість його виконувати, але не вчиняв необхідних дій, тому суди дійшли висновку про усунення відповідача від права на спадкування за законом відповідно до положень частини п'ятої статті 1224 ЦК України.

Отже, порівняння наведених судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суди касаційних інстанцій під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Разом з тим надана заявником постанова Пленуму ВСУ не може слугувати підтвердженням невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки ця постанова не є судовим рішенням у розумінні пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк