Рішення № 68402708, 17.08.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/52/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017 Справа № 908/1251/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі ОСОБА_1 (01001, місто Київ, Рильський провулок, буд. 4)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Відрадненське (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3)

про стягнення суми 260000 грн.

Суддя Боєва О.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 14/17 від 03.08.2017р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 260000 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1251/17, справі присвоєно номер провадження № 9/52/17, судове засідання призначено на 13.07.2017р. Ухвалою суду від 13.07.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.08.2017 р.

У судовому засіданні 17.08.2018р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які обґрунтовано умовами договору поставки природного газу № 3-01/2016 від 22.07.2016 р., ст.ст. 193, 231, 265 ГК України, ст.ст. 526, 530, 691, 692 ЦК України. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 260000 грн. основного боргу за поставку природного газу за період з лютого по квітень 2017 рік.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, позовні вимоги не спростував, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру, отриманому господарським судом відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» а саме: 70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду від 20.06.2017р. про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, вручено уповноваженому представнику 22.06.2017р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, судом належним чином виконано обовязок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою «Енерджі ОСОБА_1» (Постачальник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Відрадненське» (Споживач, відповідач) укладено договір поставки природного газу №3-01/2016 від 22.07.2016 року, згідно з умовами якого Постачальник зобовязався поставити Споживачу у 2016 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а Споживач зобовязався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки та на умовах, передбачених договором.

В пункті 9.1 договору встановлено, що договір автоматично продовжується на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін протягом 30 днів до закінчення терміну його дії не сповістить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання.

26.12.2016р. сторонами підписано додаткову угоду № 2017-1 до вказаного договору, відповідно до якої у звязку з продовженням дії договору згідно з п.9.1, сторонами погоджено річні планові обсяги споживання природного газу на 2017 рік, із зазначенням щомісячного планового обсягу споживання. Сторони також погодили вартість природного газу, який буде постачатися з 01 січня 2017 року.

01.02.2017 р. укладено додаткову угоду № 2017-3, якою узгоджено, що ціна на газ, який буде постачатися з 01 лютого 2017 р. за 1000 куб.м. складає 9500 грн. (в т.ч. 1583,33 грн. ПДВ).

В розділі 5 договору встановлений порядок оплати наступним чином: Споживач зобовязаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок Постачальника на наступних умовах:

- 50% вартості до 01 числа місяця поставки природного газу;

- 15% вартості до 10 числа місяця поставки природного газу;

- 15% вартості до 20 числа місяця поставки природного газу;

- 15% вартості до 30/31 числа місяця поставки природного газу;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

В пункті 3.4 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невідємними частинами договору, і які є підставою для остаточних розрахунків.

Акти приймання-передачі природного газу складаються постачальником, підписуються і скріплюються його печаткою та направляються споживачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.3.4.1). Підписані та скріплені печаткою зі свого боку акти споживач зобовязаний повернути постачальнику протягом 3-х днів з дня їх отримання (п.3.5).

Матеріали справи свідчать, що Постачальником та Споживачем в установленому договором порядку оформлено та підписано Акти приймання-передачі природного газу за лютий - квітень 2017 року, а саме: акт № 00000000540 від 28.02.2017р. (260632,61 грн.), № 00000001164 від 31.03.2017р. (48250,52 грн.), № 00000001585 від 30.04.2017р. (6080грн.), всього на загальну суму 314963,13 грн.

Відповідно до п.5.4.2 договору відповідач зобовязався оплачувати позивачу вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідач перерахував на рахунок позивача суму 54963,13 грн., що підтверджується банківськими виписками за 07, 10, 11 квітня 2017р. та 25 травня 2017 р. (а.с.34-37) із призначенням платежу: за «природ. газ за лютий 2017р. згідно договору № 3-01/2016 від 22.07.2016 р».

26.04.2017р. на адресу відповідача направлялася претензія № 2017/04-82 від 24.04.2017 р., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день розгляду справи становить 260000 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми заборгованості за поставлений природний газ не надав. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 260000 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Відрадненське (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 00852186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі ОСОБА_1 (01001, місто Київ, Рильський провулок, буд. 4, код ЄДРПОУ 36716332) суму 260000 (двісті шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, суму 3900 (три тисячі девятсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 21 серпня 2017 р.