Ухвала суду № 68402627, 16.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року м. Київ К/800/11737/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Калашнікової О.В.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання Коцюрба В.М.,

за участю:

представника позивача Смоляр О.Ю.

представника відповідача Федоріна І.В.

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярослава" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року за позовом Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярослава" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Ходаківської Сніжани Вячеславівни, Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівни, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області Ходаківської Сніжани В'ячеславівни (далі - Реєстратор Ходаківська С.В.), державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівни (далі - Реєстратор Хріпкова І.Д.), третя особа: ОСОБА_5, про визнання протиправними дій, що стосуються реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею, 47,9 кв.м.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» просило скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення у справі - про задоволення позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5 просив у задоволенні позову ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» відмовити.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» є управителем фонду фінансування по будівництву (далі - ФФБ) житлового будинку в Київській області, АДРЕСА_1.

Між ТОВ «НІКА» ЛТД, як забудовником, та ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» 27.09.2013 року було підписано договір №25/2013/ ФФБ про організацію спорудження об'єкту будівництва з змінами та доповненнями. Предметом договору є будівництво забудовником житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_1.

Між Іпотечним центром в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (замовник), товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД (забудовник) та ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна» (управитель) 27.12.2013 року було укладено трьохсторонній договір № 131 про будівництво доступного житла (далі - договір № 131 від 27.12.2013 року) та трьохсторонній договір № 131/1 про резервування житла.

Предметом договору № 131 від 27.12.2013 року є залучення коштів від фізичних осіб (довірителів) та перерахування на фінансування будівництва житла.

Відповідно до пунктів 6.2 та 6.3. договору № 131 від 27.12.2013 року одночасно з укладанням договору між замовником та довірителем укладається договір між управителем та довірителем про участь у ФФБ, а після накопичення 100% вартості об'єкта на рахунку довірителя укладається договір про відступлення майнових прав з управителем та довірителем.

У подальшому 24.12.2014 року було укладено договір про участь у ФФБ між позивачем та ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 зобов'язувався профінансувати об'єкт фінансування № 226.

Після 100 % оплати вартості об'єкту інвестування між тими ж сторонами був укладений нотаріальний договір відступлення майнових прав від 24.12.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З.В., предметом договірних відносин якого виступають майнові права на квартири в житловому будинку за адресою по АДРЕСА_1.

Невід'ємною частиною зазначених договірних відносин є додаток №1 до договору про участь у ФФБ, а саме «Правила фонду фінансування будівництва № 25 виду «А», затверджені головою правління ЗАТ «ФК «Княгиня Ярославна» № 70 від 27.09.2013 року.

Дані договірні відносини регулюються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Будинок 21.10.2014 року був введений в експлуатацію та забудовником було виготовлено технічний паспорт на квартиру № 226.

Однак, для підписання акта прийому-передачі квартири між забудовником та ОСОБА_5 необхідно було провести остаточні розрахунки відповідно до пункту 21 договору від 24.12.2014 року, оскільки проектна та фактична площі об'єкту інвестування не співпадали. Даний акт підписаний не був, оскільки третя особа мала певні зауваження до виконаних робіт.

Відповідно до листа ОСОБА_5 від 30.12.2014 року він не погоджувався з фактичними обмірами об'єкту інвестування № 226 та просив провести переобміри квартири.

Забудовник листом від 20.01.2015 року вих. № 5 повідомив, що відповідно до договору №4а-226/25/2013 від 24.12.2014 року він письмово повідомляє про введення об'єкта будівництва в експлуатацію управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування. У зв'язку з цим, відповідальність за надану інформацію управителю щодо фактичної загальної площі квартири несе лише забудовник.

Крім того, позивач зазначав, що відповідно до умов договору, технічні паспорти виготовляються на замовлення забудовника та передаються замовнику для визначення остаточних розрахунків за об'єкти інвестування.

Листом позивача від 03.04.2015 року вих. № 327 повідомлялось ОСОБА_5 про необхідність здійснення остаточних розрахунків. Однак, кошти були внесені в неповному обсязі, а тому ОСОБА_5 не було надано довідки про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

ОСОБА_5 22.05.2015 року подав заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру № 226, яка зареєстрована у базі даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 11510994.

До заяви про державну реєстрацію прав були надані наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного коду; свідоцтво № 4а-226/252013/2 про участь у фонді фінансування будівництва № 25 від 28.04.2015 року, видане ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна»; технічний паспорт, виданий КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації 15.04.2015 року; договір відступлення майнових прав на нерухоме майно № 830 від 24.12.2014 року; рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 266 від 20.11.2014 року, щодо присвоєння поштової адреси; копія договору оренди земельної ділянки № 4290 від 14.07.2008 року; копія договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки № 3652 від 06.12.2011 року; акт приймання - передачі земельної ділянки від 14.07.2008 року; копія сертифікату, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серія ІV № 164142940189 від 21.10.2014 року; акт про готовність об'єкта до експлуатації № 5 від 13.10.2014 року, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; акт приймання-передачі від 03.03.2015 року; договір № 4а-226/25/2013 про участь у Фонді фінансування будівництва від 24.12.2014 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між Іпотечним центром в м. Києві і Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (замовник) та ОСОБА_5 03.03.2015 року підписано акт приймання-передачі договору відступлення майнових прав на нерухоме майно для подальшого виготовлення свідоцтва про право власності, про що безпосередньо зазначено в самому акті.

Реєстратор Хріпкова І.Д. на підставі наданих ОСОБА_5 документів прийняла рішення від 15.06.2015 року № 22067272 про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру № 226.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.06.2015 року № 22067272 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є таким, що не порушує права та свободи громадянина України, а тому вимога позивача про визнання протиправними дій Реєстратора Хріпкової І.Д. є необґрунтованою. Водночас, відмовляючи в іншій частині позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо правомірності дій Реєстратора Ходаківської С.В., оскільки останньою після прийняття відповідного рішення Реєстратором Хріпковою І.Д. було лише видане Свідоцтво про право власності від 15.06.2015 року № 39075733.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2013 № 868 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі - Порядок).

Пунктом 8 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1- 1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Згідно частини 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.05.2015 року ОСОБА_5 було подано заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована у базі даних заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 11510994.

До заяви про державну реєстрацію прав були надані відповідні документи, а саме:

- копія паспорта та ідентифікаційного коду;

- свідоцтво № 4а-226/252013/2 про участь у фонді фінансування будівництва №25 від 28.04.2015, видане приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна»;

- технічний паспорт, виданий КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації 15.04.2015;

- договір відступлення майнових прав на нерухоме майно №830 від 24.12.2014;

- рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №266 від 20.11.2014, щодо присвоєння поштової адреси;

- копія договору оренди земельної ділянки №4290 від 14.07.2008;

- копія договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки №3652 від 06.12.2011;

- акт приймання - передачі земельної ділянки від 14.07.2008;

- копія сертифікату, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серія ІУ №164142940189 від 21.10.2014;

- акт про готовність об'єкта до експлуатації №5 від 13.10.2014, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- акт приймання-передачі від 03.03.2015;

- договір №4а-226/25/2013 про участь у Фонді фінансування будівництва від 24.12.2014.

Також, між Іпотечним центром в м. Києві і Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (замовник) та ОСОБА_5 03.03.2015 підписано акт приймання-передачі договору відступлення майнових прав на нерухоме майно для подальшого виготовлення свідоцтва про право власності, про що безпосередньо зазначено в самому акті.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 50 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

- об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

- із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.06.2015 № 22067272 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є таким, що не порушує права та свободи громадянина України, оскільки відповідачем Хріпковою І.Д. були перевірені надані ОСОБА_5 документи, встановлено факт наявності всіх необхідних документів, які відповідали вимогам Закону, давали змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а також відсутність підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Тому вимога позивача про визнання протиправними дій державного реєстратора Хріпкової І.Д. є незаконною та необгрунтованою.

Також, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо правомірності дій Реєстратора Ходаківської С.В., оскільки остання діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу 1 пункту 5 наказу Міністерства юстиції України «Про запровадження у Київській області пілотного проекту щодо розподілу функціональних обов'язків між особами, які приймають заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особами, які приймають рішення за результатами розгляду таких заяв» від 23.02.2015 №240/5, у день прийняття заяв, зазначених у пункті 2 цього наказу, орган державної реєстрації прав забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів цих документів та копій документів, що подаються для державної реєстрації прав, засвідчених в установленому порядку, та їх розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пункту 6 зазначеного наказу передбачено, що у день прийняття заяв, зазначених у пункті 2 цього наказу, та після виконання дій, передбачених пунктом 5 цього наказу, орган державної реєстрації прав за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає права на обробку такої заяви до Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Відповідно, державним реєстратором Ходаківською С.В. на виконання наказу Міністерства юстиції України № 240/5 від 23.02.2015 «Про запровадження у Київській області пілотного проекту щодо розподілу функціональних обов'язків між особами, які приймають заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особами, які приймають рішення за результатами розгляду таких заяв», були виготовлені електронні копії документів, подані ОСОБА_5 для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів цих документів та копій документів та розміщені у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після розміщення відповідних документів у базі даних про реєстрацію заяв і запитів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна служба Вишгородського районного управління юстиції за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передала права на обробку даної заяви до Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Таким чином, державним реєстратором Ходаківською С.В. після прийняття рішення державним реєстратором Хріпковою І.Д. по заяві №11510994 про державну реєстрацію права власності, було лише видане Свідоцтво про право власності № 39075733 від 15.06.2015 року, а тому вимога позивача про визнання її дій протиправними є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до положень частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З вказаних правових норм вбачається, що особа може звернутися до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень лише в тому випадку, якщо останні безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, особа наділена правом оскаржити до суду не будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які на її думку, були вчинені з порушенням вимог закону, а лише ті, що мають безпосереднє відношення до особи, яка подала адміністративний позов.

Таким чином, звертаючись до суду з вищезазначеним позовом ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» зобов'язана була зазначити не лише в чому полягали неправомірність, на її думку, дії відповідача, а й чим останній порушує її права та інтереси у сфері публічно-правових відносин, оскільки з позовної заяви та з наданих представником позивача в судовому засіданні пояснень вбачається, що позивач бажає відшкодування витрат за управління активами та відшкодування різниці вартості при фактичних обмірах квартири № 226. Отже, при наявності такого спору, позивач має право звернутись до суду з позовом про відшкодування витрат та стягнення коштів.

Крім того, оскаржуване рішення державного реєстратора, є актом індивідуальної дії, який породжує права і обов'язки тільки для того суб'єкта, якому його адресовано. Отже, реєстрація об'єкту нерухомого майна підтверджує право власності на нього за ОСОБА_5 Проте ці правовідносини не мають жодного відношення до позивача, оскільки той ніяким чином не заявляє своїх майнових прав на спірне майно. Правовим наслідком реєстрації нерухомого майна, правомірність якої оскаржує ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна», є набуття ОСОБА_5 права власності на спірну на квартиру № 226, при цьому позивач не претендує на право власності на неї.

Таким чином ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» обрано неналежний спосіб захисту.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: