Ухвала суду № 68402332, 17.08.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1979/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

17 серпня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Солар" (далі ПП "ВКФ "Солар") звернулося до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

За приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що податковим повідомленням-рішенням №0000192350 від 24.01.2012 року позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29146 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПП "ВКФ "Солар" в судовому порядку, однак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року, залишеної без змін судом апеляційної інстанції, йому відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В подальшому ПП "ВКФ "Солар", було подано до Вінницької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня 2012 р. по жовтень 2013 р., в яких позивачем самостійно визначено суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті.

Однак, визначені платником суми податкових зобов'язань, які ним самостійно сплачувалися за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року, спрямовувалися контролюючим органом на погашення боргу, який виник за податковим повідомленням-рішенням № 0000192350 від 24.01.2012 року, в зв'язку з чим виникли порушення правил сплати (перерахування) сум податку на додану вартість, визначених в податкових деклараціях.

Так, 20.05.2013 року Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) ПДВ ПП "ВКФ "Солар", за результатами якої складено акт №367/15-212/35054788.

На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 року: № 0003161502 форми "Ш", яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4513 грн. 91 коп. та № 0003171502 форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 грн. 40 коп.

Також, камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість ПП "ВКФ "Солар" Вінницькою ОДПІ проведено 21.10.2013 року (акт №776/15-212/35054788).

На підставі акту №776/15-212/35054788 прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.11.2013 року: № 0011951501 форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 102 грн. 70 коп., № 0011961501 форми "Ш", яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3654 грн. 80 коп.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 року у справі №2а/0270/2789/12 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012 року, в зв'язку з чим сплачені позивачем штрафні санкції, нараховані за порушення правил сплати (перерахування) в зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012 року були повернуті йому Вінницькою ОДПІ у повному обсязі, а відтак, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення № 0003161502 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № 0003171502 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № 0011951501 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, № 0011961501 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області є протиправними та підлягають скасуванню, що слугувало підставою для звернення ПП "ВКФ "Солар" до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки, у відповідності до пп. 86.2 ст. 86 ПК України, у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Також, відповідно до п. 200.10 ПК України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація)-документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2).

В силу положень п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту №776/15-212/35054788 від 21.10.2013 року, в результаті камеральної перевірки податковим органом виявлено, що ПП "ВКФ "Солар" несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями: за січень 2012 року в сумі 104 грн. 00 коп. - на 482 дні, за лютий 2012 року в сумі 245 грн. 00 коп.- на 451 день; за березень 2012 року в сумі 1468 грн. 00 коп.- на 420 днів; за квітень 2012 року в сумі 2068 грн. 00 коп. - на 392 дні; за травень 2012 року в сумі 229 грн. 00 коп. - на 360 днів, за червень 2012 року в сумі 463 грн. 00 коп. на 331 день, за липень 2012 року в сумі 298 грн. 00 коп. на 300 днів, за серпень 2012 року в сумі 2121 грн. 00 коп. на 269 днів, за вересень 2012 року в сумі 3179 грн. 00 коп. на 244 дні, за жовтень 2012 року в сумі 1723 грн. 00 коп. на 211 днів, за листопад 2012 року в сумі 111 грн. 00 коп. на 181 день, за грудень 2012 року в сумі 1925 грн. 00 коп. на 152 дні, за січень 2013 року в сумі 1705 грн. 00 коп. на 120 днів, за лютий 2013 року в сумі 69 грн. 00 коп. на 92 дні, за березень 2013 року в сумі 1118 грн. 00 коп. на 60 днів, за квітень 2013 року в сумі 1448 грн. 00 коп. на 42 дні, за травень 2013 року в сумі 1027 грн. 00 коп. на 11 днів.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року, були подані позивачем до Вінницької ОДПІ у встановлені законом строки, а саме: 15.08.2012 року за липень 2012 року; 14.09.2012 року за серпень 2012 року; 19.10.2012 року за вересень 2012 року; 19.11.2012 року за жовтень 2012 року, 05.12.2012 року за листопад 2016 року, 21.01.2013 року за грудень 2012 року, 19.02.2013 року за січень 2013 року, 11.03.2013 року за лютий 2013 року, 05.04.2013 року за березень 2013 року, 16.05.2013 року за квітень 2013 року, 12.06.2013 року за травень 2013 року, 11.07.2013 року за червень 2013 року, 16.08.2013 року за липень 2013 року, 18.09.2013 року за серпень 2013 року, 16.10.2013 року за вересень 2013 року, 18.11.2013 року за жовтень 2013 року.

Згідно матеріалів справи, суми податкових зобов'язань, визначені платником у вищезазначених податкових деклараціях з ПДВ за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року були самостійно сплачені ПП "ВКФ "Солар" відповідно: 30.08.2012 року за липень 2012 року (строк сплати до 30.08.2012 року); 14.09.2012, 17.09.2012 року за серпень 2012 року (строк сплати до 30.09.2012 року); 10.10.2012 року за вересень 2012 року (строк сплати до 30.10.2012 року); 19.11.2012 року за жовтень 2012 року (строк сплати до 30.11.2012 року), 05.12.2012 року за листопад 2012 року (строк сплати 30.12.2012 року), 18.01.2013 року за грудень 2012 року ( строк сплати 30.01.2013 року), 22.02.2013 року за січень 2013 року (строк сплати 28.02.2013 року), 11.03.2013 року за лютий 2013 року (строк сплати 30.03.2013 року), 05.04.2013 року за березень 2013 року ( строк сплати 30.04.2013 року), 16.05.2013 року за квітень 2013 року (строк сплати 30.05.2013 року), 26.06.2013 року за травень 2013 року (строк сплати 30.06.2013 року), 18.07.2013 року за червень 2013 року ( строк сплати 30.07.2013 року), 23.08.2013 року за липень 2013 року ( строк сплати 30.08.2013 року), 25.09.2013 року за серпень 2013 року (строк сплати 30.09.2013 року), 28.10.2013 року за вересень 2013 року ( строк сплати 30.10.2013 року), 25.11.2013 року за жовтень 2013 року (строк сплати 30.11.2013 року).

Отже, податкові зобов'язання з податку на додану вартість були сплачені позивачем самостійно у сумі, що зазначена у поданих ним податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України. Однак, контролюючий орган внаслідок нарахуванння штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000192350 від 24.01.2012 р., яке скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 р. у справі №2а/0270/2789/12, зараховував платежі з ПДВ по деклараціях на погашення грошового зобов`язання, визначеного вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, враховуючи те, що ПП "ВКФ "Солар" вчасно сплачувалися суми ПДВ, визначені в податкових деклараціях за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року, але відповідач спрямовував ці кошти на погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням, яке скасоване судом касаційної інстанції то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що в Вінницької ОДПІ не було підстав для нарахування позивачу штрафів за порушення граничних строків сплати сум грошових зобов'язань.

Стосовно доводів апелянта про те, що ПП "ВКФ "Солар" подано позов поза межами строку звернення до суду, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про їх безпідставність та необгрунтованість зважаючи на таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Отже, приписи п. 56.18 ст. 56 ПК України є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень контролюючого органу.

В даному випадку, на думку суду, строк звернення з адміністративним позовом не пропущено, оскільки його відлік починається з моменту, коли позивач дізнався про порушення його права, що пов'язано з прийняттям постанови Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 року у справі № 2а/0270/2789/12.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької обєднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області № 003161502 від 17.06.2013 року форми "Ш", № 0003171502 від 17.06.2013 року форми "Ш", податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 0011951501 від 06.11.2013 року форми "Ш", № 0011961501 від 06.11.2013 року форми "Ш".

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.