Ухвала суду № 68402241, 15.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/393/17

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: ліквідатора ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" арбітражного керуючого - ОСОБА_2, та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос" арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Автомобільний завод "Віпос" арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі Херсонська ОДПІ) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0011571504 від 06 липня 2015 року, яким визначено ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" суму штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 263 095,92 грн.

- №0011581504 від 13 липня 2015 року, яким визначено ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" суму штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 7 308,22 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що вважає спірні ППР незаконними, оскільки ними до підприємства застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату платежів із орендної плати за землю. На думку позивача, відсутність фактичної сплати податкового боргу унеможливлює застосування штрафних санкцій за несвоєчасну його сплату.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач узгодив податкове зобов'язання із плати за землю за 2012, 2013 роки шляхом подачі відповідних декларацій, проте суму боргу не сплатив. 25 травня 2015 року TOB "Автомобільний завод "Віпос" надіслало поштою до ДПІ у м. Херсоні уточнюючі податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2012, 2013 роки, за даними яких зменшено податкові зобов'язання по орендній платі за землю. На думку відповідача, подача уточнюючих податкових декларацій призвела до часткового погашення суми податкового боргу та пені, що і стало підставою для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2015 року №0011571504 про визначення ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" суми штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 263 095,92 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2015 року №0011581504 про визначення ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" суми штрафних санкцій за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 7 308,22 грн.

В апеляційній скарзі Херсонської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Херсонської ОДПІ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

TOB "Автомобільний завод "Віпос" є платником орендної плати за земельні ділянки згідно ст. 288 ПК України

Підприємство звітувало до ДПІ у м. Херсоні за 2012, 2013 роки за користування земельною ділянкою площею 1,8907 га, узгодивши зобов'язання у сумі 36 541,10 грн. на місяць.

Підприємство не сплачувало орендну плату за землю, у зв'язку із чим станом на 31 січня 2014 року, податковий борг по орендній платі за землю склав 965 400 грн.

25 травня 2015 року TOB "Автомобільний завод "Віпос" надіслало поштою до ДПІ у м. Херсоні уточнюючі податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2012, 2013 роки, за даними яких зменшено податкові зобов'язання по орендній платі за землю у зв'язку з визнанням не чинним рішення Херсонської міської ради від 31 березня 2011 року №178 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона" у судовому порядку.

Правомірність подачі уточнюючих декларацій та суми зобов'язання, визначені у них відповідачем визнається та не оспорюється.

Херсонською ОДПІ проведена перевірка TOB "Автомобільний завод "Віпос" з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012-2015 роки, за результатами якої складений акт від 30 червня 2015 року №641/21-03-15-04/34074667 та встановлено факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Вважаючи подачу уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) за 2012, 2013 роки частковим погашенням суми податкового боргу та пені, податковий орган на підставі п.126.1 ст. 126 ПКУ застосував до TOB "Автомобільний завод "Віпос" відповідні штрафні санкції.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що для застосування штрафних санкцій саме за статтею 126 ПК України необхідним є факт сплати податкового боргу. Враховуючи відсутність факту сплати податкового боргу - у добровільному або примусовому порядку (через звернення податкового органу до суду), суд дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за 2012, 2013 роки.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.50.1 ст. 50, п.126.1 ст. 126, п.286.2. ст. 286, п.287.3 ст. 283 ПК України.

В апеляційній скарзі Херсонської ОДПІ вказується, що якщо податкове зобов'язання з плати за землю, самостійно визначене платником в податковій декларації, не сплачено протягом строків, визначених ПК України, застосування штрафних санкцій відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України передбачається незалежно від того, яким чином борг було погашено: сплатою або подачею уточнюючої декларації.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.286.2. ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями п.287.3 ст. 283 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.50.1 ст. 50 ПК України, разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, позивач при поданні уточнюючих розрахунків керувався саме нормами ст. 50 ПК України, яка передбачає виправлення уточнюючим розрахунком самостійно виявлених помилок, а відтак обов'язок зі сплати податку не може виникати у платника в силу допущеної ним помилки при обчисленні податкового зобов'язання та не може вважатися погашенням грошового зобов'язання з огляду на об'єктивну відсутність такого.

За таких обставин, судова колегія вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що в даному спірному випадку податковий борг позивача було погашено подачею уточнюючої декларації.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із аналізу даної правової норми вбачається, що штрафна санкція розраховується у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не було сплачено податковий борг у добровільному або примусовому порядку, податковим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкції.

За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 серпня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.