Ухвала суду № 68402236, 16.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 р. Справа № 815/6078/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Косцової І.П. ,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Білгород-Дністровська міська рада Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2014 року №7853-15, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем по орендній платі з фізичних осіб у сумі 28452,48 грн., від 03.09.2015 року №24175-17, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем по орендній платі з фізичних осіб у сумі 60920,82 грн., прийнятого на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ та відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ, та податкову вимогу від 27.01.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2014 року №7853-15, від 03.09.2015 року №24175-17 та податкової вимоги від 27.01.2015 року - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2014 року №7853-15, від 03.09.2015 року №24175-17 та податкову вимогу від 27.01.2015 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39551135) на користь ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1096/одна тисяча дев'яносто шість/ грн. 41 коп.

В апеляційній скарзі Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2014 року між Білгород-Дністровською міською радою (власник земельної ділянки) та ОСОБА_2 укладено договір про відшкодування коштів за фактичне використання земель у м. Білгород-Дністровський.

Згідно п.1.1. Договору зазначено, що даним договором сторони домовились про відшкодування коштів за фактичне використання земельної ділянки площею 1,2800 га, розташованої на території м. Білгород-Дністровського, по вул. Ізмаїльська, 114, для обслуговування виробничих приміщень.

У відповідності до п.3.1. розмір відшкодування коштів за фактичне використання земельної ділянки вноситься користувачем один раз на рік щороку до 29 серпня звітного періоду із розрахунку 48775,68 грн. у рік, без урахування ПДВ.

30.06.2014 року Білгород-Дністровської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №7853-15, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем по орендній платі з фізичних осіб у сумі 28452,48 грн. та 27.01.2015 року ОСОБА_2 виставлено податкову вимогу на вказану суму.

В подальшому, податковим органом, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ та відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ, 03.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №24175-17, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем по орендній платі з фізичних осіб у сумі 60920,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку що спірні податкові повідомлення - рішення та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки судовим рішенням визнано недійсним договір, який слугував підставою для нарахування позивачу орендної плати за землю.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 пункту 15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезидент України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкт оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України : платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 271 ПК України визначає, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У відповідності до пункту 286.5 статті 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

Згідно до статті 287 пункту 287.2 ПК України: облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно статті 287 пункту 287.5 ПК України: податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пунктів 287.6 та 287.7 ПК України: 287.6. при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно п.п. 288.1-288.4 ст.288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування податку позивачу відбувалось на підставі договору, укладеного 15.07.2014 року між Білгород-Дністровською міською радою (власник земельної ділянки) та ОСОБА_2.

При цьому, позивач вказуючи на той факт, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такого виду користування земельною ділянкою та підстави для плати за землю, які визначені вказаним договором звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про визнання нечинним договору від 15.07.2014 року.

Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2016 року, яке набрало законної сили 18.12.2016 року, визнано недійсним договір про відшкодування коштів за фактичне використання земель у м.Білгород-Дністровський від 15 липня 2014 року укладений між ОСОБА_2 та Білгород-Дністровською міською радою в особі міського голови Нановського І.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недійсності правочину.

Так, відповідно до ч.1 вказаної статті визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, колегія суддів вважає, що визнання недійсним договору, який слугував підставою для нарахування позивачу орендної плати за землю, являється підставою для скасування спірних податкових повідомлень - рішень та відповідно відсутність підстав для формування вимоги про стягнення податкового боргу з орендної плати.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, 196, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській - залишити без задоволення, а постанову області Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.П.Косцова