
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/5890/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача - Косцової І.П.
суддів - Стас Л.В.
- Турецької І.О.
за участю: секретаря - Стефанцевої Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду першої інстанції з позовом, в якому просили визнати незаконним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.10.2014 року №288 «Про затвердження проекту благоустрою території пляжу «Ланжерон».
В обґрунтування позову зазначено, що затвердження проекту благоустрою території пляжу «Ланжерон» в м. Одесі відбулось не на підставі повноважень виконавчого комітету міської ради та порушує права позивачів на безперешкодний доступ до користування прибережними зонами. Зазначені обставини свідчать про наявність безумовних підстав для визнання рішення відповідача незаконним та його скасування
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідно до п. 7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», враховуючи пропозицію ТОВ «Нерум» виступити інвестором робіт по благоустрою, з метою покращення якості архітектурного середовища міста, прийнято рішення від 30.10.2014 року №288 «Про затвердження проектів благоустрою території пляжу «Ланжерон».
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства і в межах повноважень виконавчого комітету міської ради, позивачами не обґрунтовано порушення їх прав та інтересів у зв'язку із прийняттям цього рішення, підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 7 п. а) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Зазначені положення кореспондуються із ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року №2807-ІУ, згідно якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року №2807-ІУ організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України від 06.09.2005 року №2807-ІУ до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; інші території загального користування.
Згідно із ст. 35 Закону України від 06.09.2005 року №2807-ІУ технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об'єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту.
Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.
Таким чином, виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями у сфері благоустрою населеного пункту, тому в силу цих норм Закону уповноважений, в тому числі як замовник технічної документації, приймати рішення, пов'язане із затвердженням проекту благоустрою, отже, як вірно встановив суд першої інстанції оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності та на підставі чинного законодавства і в межах повноважень виконавчого органу міської ради, а отже підстави для його скасування відсутні.
Разом з цим, судова колегія зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень, особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб.
Однак, порушення вимог закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачі не обґрунтували підстави звернення до суду із позовом в частині наявності порушених прав та інтересів щодо безперешкодного користування відповідною територією міста у зв'язку із затвердженням технічної документації у вигляді проекту благоустрою на території пляжу.
Лише саме затвердження технічної документації не створює позивачам будь-яких перешкод у користуванні правами щодо безперешкодного доступу до місць, відносно яких розроблено проект благоустрою у вигляді графічних матеріалів, схем населеного пункту тощо.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя-доповідач: І.П. Косцова
Судді: Л.В. Стас
І.О. Турецька
Судове рішення № 68402171, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/5890/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: