Постанова № 68401980, 17.08.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р.

Справа № 923/140/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Діброви Г.І.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого комунального підприємства “Водограй”

на ухвала господарського суду Херсонської області від 20 червня 2017 року

у справі № 923/140/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рона інжиніринг”

до Малого комунального підприємства “Водограй”

про стягнення 39 456,50 грн.

В С Т А Н О В И В :

22.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Рона інжиніринг” (далі по тексту – позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Малого комунального підприємства “Водограй” (далі по тексту – відповідач), про стягнення заборгованості у розмірі 39 456,50 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.03.2017 року по справі № 923/140/17 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги задовільнені. Стягнуто з Малого комунального підприємства “Водограй” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рона інжиніринг” 36 495,60 грн. заборгованості та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

27.03.2017 року на підставі зазначеного рішення суду, господарським судом Херсонської області виданий відповідний наказ на примусову виконання рішення суду.

Мале комунальне підприємство “Водограй” звернулось до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду, відповідно до якої просив розстрочити виконання рішення Господарського суду від 14.03.2017 року у справі № 923/140/17 строком на рік. Затвердити наступний графік виконання рішення Господарського суду Херсонської області, з червня 2017 року по травень 2018 року рівними платежами у сумі 1140,45 грн.

Заява мотивована положенням ст.121 ГПК України, з посиланням на те, що на даний час у відповідача склався тяжкий фінансовий стан саме на момент виконання зазначеного рішення суду, що підтверджується офіційною фінансовою звітністю.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.06.17 року (суддя Задорожна Н.О.) заяву Малого комунального підприємства “Водограй” про розстрочку виконання рішення суду залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається відповідач у заяві не є винятковими у розумінні припису ст.121 ГПК України та п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, Мале комунальне підприємство “Водограй” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове, яким розстрочити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.03.2017 року у справі № 923/140/17 строком на один рік починаючи з червня 2017 року по травень 2018 року рівними частинами у сумі 1140,45 грн.

Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена судом без дослідження належним чином вимог заявника, невірним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами. В діяльності МКП «Водограй» склався тяжкий фінансовий стан саме на момент виконання зазначеного рішення суду з низки причин, зокрема, з причини систематичної заборгованості бюджетних коштів по субсидіям і пільгам станом на 01.01.2017 року - 268,3 тис. грн, станом на 01 липня 2017 року на загальну суму 162,3 тис. грн. (акт звірки додається) та з причин несвоєчасного врегулювання тарифів на водопостачання та водовідведення, що призвело до збитковості підприємства в період з 01 січня 2017 року. В тарифи оплати за воду та вивезення ТПВ було закладено мінімальну заробітну плату працівників 1270,00 грн. та вартість електроенергії 0,96 копійок. З січня місяця розмір мінімальної заробітної плати працівників комунального підприємства збільшився до 3200,00 грн. а вартість електроенергії зросла до 2, 43 грн. за 1 кв. і оплачуючи необхідні першочергові платежі підприємство зазнало реальних збитків, оскільки тариф на послуги залишився незмінним до 15 квітня 2015 року відповідно до рішення органів місцевого самоврядування. Таким чином, фактична сплата послуг населенням за новими тарифами розпочнеться не раніше червня місяця 2017 року і враховуючи накопичення боргових зобов'язань комунальним підприємством за збитковий період діяльності перед іншими контрагентами змушені звернутися до суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення про стягнення коштів на користь ТОВ «Рона інжиніринг». Щодо бюджетних коштів, які виділяються селищною радою комунальному підприємству слід зазначити, про те, що згідно листа Управління державної казначейської служби України у Білозерському районі Херсонської області від 21.04.2017 року №03-06/106 для виконання зазначеного рішення встановлено, що дане стягнення можливо здійснити з КГЖВМБ 0106052 р/р №36436003039411 по КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам,організаціям).

Учасники судового процесу в судове засідання 17.08.20157 року не з’явились, без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки учасники судового процесу в судове засідання 17.08.20157 року не з’явився, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.102 ГПК України, закінчується та ніхто із сторін не заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю представників сторін.

Як встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 14.03.2017 року, яке набрало законної сили у справі № 923/140/17, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 39 456,50 грн.

27.03.2017 року на виконання вищезазначеного судового рішення місцевим судом виданий наказ.

За приписами частин 1, 3 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відтак, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Зокрема, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення часками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатися господарським судом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року).

За змістом наведеної норми, відстрочка або розстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що в якості виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі, відповідач посилається на те, що виконання рішення одним платежем позбавить підприємство можливості здійснення фінансово-господарських операцій, заблокує його виробничо-господарську діяльність та завдасть збитків. Також зазначено, що тяжкий фінансовий стан склався з причин систематичної заборгованості бюджетних коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п. 4 ч. 1 ст. 44 ГК України).

Отже, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується виключно діяльності самого відповідача, в зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

За вказаних обставин, зважаючи на майновий стан обох сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, тому заява Малого комунального підприємства “Водограй” про розстрочку виконання рішення суду у справі № 923/140/17 задоволенню не підлягає.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.07.2017 року по справі № 923/140/17, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Малого комунального підприємства “Водограй” задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Малого комунального підприємства “Водограй” залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 20 червня 2017 року

у справі № 923/140/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „21” серпня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Г.І. Діброва