Ухвала суду № 68401860, 18.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" серпня 2017 р. Справа №911/2399/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Корсакової Г.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017

у справі №911/2399/16 (суддя Бацуца В.М.)

за скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Бориспіль

на дії та постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, м. Бориспіль

за позовом Приватного акціонерного товариства „Датагруп", м. Київ

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Бориспіль

про стягнення 2 556 477, 72 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/2399/16 скаргу № 1-32-1192 від 30.03.2017 (вх. № 75/17 від 17.06.2016р.) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на дії та постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на дії та постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду судом, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2017 в судовому засіданні було винесено ухвалу, якою було розглянуто Скаргу на дії та постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та задоволено її повністю.

Названу ухвалу було направлено учасникам провадження 13.07.2017, що вбачається з відбитку штемпеля канцелярії на останній сторінці ухвали. (зворотня сторона)

Також на зворотній стороні останньої сторінки ухвали міститься відбиток штемпелю «введено до ЄДРСР - 14.07.2017».

У відповідності до статті 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно зі статтею 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 05.06.2017. (тобто протягом п'яти днів з дня оголошення місцевим господарським судом)

Між тим, апеляційна скарга подана 05.08.2017, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на квитанції Нової пошти за №59000274064426 у якому було надіслано апеляційну скаргу до суду першої інстанції, тобто, із пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Одночасно, з поданням апеляційної скарги, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/2399/16. Вказане клопотання мотивоване тим, що скаржник дізнався про ухвалу лише 28.07.2017, коли отримав заяву боржника з копією ухвали Господарського суду Київської області від 31.05.2017. Відтак, апелянт вважає, що він звернувся до апеляційного господарського суду в межах строків встановлених чинним законом, вважає наведені обставини пропуску строку поважними для відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід зазначити, що представник органів Державної виконавчої служби Писько Ю.В. був присутній у судовому засіданні від 31.05.2017, в якому було прийнято оскаржену ухвалу, що відображено в Протоколі судового засідання (а/с 180 т. 2).

У відповідності до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як роз'яснено у пп. 3.18 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Таким чином, у представника скаржника була наявна інформація про хід та результат розгляду скарги на дії ДВС, та з врахуванням того, що законодавством передбачена можливість отримання повного рішення безпосередньо у суді за зверненням представника сторони, колегія суддів вважає, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/2399/16 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. В такому випадку, у зв'язку із тим, що представник відділу Державної виконавчої служби Писько Ю.В. був присутній у судовому засіданні від 31.05.2017, в якому було прийнято оскаржену ухвалу, спростовуються доводи відділу ДВС про те, що «скаржник дізнався про оскаржену ухвалу лише 28.07.2017, коли отримав заяву боржника з копією ухвали Господарського суду Київської області від 31.05.2017».

Так, наведені заявником підстави в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 не можуть бути визнанні поважними, адже не є об'єктивно непереборними.

Серед іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відділ Державної виконавчої служби не був позбавлений права звернутись до «Єдиного державного реєстру судових рішень», де здійснюється офіційне оприлюднення судових рішень та судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, колегією суддів взято до уваги і те, що навіть якщо імовірно припустити та почати відрахування строку апеляційного оскарження з 28.07.2017, тобто з того моменту, коли, як стверджує скаржник, він дізнався про оскаржену ухвалу, яку було направлено судом ще 13.07.2017, то ним не обґрунтовано також чому саме пропущено строк, оскільки в такому разі останній день оскарження, був би - 02.08.2017, в той же час скаргу подано 05.08.2017.

Проте, слід відмітити, що норми процесуального закону не передбачають початку відліку строку апеляційного оскарження саме з моменту отримання стороною оскарженої ухвали.

Інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів зазначає, що подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку з наданням відповідних доказів.

Також, встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише, як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Враховуючи, що скаржник не зазначив в клопотанні про наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили подання ним апеляційної скарги в установлений строк, колегія суддів не може визнати викладені у клопотанні обставини поважними причинами пропуску процесуального строку та дійшла до висновку, що заявлене клопотання скаржника про відновлення строку для подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, а строк для подання скарги не підлягає поновленню.

Аналогічна правова позиція, щодо відсутності підстав для відновлення процесуального строку оскарження, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 13.11.2015 № 910/3391/15-г, від 12.10.2015 №910/21581/14, від 29.09.2015 № 910/28347/14.

У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Отже, скаржником не надано належних доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, окремою самостійною підставою для повернення апеляційної скарги є і наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Актом від 07.08.2017 № 07-13/118/2017, який складений на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зафіксовано те, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області встановлено відсутність документів вказаних у додатках до апеляційної скарги, а саме: документу, що підтверджує сплату судового збору, копії даної апеляційної скарги від 04.08.2017, копії довіреності представника Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 01.09.2015 платникам судового збору дозволяється використовувати більш зручний спосіб сплати судового збору, у тому числі через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернен-банкінг, тощо.

За допомогою програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП "Д-3" та КП "ДСС" забезпечується централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України (ДКСУ) в електронному вигляді, автоматичне поєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ або автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Згідно ст. 9 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Колегією суддів, дослідивши матеріали справи, встановлено, що скаржником приєднано в якості доказів про сплату судового збору документ, який має назву «квитанція», що містить помітку 04.08.2017 на суму 1600,00 грн. Вказаний документ не містить її номера, дати, відбитків печатки, підписів, тощо.

Таким чином, враховуючи вказівки закону, з огляду на наданий скаржником документ, підтвердити зарахування коштів, сплачених до спеціального фонду Державного бюджету України, за допомогою КП "Діловодство спеціалізованого суду" Київського апеляційного господарського суду не можливо, оскільки система не містить відповідних відомостей про їх надходження.

З урахуванням викладеного вище, документ, наданий скаржником на підтвердження сплати судового збору, не є належним та допустимим доказом сплати судового збору по даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відхилення клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, відсутність сплати судового збору апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Керуючись п.п. 4, 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути без розгляду апеляційну скаргу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2017 у справі №911/2399/16 з доданими матеріалами.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду №911/2399/16 надіслати зазначеним у скарзі сторонам.

3. Матеріали справи №911/2399/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Г.В. Корсакова