Постанова № 68401599, 17.08.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р.Справа № 916/1218/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Діброва Г.І.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 865/01/01 від 07.07.2017)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 управляння Національної поліції в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 03 липня 2017 року

по справі № 916/1218/17

за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси

до відповідача: ОСОБА_2 управляння Національної поліції в Одеській області

про стягнення 7 957,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

24.05.2017 року Центр зайнятості Суворовського району м. Одеса (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач) про стягнення 7957,45 грн., до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в т.ч. п.4 ст.35, згідно яких із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2017 року у справі № 916/1218/17 (суддя Демешин О.А.) позов задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (7957 гривень 45 коп. грошових коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та 1600 гривень судового збору .

Висновок суду мотивований посиланням на положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, яким передбачено стягнення заявлених грошових коштів з роботодавця. Позиція відповідача щодо відсутності складу цивільного правопорушення, а отже, і відсутності підстави для стягнення заявлених позивачем в якості шкоди грошових коштів є безпідставною.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Національної поліції в Одеській області просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.03.2017р. у даній справі та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм чинного законодавства, неповному зясуванню обставин справи, не всебічному розгляді справи. При цьому скаржник посилається на ст.ст. 11,22,1166,1192 ЦК України, оскільки вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума є шкодою (збитками), а оскільки вона виплачена позивачем добровільно як допомога по безробіттю в звязку з наданням ОСОБА_3 статусу безробітного, то це свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, недоведеність причинно-наслідкового звязку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, що є обовязковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав та в судовому засіданні представник просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 управляння Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання 17.08.2017 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 12.12.2016 року в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси зареєструвався, як шукаючий роботу ОСОБА_3, звільнений 16.11.2016 року з останнього місця роботи ГУНП в Одеській області через службову невідповідальність згідно п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України Про національну поліцію на підставі наказу ГУНП В Одеській області від 15.11.2016 року № 1309 о/с.

12.12.2016 року наказом Центру від 16.12.2016 р. № НТ 161216 йому надано статус безробітного та призначено виплати допомоги по безробіттю відповідно до п. п. 1,3,4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, та п. 2.1 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613.

В період перебування на обліку в службі зайнятості ОСОБА_3 були надані соціальні послуги та виплачена матеріальне забезпечення по безробіттю на загальну суму 7 957,45 грн.

02.03.2017 року на адресу Центру зайнятості Суворовського м. Одеси за вхід. № Центру зайнятості 935/02/02 від 02.03.2017 року надійшла Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року по справі № 815/6733/16 року про визнання протиправним та скасування рішення та поновлення на посаді ОСОБА_3 та наказ ГУНП в Одеській області № 275 о/с від 17.02.2017 року про поновлення на роботі ОСОБА_3, на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Приморського відділу поліції в місті ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області з 16.11.2016 року.

Згідно наданої інформації Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси встановлено, що громадянина ОСОБА_3 було поновлено на роботі на посаді старшого оперуповноваженого Приморського відділу поліції в місті ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області за рішенням суду та вищезгаданого наказу.

Центром зайнятості Суворовського району м. Одеси до Відповідача 20.03.2017 року поштовим листом направлена претензія від 20.03.2017 року 336/02/06 в якій пропонувалось Відповідачу в місячний термін з дня отримання претензії перерахувати суму коштів у розмірі 7 957,45 грн. як безпідставно виплачені ОСОБА_3.

Між тим, така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до суду з відповідним позовом.

Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси згідно п. 2 ст. 12 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкова державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до з п.п. 2 п.1 ст. 31 вказаного Закону, виплата допомоги по безробітті припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2016 № 198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п. 37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Наказом від 16.12.2016 року № НТ161216 ОСОБА_3 з обліку в службі зайнятості було знято, виплату допомоги по безробіттю припинено.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

За таких обставин, сума матеріального забезпечення, виплачена службою зайнятості ОСОБА_3 в розмірі 7 957,45 грн. в період його перебування на обліку 12.12.2017 року по 16.02.2017 року включно як безробітного підлягає поверненню роботодавцем, а саме - ОСОБА_2 управлінням Національної поліції України в Одеській області оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено його на роботі.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, застосував положення ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами і щодо яких заявлено позов регулюються саме цим законом та відхилив, як хибне, посилання відповідача на застосування ст.ст. 11,22,1166,1192 ЦК країни.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація. Відповідно до ст. 7, 16 цього ж Закону, допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Пунктами 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють, у тому числі, управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи;

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття вказаного Закону страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

У силу ч. 1 ст. 23 названого Закону застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року N 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 34 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, статтями 34, 35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обовязок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виплачено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у сумі 7 957,45 грн.

Незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем була встановлена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року у справі №935/02/02, якою ОСОБА_3 був на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого відділу поліції ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області з 16.11.2016.

Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_3 в сумі 7 957,45 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо застосування до даних правовідносин положень ст.ст. 11,22,1166, 1192 ЦК України, на чому наполягає відповідач та скаржник, апеляційна інстанція зазначає таке.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява, яка подається до господарського суду повинна містити, в т. ч., (п.5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

При цьому, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту його права чи інтересу.

Підставами позову - є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Позовні вимоги в даному випадку ґрунтуються на положеннях Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015р. №613, постанові КМУ від 20.03.2016р. №198.

За таких обставин, застосування до вказаних правовідносин положень ст.ст. 11,22,1166,1192 ЦК України, які регулюють відшкодування позадоговірної шкоди, тобто, деліктну відповідальність, є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2017 року у справі № 916/1218/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області без задоволення.

Головне управляння Національної поліції в Одеській області ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси у повному обсязі.

На день прийняття постанови до Одеського апеляційного господарського суду не надійшло відповідних доказів про сплату судового збору скаржником у встановленому порядку та розмірі, у сумі 1760 грн., у звязку з чим відповідно до вимог ст.49 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд стягує з ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області судовий збір у розмірі 1760 грн. за апеляційне провадження.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 управляння Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від « 03» липня 2017року у справі № 916/1218/17 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код - 40108740) на дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м.Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКС України в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002 код бюджетної класифікації 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050) 1760 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „21 серпня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Г.І. Діброва