Рішення № 68401371, 14.08.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2017 року Справа № 927/700/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут",

вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021

фактична адреса: проспект Миру, буд.53, ІІІ поверх, м. Чернігів, 14005

до відповідача: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Чернігівській області,

вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030

про стягнення 36663,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1С.( довіреність № 30Др-3-1216 від 12.12.2016) - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 7 від 25.05.2017) - представник;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про стягнення 31490,24 грн. боргу, 1763,44 грн. інфляційних, 3057,57 грн. пені та 352,00грн. 3% річних відповідно до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів за №11410Z5ENVAB017 від 23.01.2017.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.07.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.08.2017.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 14.08.2017.

В судовому засіданні 14.08.2017 представник відповідача надав пояснення по справі та визнав позов в повному обсязі, заявив усне клопотання про зменшення розміру пені до 10%.

Представник позивача щодо клопотання про зменшення пені до 10% заперечує.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.01.2017 між ТОВ Чернігівгаз Збут та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410Z5ENVAB017 (далі - Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах. строки та порядку, що визначені договором.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.2.9.2, 2.9.3 Договору, на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до п.3.1,3.2,3.7. Договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються Постачальником та Споживачем. Ціна за 1000 куб.м. природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість (відповідно до п. 3.2. договору та додаткової угоди щодо зміни ціни до договору від 28.02.2017) становить 10267,44грн. за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 17058,04 грн. В т. Ч. ПДВ. Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором.

Позивач на виконання умов договору в лютому 2017 року поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ кількістю 3,067 тис. куб.м. на загальну суму 31490,24 грн.

Факт передачі природного газу підтверджується актом приймання-передачі № ЧРЗ00002511 за лютий 2017 року на суму 31490,24 грн.. Поданий позивачем акт приймання-передачі відповідачем не підписаний.

Відповідно до п.2.9.4., п.2.9.5. Договору, У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника; у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненаданням письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Разом з цим, в матеріалах справи є акт приймання-передачі природного газу за №41400007250, що підтверджує факт споживання відповідачем природного газу в обсязі 3,067м3.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт отримання газу в зазначеній кількості.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач взяті на себе зобовязання щодо постачання природного газу виконав повністю.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до умов п.4.2.1. Договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачеться протягом поточного місяця. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідачем не оплачений поставлений природний газ по Договору за лютий 2017 року на суму 31490,24 грн.

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем становить 31490,24грн., яка документально підтверджена та визнана відповідачем, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 31490,24грн. з основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 11.03.2017 по 24.07.2017 в сумі 3057,57грн.

За перерахунком суду пеня за період з 11.03.2017 по 24.07.2017 складає 3057,57грн., нарахування якої відповідає відповідає вимогам норм матеріального права та умов Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Відповідачем заявлено усне клопотання про зменшення розміру пені до 10%.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, враховуючи доводи відповідача про відсутність фінансування, на підставі ст.83 ГПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 305,75 грн..

В стягненні іншої частини пені, нарахованої позивачем, слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 11.03.2017 по 24.07.2017 в сумі 352,00 грн. та інфляційних за період з 01.13.2017 по 30.06.2017 в сумі 1763,44грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права, умовам Договору і підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1600грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (14030, вул. Захисників України, 4, м. Чернігів, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 35194859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (14021, вул. Любецька, 68, м.Чернігів, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39576385) 31490,24грн. основної заборгованості, 305,75грн. пені, 352,00грн. 3%річних, 1763,44 грн. втрат від інфляції, а всього 33911,43грн., а також 1600грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21 серпня 2017 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна