Постанова № 68400013, 17.08.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1008/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря Вакуленка А.В.,

позивача - не прибула;

представника відповідача - Горбенка Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції за листопад - грудень 2015 року і січень 2016 року, та сум військового збору, безпідставно утриманих протягом 2016 року з грошового забезпечення поліцейського під час проходження ним служби, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - Позивач), в якому вона зазначила, що з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу на посадах атестованого складу. Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 18.05.2016 № А-3328 позивач дійсно в період з 07.11.2015 по теперішній час безпосередньо бере участь в АТО. За період з 07.11.2015 по 30.11.2015, грудень 2015 року, з 01.01.2016 по 20.01.2016 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в АТО. Також зазначила, що в період з січня по червень 2016 року ГУНП в Луганській області не повинно було обкладати військовим збором її грошове забезпечення.

З посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором», позивач просила суд:

- визнати протиправною дію відповідача щодо ненарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 30.11.2015, грудень 2015 року, з 01.01.2016 по 20.01.2016;

- зобов'язати відповідача видати накази про виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 30.11.2015, грудень 2015 року, з 01.01.2016 по 20.01.2016;

- визнати протиправною дію відповідача щодо незаконного оподаткування військовим збором грошового забезпечення позивача, у тому числі винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період служби в поліції протягом січня-червня 2016 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача за період листопад - грудень 2015 року і січень 2016 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за період з 07.11.2015 по 30.11.2015 - 4 857,60 грн, за грудень 2015 року - 5 834,52 грн, за період з 01.01.2016 по 20.01.2016 - 3 812,90 грн, загальна сума стягнення складає 14 505,02 грн;

- стягнути з відповідача безпідставно утримані суми військового збору з мого грошового забезпечення, у тому числі винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в січні-червні 2016 року у розмірі 914,33 грн.

Позивач у судове засідання не прибула, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі (арк. спр. 30, 39).

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в запереченнях проти позову від 17.08.2017 вх. № 20254/2017 (арк.спр. 40-43).

Так, представник відповідача послався на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" та наказ Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" регламентували порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам та не поширювались на поліцейських. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 розповсюджується саме на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів. Відповідно до статті 80 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIІI "Про Національну поліцію" види спеціальних звань поліцейських розділені на три категорії, а саме, молодшого, середнього, вищого складу поліції. Поняття особи рядового та начальницького складу міститься в Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, яке, в свою чергу регламентувало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліціонерів) та не яким чином не застосовується до поліцейських. В лавах поліції відсутні спеціальні звання саме осіб рядового та начальницького складу, а тому посилання позивача на той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 поширюється на поліцейських, є хибною. Кабінетом Міністрів України не вносилось будь-яких змін до постанови від 31.01.2015 № 24 у зв'язку з прийняттям Закону України від 02.07.2015 № 580-VIІI "Про Національну поліцію".

Також, відповідач звернув увагу суду, що відповідно до Положення про Головне управління Національної поліції в Луганській області, затвердженого наказом Голови Національної поліції України від 06.11.2015 № 29, Головне управління фінансується за рахунок Державного бюджету України, однак відповідач фінансування на виплати винагороди в спірний період не отримував. В свою чергу порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції саме поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських". На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 259 затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій. Зазначений наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та повинен застосовуватись з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських". Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції в період з 07.11.2015 по 21.01.2016 (дата опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18) для поліцейських був неврегульований. Виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 21.01.2016. Тобто заборгованість щодо виплати позивачу винагороди за участь в антитерористичній операції у відповідача відсутня.

Щодо безпідставно утриманих, на думку позивача, сум військового збору з грошового забезпечення в січні - червні 2016 року у розмірі 914,33 грн, ГУНП в Луганській області при застосуванні пільги працівникам з оподаткування військовим збором, керується постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».

На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Згідно з довідкою ГУНП України у Луганській області від 18.05.2016 № А-3328 ОСОБА_3 відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.12.2015 № 341 включена до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області в період з 07.11.2015 теперішній час (арк.спр. 14).

14.02.2017 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (арк.спр. 23).

Відповідно до наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341 (арк.спр. 45-47) та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 18.05.2016 № А-3328 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (арк. спр. 14) позивач дійсно бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 07.11.2015 по теперішній час.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області від 25.07.2017 № 549/111/22-2017 позивачу нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 4857,60 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 5834,52 грн;

- за січень 2016 року в сумі 5520,00 грн (арк. спр. 48).

Крім того, у березні 2016 року позивачеві донараховано надбавку за таємність у розмірі 390,00 грн за січень 2016 року, тобто розмір грошового забезпечення позивача у січні склав 5910,00 грн, що підтверджується розрахунковими листами ОСОБА_2 (арк.спр. 18).

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період позивачу не нараховувалась.

Щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 суд зазначає таке.

Для врегулювання спірних відносин необхідно застосувати Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580), постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі - Постанова № 24), яка діяла до 21.01.2016, постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", який діяв до 13.12.2016 (далі - Наказ № 499).

Пунктом 1 Постанови № 24 встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" набрав чинності 27.05.2016, до спірних правовідносин слід застосувати норми Наказу № 499.

Пунктом 3 Наказу № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (аналогічні за змістом положення містяться в пункті 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, який набрав чинності 27.05.2016 (далі - Порядок № 260).

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом № 499, зокрема, визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

Аналогічні за змістом положення містяться в пунктах 9, 11 Порядку № 260.

Відповідно до змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинна становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідач обґрунтовує правомірність невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період тим, що порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38). Крім того, вважає, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" та наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських.

Суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на таке.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Наведеними вище наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341 (арк.спр. 45-47) та довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 18.05.2016 № А-3328 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (арк. спр. 14) підтверджується, що позивач дійсно бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015 по теперішній час, проходить службу у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, яке є правоохоронним органом.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що винагорода за участь в антитерористичної операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07.11.2015 по 20.01.2016.

Позивач у період з 07.11.2015 по 20.01.2016 на лікарняному та відпустках не перебувала, що підтверджується довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.05.2017 № 1571/111/19-2017 (арк.спр. 15), довідкою управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.08.2017 № 3069/111/19-2017 (арк.спр. 44).

Отже, позивачеві відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 20.01.2016, загальна сума якої становить 14 505,02 грн, виходячи з наступного розрахунку:

1) листопад 2015 року (з 07.11.2015 по 31.11.2015) - 4857,60 грн;

2) грудень 2015 року - 5834,52 грн;

3) січень 2016 року - 3812,90 грн (5910,00 грн (грошове забезпечення за період 01.01.2016 по 31.01.2016) / 31 добу (кількість днів у січні 2016 року) х 20 діб (період участі в АТО з 01.01.2016 по 20.01.2016), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Також суд зазначає, що при розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Щодо позовної вимоги про стягнути з відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області безпідставно утриманих сум військового збору з грошового забезпечення позивача, у тому числі винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, в січні - вересні 2016 року у розмірі 914,33 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України військовий збір встановлений тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

10.09.2015 набув чинності Закон України від 18.06.2015 № 548-VІІІ «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції», відповідно до якого підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнено новими абзацами такого змісту:

"Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором», яка набрала чинності 12.01.2016, установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Судом встановлено, як зазначалося вище, що позивач дійсно бере участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 07.11.2015 по теперішній час.

Таким чином, з огляду на наведені нормативні акти, грошове забезпечення позивача з січня по вересень 2016 року не підлягало оподаткуванню військовим збором на період її безпосередньої участі в антитерористичній операції.

При цьому, згідно з довідкою про доходи ОСОБА_2, виданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 25.07.2017 № 550/111/22-2017 (арк.спр. 49), з грошового забезпечення позивача у 2016 році було утримано військовий збір в загальному розмірі 914,33 грн, в тому числі січень 2016 року - 82,80 грн, лютий 2016 року - 123,53 грн, березень 2016 року - 154,66 грн, квітень 2016 року - 123,74 грн, травень 2016 року - 198,54 грн, червень 2016 року - 231,06 грн.

З огляду на наведене, позовна вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області безпідставно утриманих сум військового збору з грошового забезпечення позивача, у тому числі винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, в січні - червні 2016 року у розмірі 914,33 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 30.11.2015, грудень 2015 року, з 01.01.2016 по 20.01.2016, та щодо незаконного оподаткування військовим збором грошового забезпечення, в тому числі винагороди за безпосередню участь в АТО за період служби в поліції протягом січня-червня 2016 року, зобов'язання відповідача видати накази про виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Пунктом 4 частини другої статті 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Тобто, в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період та сум безпідставно утриманого військового збору.

З огляду на викладене, у задоволенні зазначеної частини позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь у антитерористичній операції за листопад - грудень 2015 року і січень 2016 року, та сум військового збору, безпідставно утриманих протягом 2016 року з грошового забезпечення поліцейського під час проходження ним служби задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Луганський області (ідентифікаційний код 40108845, адреса: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2015 - 4857,60 грн, за грудень 2015 року - 5834,52 грн, за період з 01.01.2016 по 20.01.2016 - 3812,90 грн, а всього за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 у розмірі 14505,02 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень 02 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Луганський області (ЄДРПОУ 40108845, адреса: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) безпідставно утриману з грошового забезпечення, в тому числі винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період січень - червень 2016 року, суму військового збору в розмірі 914,33 грн (дев'ятсот чотирнадцять гривень 33 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21 серпня 2017 року.

Суддя А.Г. Секірська