Постанова № 68399994, 07.08.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 809/799/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.;

за участю секркетаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування припису від 12.04.2017 року за № 09-17-0100/225-186, постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року за № 09-17-021/194 та за № 09-17-021/195, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування припису від 12.04.2017 року за № 09-17-0100/225-186, постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року за № 09-17-021/194 та за № 09-17-021/195.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог законодавства про працю, а відтак протиправно виніс припис від 12.04.2017 року за № 09-17-0100/225-186 та, як наслідок, наклав на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 штраф у розмірі 3200,00 грн. згідно постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року № 09-17-021/194 та у розмірі 224000,00 грн. відповідно до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року № 09-17-021/195. Також позивач вказав на протиправність вчинених дій відповідача при винесенні наказу "Про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3." від 07.04.2017 року за № 455-Д, оскільки єдина підстава здійснення такої перевірки як звернення ОСОБА_4 від 03.03.2017 року не мала місце, так як остання з таким зверненням на гарячу урядову лінію не зверталась. Також, перевірка проведена з питань, що не стосувались предмету звернення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. В минулих судових засіданнях представники відповідача проти заявленого позову заперечили з мотивів наведених в письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи (а.с.54-65). Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 07.04.2017 року за № 455-Д (а.с.69) та на підставі, зокрема, звернення ОСОБА_4 на урядову гарячу лінію від 03.03.2017 про можливі порушення законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідачем видано направлення від 07.04.2017 року за № 04-13/15-10/2556 на проведення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.70).

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведена позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт за № 09-17-0100/225 від 12.04.2017 року (а.с.29-42).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- вимог частини 1 статті 50 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що згідно табеля обліку використання робочого часу працівників, у липні 2016 року продавці магазину "Копійочка", що знаходиться за адресою: вул. Успенська, 3, м. Стрий, Львівська область, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 -ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 протягом місяця працювали без вихідних щоденно по 8 годин, що в тиждень складає 56 відпрацьованих год.;

- вимог частини 1 статті 53 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи найманим працівникам не скорочує на 1 годину, зокрема у відповідності до табеля обліку використання робочого часу працівників за квітень 2016 року, 30.04.2016 року, у передсвятковий день напередодні 1 травня - Пасхи (Великодня) та Дня міжнародної солідарності трудящих продавці магазину "Копійочка", а саме ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 працювали по 8 год., що складає повний робочий день;

- вимог частини 2 статті 65 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не веде облік надурочних годин відпрацьованих найманими працівниками, зокрема, згідно табеля обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року, продавці ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відпрацювали по 240 год. та продавець ОСОБА_11 відпрацював 216 год. за місяць, однак жодних документів про облік відпрацьованих вищевказаними продавцями понаднормових годин для перевірки не представлено;

- вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", у зв'язку із незабезпеченням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, оскільки до табелів обліку використання робочого часу працівників внесено недостовірні відомості, зокрема згідно табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року щодо продавців ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зазначено про відпрацювання 185 год. при місячній тривалості робочого часу 175 год., при цьому робота вказаних працівників в надурочний час в табелі за березень 2017 року не відображена;

- вимог статті 106 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що згідно розрахункових платіжних відомостей фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не оплачує в подвійному розмірі роботу працівників в надурочний час, зокрема, у відповідності до табеля обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року, 6 працівників, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у липні 2016 року при місячній тривалості робочого часу 168 годин відпрацювали по 240 год., що складає 72 год. надурочно, а ОСОБА_11 відпрацював 216 год., що становить 48 год. наднормово;

- вимог статті 70 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено незабезпечення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 щотижневим безперервним відпочинком продавців ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які у липні працювали без вихідних згідно табелів обліку робочого часу;

- вимог статті 71 Кодексу законів про працю України, в результаті чого встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 здійснювалось залучення до роботи працівників у вихідні дні, а саме продавців ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року за № 96, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано припис від 12.04.2017 року за № 09-17-0100/225-186 про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки (а.с.43-44).

На підставі акта перевірки за № 09-17-0100/225 від 12.04.2017 року відповідач прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року за № 09-17-021/194, якою, згідно абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 3200,00 грн. (а.с.14-15) та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року за № 09-17-021/195, якою, згідно абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на позивача накладено штраф у розмірі 224000,00 грн. (а.с.16-18).

Згідно статті 16 Конвенції Міжнародної організації № 81 1947 року, ратифікованої Законом № 1985-ІV (1985-15) від 08.09.2004 року, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Відповідно до наказу Держпраці № 69 від 01.06.2016 року "Про виконання рішення колегії Держпраці від 27.05.2016 року" головні державні інспектори Управління Держпраці в Івано-Франківській області у ході проведення кожної перевірки, незалежно від її характеру (планова чи позапланова) зобов'язані здійснювати нагляд та контроль за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю, зокрема, щодо належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати найманим працівникам.

Частинами 4, 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частини першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема згідно частини 10 коментованої статті посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до частини 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

У відповідності до частини 2 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно частини 2 коментованої статті Закону на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Таким чином, підставою для перевірки є звернення громадян. При перевірці інспекція з праці здійснює в обов'язковому порядку поряд із питаннями, зазначеними у зверненні, також перевірку питань щодо належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати найманим працівникам.

24.02.2017 року головним управлінням Держпраці у Львівській області за належністю направлено відповідачу звернення ОСОБА_4 від 17.02.2017 року, яке отримано управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 03.03.2017 року (а.с.74, 73).

Із змісту зазначеного звернення, яке надійшло управлінню Держпраці у Львівській області у електронній формі, слідує, що звертається ОСОБА_4. Заявник, посилаючись на своє попереднє звернення, вказує на дати прийняття на роботу в магазин «Копійочка» та написання заяви про звільнення, невідповідність записів у трудовій книжці, невиплату коштів. Додано копії трудових договорів та трудової книжки.

17.03.2017 року Департаментом з питань праці надано згоду на проведення позапланової перевірки, зокрема, ФОП ОСОБА_3 (а.с.71).

07.04.2017 року начальником управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято наказ № 455-Д про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 з 07.04.2017 року по 12.04.2017 року. Як підставу для прийняття вказаного наказу зазначено звернення ОСОБА_4 (а.с.69).

Цього ж дня видано направлення на проведення перевірки.

11.04.2017 року о 19:09 на електронну адресу відповідача надійшов лист ОСОБА_4 про те, що вона з приводу порушення її трудових прав не зверталась, жодних претензій, зокрема, до ФОП ОСОБА_3 не має, а вказане звернення не підлягає розгляду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що особисто із заявою до головного управління Держпраці у Львівській області вона не зверталась. Із заявами без її відома звертався її брат - ОСОБА_20

Враховуючи встановлені фактичні обставини, а саме те, що звернення від 17.02.2017 року містило необхідні реквізити визначені ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", відповідачем дотримано процедуру прийняття наказу № 455-Д від 07.04.2017 року про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3, на час прийняття оскаржуваного наказу звернення ОСОБА_4 відкликане не було, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення зазначеного наказу.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника позивача як на підставу для визнання протиправними дій відповідача по прийняттю обговорюваного наказу про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3, на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 року по справі № 809/774/17, оскільки у справі № 809/774/17 та справі, що розглядається, є відмінними предмети оскарження.

Стосовно порушень вимог законодавства про працю, виявлених перевіркою, які стали підставою для прийняття припису №09-17-0100/225-186 від 12.04.2017 року та постанов про накладення штрафу №09-17-021/194 від 04.05.2017 року та №09-17-021/195 від 04.05.2017 року, суд зазначає наступне.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Частиною 1 статті 50 Кодексу законів про працю України визначено, що Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до частини 2 статті 65 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Статтею 106 Кодексу законів про працю України визначено порядок оплати роботи в надурочний час, зокрема за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Як слідує із змісту акта перевірки № 09-17-0100/225 від 12.04.2017 року та встановлено в судовому засіданні, порушення позивачем ч.1 ст.50, ч.2 ст.65, ст.106 Кодексу законів про працю України визначено відповідачем згідно табеля обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року.

Представник позивача суду пояснила, що оскільки документи позивачем відповідачу надавались у стислі строки та у спішці, через збій у комп'ютерній програмі позивачем помилково було роздруковано та надано відповідачу із пакетом документів табель обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року із даними, які не відповідають дійсності. В подальшому відповідача було повідомлено про недостовірність даних у цьому табелі, однак відповідач твердження позивача до уваги не прийняв.

Судом встановлено, що у табелі, який був наданий позивачем відповідачу під час перевірки, відмічено роботу 7-ми працівників по 8 годин щодня на протязі липня 2016 року, тобто із порушенням нормальної тривалості робочого дня, визначеного ч.1 ст.50 Кодексу законів про працю України (а.с.84). У табелі, який був наданий представником позивача у ході судового розгляду справи, відмічено роботу цих працівників щотижня по 5 робочих днів 8 годин на день, 2 дня зазначено вихідними, тобто у межах норм робочого часу (а.с.133).

Враховуючи, що 25-28.11.2016 року відповідачем проводилась перевірка позивача з питань дотримання законодавства про працю у 2016 році, в тому числі й щодо дотримання норм тривалості робочого часу, оплати за роботу в надурочний час і порушень з цих питань виявлено не було, дослідивши табелі використання робочого часу працівників позивача за інші місяці 2016 року, в яких зазначено 2 вихідних дня на тиждень, а також відомість нарахування зарплати за липень 2016 року, суд приймає до уваги твердження представника позивача про помилковість даних у табелі обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року, наданий під час перевірки відповідачу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено відсутність допущення позивачем порушень вимог ч.1 ст.50, ч.2 ст.65, ст.106 Кодексу законів про працю України у липні 2016 року.

Також, суд не погоджується із доводами відповідача щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог ч.1 ст.53 Кодексу законів про працю України у зв'язку із не скороченням тривалості роботи в квітні 2016 року на 1 годину напередодні святкових і неробочих днів, оскільки судом встановлено, що діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 пов'язана з обслуговуванням населення, розпорядок роботи встановлено згідно графіків змінності, а також запроваджено підсумований облік робочого часу.

Приписами частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" визначено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Перевіркою встановлено, що в табелі обліку використання робочого часу за березень 2017 року неправильно вказана загальна тривалість відпрацьованого робочого часу продавців ОСОБА_16, ОСОБА_21, а саме у табелі вказано по 185 год. при місячній тривалості робочого часу 175 год.

Судом встановлено, що фактично в березні 2017 року продавці ОСОБА_16 та ОСОБА_21 працювали 175 годин, що зазначено у табелі обліку використання робочого часу за березень 2017 року, з них 10 годин у святковий день - 08.03.2017 року. Оплата праці за відпрацьовані години у святковий день здійснена вказаним працівникам в подвійному розмірі відповідно до ст.107 Кодексу законів про працю України.

Як пояснила представник позивача у суді, в табелі обліку зазначена підсумкова кількість відпрацьованих годин - 185 год. з тих підстав, що вказані працівника відпрацювали 10 годин у святковий день, оплата за роботу в який, здійснюється в подвійному розмірі. В табелі використання робочого часу працівників ведеться облік кількості відпрацьованих працівниками годин для розрахунку виплат і складання статистичної звітності.

Форма табелю обліку використання робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". Згідно примітки до Типової форми № П-5, яка затверджена вищевказаним Наказом та встановлює типову форму "Табелю обліку використання робочого часу" встановлено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) розрахунок підсумованого фонду робочого часу за місяць, по кожному працівнику. При цьому фонд робочого часу не повинен перевищувати нормальної його тривалості.

Відповідно до пункту 2 примітки до типової форми "Табелю обліку використання робочого часу" встановлено, що дана форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

Таким чином, затверджена наказом № 489 від 05.12.2008 форма "Табелю обліку використання робочого часу" носить рекомендаційний характер.

Вказане положення підтверджується також листом Державної служби статистики України від 12.01.2012 № 9/4-10/9 "Щодо заповнення табеля обліку використання робочого часу". Так, згідно абзацу 4 зазначеного листа, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов'язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

В зв'язку з наведеним, суд не погоджується із твердженнями відповідача області про порушення позивачем вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", оскільки табель обліку за березень 2017 року не містить жодних дефектів форми чи змісту, що зумовлює висновок про необґрунтованість та необ'єктивність тверджень контролюючого органу про не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці позивача.

Щодо встановлених відповідачем порушень позивачем у липні 2016 року статей 70, 71 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом.

Натомість, частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Зважаючи на зміст акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-17-0100/225 від 12.04.2017 суд встановив, що під час позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 були досліджені не лише питання, зазначені у направленні на перевірку від 07.04.2017 року №04-13/15-10/2556, але й інші питання, які не підлягали контролю.

Так, згідно направлення на проведення перевірки від 07.04.2017 року №04-13/15-10/2556 зазначено питання, що підлягають контролю - розділи І, ІІІ, V Акту перевірки (оформлення трудових відносин з найманими працівниками; робочий час; оплата праці). Однак, як слідує із змісту акту перевірки відповідачем також перевірено ІV розділ Акту перевірки - час відпочинку.

Таким чином, відповідач під час проведення позапланової перевірки позивача в частині перевірки питань дотримання законодавства про працю щодо часу відпочинку та встановлення порушень статей 70, 71 Кодексу законів про працю України, вийшов за межі повноважень, які були визначені направленням на перевірку.

Враховуючи зазначене, а також з'ясовану в судовому засіданні помилковість даних у табелі обліку використання робочого часу працівників за липень 2016 року, який був наданий позивачем відповідачу під час перевірки, суд приходить до переконання про безпідставність встановлення відповідачем порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 статей 70, 71 Кодексу законів про працю України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог трудового законодавства, виявлених під час перевірки, суд приходить до висновку, що припис за №09-17-0100/225-186 від 12.04.2017 року, а також постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.05.2017 року за №09-17-021/194 та №09-17-021/195 є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов до переконання, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Факт сплати позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням за № 540 від 23.05.2017 року (а.с.3).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці в Івано-Франківській області №09-17-0100/225-186 від 12.04.2017 року.

Визнати протиправними та скасувати постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-17-021/194 від 04.05.2017 року та №09-17-021/195 від 04.05.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3872,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 14.08.2017.