Постанова № 68399713, 15.08.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2017 рокум. Ужгород№ 807/455/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

представника позивача - не з'явився;

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Малого приватного підприємства ?СКІС? про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 серпня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 21 серпня 2017 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства ?СКІС?, якою просить суд стягнути з Малого приватного підприємства ?СКІС? на користь Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області заборгованість у сумі 986,91 грн..

Свої вимоги позивач мотивує наступним. Мале приватне підприємство ?СКІС? відповідно до статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі по тексту Закон України - № 1058-IV) набуло статусу платника страхових внесків і в силу статті 17 частини 2 пункту 6 вказаного закону зобов'язано сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Станом на час розгляду справи заборгованість складає 986,91 грн..

15 серпня 2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовну заяву повністю (а.c. 23).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року допущено заміну позивача - Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області його правонаступником - Мукачівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 РозділуКАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до відомостей з реєстру страхувальників відповідач зареєстрований за адресою: 90530, Закарпатська область, Тячівський район, с. Тарасівка, вул. Жовтнева, буд. 215, код ЄДРПОУ 20433238 (а.с. 6).

Відповідно до статті 4 пункту 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування № 400/97-BP (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі по тексту Закон України - № 400/97-BP), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 33,2 відсотків від об'єкта оподаткування визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до статті 14 пункту 1 Закону України № 1058-IV, роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками, а відтак, відповідно до статті 15 Закону України № 1058-IV є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 8 підпункту 1 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5 - 10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до статті 20 частини 6 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 106 частини 2 Закону України № 1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до статті 106 частини 9 пункту 2 Закону України № 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10%. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно сплачено нараховані страхові внески за звітній період з 02 квітня 2010 року по 23 грудня 2015 року позивачем Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі 31 грудня 2015 року прийнято рішення №87 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді нарахування пені у розмірі 987,78 грн. (а.с. 7).

Відповідно до статті 106 частин 14 та 15 Закону України № 1058-IV, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Заборгованість відповідача також підтверджується наявною в матеріалах справи копією картки особового рахунку страхувальника (а.с.а.с. 8-11).

Відповідно до статті 71 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно статті 69 частини 1 КАС України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства щодо захисту інтересів осіб від порушень з боку органів державної влади та з огляду на положення статей 71, 72 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на позивача. Тячівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області доведено та матеріалами справи підтверджується заборгованість з погашення нарахованих фінансових санкцій та пені відповідача у загальній сумі 986,91 грн..

Судові витрати по справі згідно статті 94 частини 4 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Малого приватного підприємства ?СКІС? про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства ?СКІС? (90530, Закарпатська область, Тячівський район, с. Тарасівка, вул. Жовтнева, буд. 215, код ЄДРПОУ 20433238) на користь Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість у розмірі 986,91 грн . (дев'ятиста восьмидесяти шести грн. 91 коп.) грн ..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко