Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 8/432 20.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ "Будальянс" до Публічне акціонерного товариства "Київміськбуд -1" ім. М.П. Загороднього
про стягнення 75 222,05 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представники –Перкова Н.В., Рудяк О.І. (дов. № б/н від 10.11.09)
Від відповідача представник - Ігнатуша М.О. (дов. №371/2 від 08.09.09)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 56520,12 грн., що становить заборгованість за договором субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «CERESIT»на об’єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина від 15.10.2007р. та 7404,13 грн. збитків від інфляції, 1124,20 грн. трьох відсотків річних, 10173,60 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2009р. порушено провадження у справі № 8/432, розгляд справи призначений на 24.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. розгляд справи був призначений на 20.11.2009р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 20.11.2009р. з‘явилися представники позивача та відповідача.
Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про забезпечення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.
У судовому засіданні представник позивача подав уточнення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з відповідача 56520,12 грн. основного боргу, 10286,66 грн. пені, 1997,53 грн. трьох відсотків річних, 9784,38 грн. збитків від інфляції.
Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього є правонаступником Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» та зазначалося, що відповідач заперечує проти позову в частині інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені, оскільки конкретна дата оплати виконаних позивачем робіт не визначена, а тому зобов’язання мало бути здійснено з моменту отримання від позивача вимоги у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного відповідач просив суд у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені відмовити та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.
В ході розгляду справи суд повідомлено, що Публічне акціонерного товариства "Київміськбуд -1" ім. М.П. Загороднього є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Київміськбуд -1" ім. М.П. Загороднього, що враховано при розгляді справи.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ :
15.10.2007р. між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього –«генпідрядник»та ТОВ НВЦ «Будальянс»- «субпідрядник»був укладений договір субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «CERESIT»на об’єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «субпідрядник»зобов’язався власними силами та засобами, на власний ризик виконати комплекс робіт по улаштуванню теплоізоляції з подальшим оздобленням системою матеріалів «CERESIT»фасаду житлового будинку по вул. Градинська, 1, а «генпідрядник»зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що орієнтовна площа виконання робіт «субпідрядником»на об’єкті становить 4500 кв.м.; дана величина може змінюватись та корегуватись по фактично виконаним роботам.
Орієнтовна вартість робіт, згідно даного договору складає 885000,00 грн., у т.ч. ПДВ 142500,000 грн., згідно чинного законодавства України. Вартість робіт корегується за фактично виконані роботи та фактичною вартістю матеріалів, виробів та обладнання, а також при зміні проектних рішень будівництва; вартість робіт може збільшуватись на підставі підписаної сторонами додаткової угоди (п.1.3 договору).
У зв’язку з необхідністю виконання додаткових робіт, сторонами по договору були укладені наступні додаткові угоди: № 1 від 01.02.2008р., згідно якої орієнтовна вартість робіт склала 84112,80 грн. (у т.ч. ПДВ); № 3 від 02.06.2008р., згідно якої орієнтовна вартість робіт склала 27360,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за пофарбування стель балконів житлового будинку по вул. Градинська, 1.
До пункту 1.3 договору, додатковими угодами № 2 від 25.04.2008р. та № 4 від 02.06.2008р. були внесені зміни. Згідно додаткової угоди № 4 від 02.06.2008р. до договору загальна орієнтовна вартість робіт за договором склала 1479294,00 грн. (у т.ч. ПДВ); всі інші умови договору № 661/1-сп від 15.10.2007р. –залишені без змін.
З наданих суду матеріалів вбачається, що сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 97170,00 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. на суму 40080,00 грн., на суму 29730,00 грн., на суму 27360,00 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Умовами договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки фКБ-3 та актів виконаних робіт фКБ-2в, які обраховуються згідно з ДБН Д1.1-2000 (із внесеними змінами та доповненнями) виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів (п.4.3 договору).
Позивач наголосив, що відповідач на виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором, перерахував на його рахунок 40649,88 грн., отже заборгованість відповідача перед позивачем склала 56520,12 грн., що підтверджується складеним, підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2008р. (копія в матеріалах справи).
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, не заперечується відповідачем та становить 56520,12 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 56520,12 грн. основного боргу за договором субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «CERESIT»на об’єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина від 15.10.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог стягнути з відповідача 10286,66 грн. пені, 1997,53 грн. трьох відсотків річних, 9784,38 грн. збитків від інфляції.
Відповідач в обгрунтування своїх заперечень наголосив на тому, що частиною 2 ст. ст.. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене, відповідач зазначив, що оскільки вимога про сплату заборгованості від позивача не надходила, тому підстави для нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат відсутні.
Однак, пунктом 4.3 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки фКБ-3 та актів виконаних робіт фКБ-2в.
Частиною 3 ст. 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов’язань встановлений договором, а отже згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору субпідряду № 661/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування теплоізоляції фасаду з подальшим оздобленням системою матеріалів «CERESIT»на об’єкті житловий будинок по вул. Градинська, 1 житловий масив Троєщина від 15.10.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1997,53 грн. та збитків від інфляції в розмірі 9784,38 грн., зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 15.09.2008р. по 19.11.2009р. трьох відсотків річних в розмірі 1997,53 грн. правомірна та підлягає задоволенню, вимога ж позивача про стягнення з відповідача за період з 15.09.2008р. по 19.11.2009р. збитків від інфляції підлягають задоволенню частково в сумі 9777,98 грн., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що за порушення «генпідрядником»передбачених договором порядку та строків авансів та платежів за виконані роботи «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки (п.5.3 договору).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 10286,66 грн. за період з 15.09.2008р. по 15.03.2009р. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 56520,12 грн. основного боргу, 10286,66 грн. пені, 1997,53 грн. трьох відсотків річних, 9777,98 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт триває протягом року, відповідач тривалий час не виконує зобов’язання, в матеріалах справи відсутні будь-які докази намагання вирішити відповідачем з позивачем питання щодо погашення заборгованості.
Керуючись ст. ст. 254, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232, ГК України, ст.ст. 25, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київміськбуд -1" ім. М.П. Загороднього (04209, м.Київ, вул. Лебединська, 6; код ЄДРПОУ 04012655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ "Будальянс" (03191, м.Київ, вул. Ломоносова, 60/5, оф. 179; код ЄДРПОУ 33542057) 56520 (п’ятдесят шість тисяч п’ятсот двадцять) грн. 12 коп. основного боргу, 9777 (дев’ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 98 коп. збитків від інфляції, 1997 (одну тисячу дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 53 коп. трьох відсотків річних, 10286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 60 коп. пені, 785 (сімсот вісімдесят п’ять) грн. 82 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю НВЦ "Будальянс" (03191, м.Київ, вул. Ломоносова, 60/5, оф. 179; код ЄДРПОУ 33542057) з Державного бюджету України державного мита зайво сплачені платіжним дорученням № 233 від 19.05.2009р. в сумі 1 (одну) грн. 37 коп. Оригінал платіжного доручення № 233 від 19.05.2009р. на суму 787,26 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/432.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю НВЦ "Будальянс" (03191, м.Київ, вул. Ломоносова, 60/5, оф. 179; код ЄДРПОУ 33542057) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені платіжним дорученням № 232 від 19.05.2009р. в сумі 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп. Оригінал платіжного доручення № 232 від 19.05.2009р. на суму 312,50 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/432.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання: 26.11.2009р.
Судове рішення № 6839965, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/432. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: